Справа № 715/2126/25
Провадження № 3/715/954/25
21.07.2025 селище Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуренко В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
05 липня 2025 року о 00 год. 05 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської об'єднаної територіальної громади, Чернівецького району, Чернівецької області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », надійшла доповідь від прикордонного наряду «Перевірка документів» про виявлення громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію без відповідного документу, який дає право на перетин ДКУ, а саме на паспортний контроль пред'явив закордонний паспорт громадянина Португалії, серії НОМЕР_1 , виданий 02.11.2023 року, тим самим порушив ст. 4 Конституції України та вимоги п. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство», ст. 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» Постанови КМУ №57 від 27.01,1995 року «Про затвердження правил перетинання Державного кордону України громадянами України» та ст. 12 Закону України «Про державний кордон України».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій вказує, що тривалий час знаходився у дорозі, тому помилково надав не той документ, належний документ був при ньому.
Враховуючи вищезазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Завданням КУпАП, зокрема є виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судове рішення, яким особа визнається винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, повинне бути законним, обґрунтованим доказами, які доводять винуватість поза розумним сумнівом, а також належним чином вмотивованим, у якому викладені мотиви прийняття одних та відхилення інших доказів, наданих суду.
Згідно диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів.
Такі дії із суб'єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом.
Відповідно до ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення
Згідно Закону від 20.09.2006 року Україною ратифікована Європейська Конвенція «Про громадянство» від 06.11.1997 року.
Відповідно до цієї Конвенції, Україна зобов'язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством, а згідно ст.17 Конвенції громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
За приписами ч.3 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року (зі змінами), пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
Такі ж вимоги встановлені ст.12 Закону України «Про державний кордон України», згідно якої пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами ДСПУ за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до п.п.12, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про прикордонний контроль» паспортний документ - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави і визнаний Україною.
Здійснюючи перевірку паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України вчиняють такі дії з метою встановлення дійсності документів та їх належності відповідній особі.
Наявні у справі докази свідчать, що ОСОБА_1 є громадянином України. Також він документований паспортом громадянина Португалії на ім'я « ОСОБА_2 » та є громадянином Португалії] (а.с. 5-6).
Із матеріалів провадження вбачається і це не спростовано доказами, що при перетині кордону України 05.07.2025 року ОСОБА_1 пред'явив дійсний, належний йому паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 02.11.2023 року, громадянина Португалії на ім'я « ОСОБА_2 », термін дії якого до 02.11.2026 року.
Такий документ підтверджує його громадянство та посвідчує особу, виданий уповноваженим органом держави-Португалія, містить усі необхідні реквізити, дає право на в'їзд або виїзд з держави, що відповідає і вимогам Європейської Конвенції «Про громадянство».
Законодавством України наразі не передбачено відповідальності за множинне громадянство.
За викладених обставин суд вважає слушними те, що дії ОСОБА_1 не суперечать вимогам ст.12 Закону України «Про державний кордон України», ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року (зі змінами), оскільки він перетинав кордон за дійсним паспортним документом.
Такий висновок узгоджується із положеннями, які встановлені Європейською Конвенцією «Про громадянство».
У справі відсутні і суду не були надані докази, що ОСОБА_1 , подаючи при перетині кордону України на паспортний контроль дійсний паспорт громадянина Португалії, діяв з прямим умислом на перетинання кордону у незаконний спосіб, без відповідних документів.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
За таких обставин, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП, суд,
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підстав п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: