Справа № 645/4863/25
Провадження № 1-кп/645/470/25
21 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025226220000298 від 08.07.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працює на посаді слюсаря механоскладальних робіт на заводі ім. В.О. Малишева, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
07.07.2025 приблизно о 20 год. 30 хв., точного часу не встановлено, ОСОБА_3 прямуючи вздовж будинку АДРЕСА_2 побачив колишню співмешканку ОСОБА_4 , яка на той час відпочивала на лавочці на території дитячого майданчика за вказаною адресою. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 та вони почали спілкуватися. Під час спілкування ОСОБА_3 почав провокувати конфлікт із ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_4 встала з лавки та почала відходити, у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій неправомірний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 та, стоячи до неї обличчям на відстані витягнутої руки, умисно наніс ОСОБА_4 один удар своєю головою по обличчю в область переносся. При цьому, не бажаючи припиняти свої протиправній дії, спрямовані на навмисне нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, своєю правою рукою обхопив ОСОБА_4 за шию та кулаком лівої руки наніс ОСОБА_4 два удари кулаком в область обличчя, а саме: один удар в область носа та один удар в область лівого ока.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 09/584-С/2025 від 11.07.2025 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: « садно на обличчі на переноссі розміром 0,7 х 0,1 см; садно на обличчі на переноссі розміром 0,3 х 0,3 см; садно на обличчі на нижній повіці лівого ока 2 х 1 см; садно на обличчі на нижній повіці лівого ока 0,7 х 0,1 см; синець на обличчі на нижній повіці лівого ока 0,7 х 0,7 см, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженим наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 рокує відносяться до легких тілесних ушкоджень».
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч.1 ст. 125 КК України.
Прокурор надав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисного легкого тілесного ушкодження, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 , також подала заяву про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Частиною 2 статті 382 КПК України передбачено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, працює на посаді слюсаря механоскладальних робіт на заводі ім. В.О. Малишева, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в дохід держави. На думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя