Справа № 643/11842/25
Провадження № 1-кс/643/4004/25
18 липня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №22025220000000478 від 02.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія, Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
встановив:
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000478 від 02.05.2025, в якому 17.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, тобто у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: повідомленням ГВ КІБ УСБУ в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення від 02.05.2025; відповідями на доручення з оперативного підрозділу - 4 відділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.06.2025; протоколом огляду від 26.06.2025; відповіддю з ТГр «Слобода» ОТУ «Харків» на запит слідчого та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Така потреба обумовлена наявністю в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органу досудового розслідування або суду, усвідомлюючи реальність та невідворотність покарання, а також те, що у разі засудження за вчинення інкримінованого злочину судом може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Окрім того, враховуючи набуті ним зв'язки з представниками країни-агресора рф, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території рф чи тимчасово окупованих частинах території України. Також, відповідно до інформації 4 відділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, має намір перетнути державний кордон України, для переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, крім того, дана інформація підтверджується протоколом за результатами проведення НСРД, що також підтверджує зазначений ризик;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, достовірно розуміючи суть злочину та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема сім-картки, засоби зв'язку та передачі вищевказаної інформації про розташування Збройних Сил України, використані в ході протиправної діяльності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки у ОСОБА_6 відсутні патріотичні переконання та він має стійкі ідеологічні погляди, направлені на підтримку збройної агресії рф проти України, окупацію підрозділами держави-агресора території Харківської області, що в сукупності з фактом проживання ОСОБА_6 в районі активних дій Збройних Сил України спрямованих на здійснення відсічі збройної агресії рф, свідчить про обґрунтовану можливість продовження вчинення ним дій зі збору інформації про переміщення та дислокацію підрозділів сил оборони України, та її поширення з використанням іншого мобільного пристрою.
Так, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, яке в аспекті кримінально-правової кваліфікації та відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Вагомість зібраних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, не перешкоджають обранню стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п.п.1, 2, 5 ст.177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що підозра необгрунтована, вину не визнає, викладене у підозрі не відповідає дійсності. Злого умислу не мав, а ходів «розвести» на гроші. Інформацію, яку надавав представнику рф з Гугла , незначні кошти у нього отримував. Після того, які він попросив у представника рф гроші у розмірі 7 000 доларів, той припинив спілкування з ним. Проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, що воно необґрунтоване, ризики не доведені, та не підтверджені жодними належними доказами. При вирішенні клопотання слідчого просив врахувати стан здоров'я його підзахисного, та відмовити у задоволенні клопотання, обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст.176 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України під час дії воєнного стану на території України, що свідчить про недостатність застосування до останнього запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Також, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я чи з інших підстав слідчому судді не надано.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому суд доходить переконання, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних прав та обов'язків, не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
У відповідності до положень ч.4 ст.183 КК України, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави.
Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,193-194,196,197,376 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України терміном на 60 діб з моменту затримання, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання - з 14.46 години 17.07.2025.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 14.46 години 14.09.2025.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_6 родичів останнього.
Строк дії ухвали - до 14.09.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 21.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1