Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/2197/2025 Справа № 641/4749/24
21 липня 2025 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі :
головуючого судді - Музиченко В.О.,
за участю секретаря судового засідання - Микитюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «Правекс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник АТ «Правекс Банк» звернувся до суду з позовом в якому просить з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18540 доларів США 97 центів та судові витрати.
Відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення провадження у справі, в зв'язку з його перебуванням на військовій службі та виконанням бойових завдань.
Вивчивши матеріали справи та подане клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008(далі - Положення).
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Таким чином, достовірним доказом в розумінні ст.79 ЦПК України, на підставі якого можна встановити перебування сторони у складі Збройних Сил України, є письмовий наказ по особовому складу.
Аналогічної думки притримується й Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 року у справі № 756/3462/20. Зокрема, у вказаному рішенні Верховним Судом зазначено, що для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань. Належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008.
Суду не були надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України в підрозділах, які беруть участь у бойових діях.
З Витягу з наказу № 45 від 20.02.2025 року Начальника бази забезпечення Національної гвардії України вбачається, що ОСОБА_1 , рядового запасу зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Вказано, що останній приступив до виконання обов'язків водія 4-го кулеметного відділення взводу прикриття повітряного простору.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 13.03.2025 року у справі №904/4027/22, відповідно до якої для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент у складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
У даному випадку відповідач ОСОБА_1 , ініціювавши питання зупинення провадження у справі, не надав належних і допустимих доказів, окрім тих, що він перебуває у складі Збройних Сил України, про його залученість до виконання завдань в умовах воєнного стану, в тому числі участь у бойових діях.
Суд зазначає, що відповідач має можливість висловитися щодо позовних вимог шляхом подання письмових пояснень або відзиву на позовну заяву, більше того, має можливість користуватися правовою допомогою адвоката.
Разом із тим, судом береться до уваги положення п.10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України щодо необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку.
Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідач ОСОБА_1 може вести справу в суді особисто або за участі свого представника, у випадку його залучення. Тоді згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
На переконання суду, зупинення провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України порушуватиме право позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відтак, в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251, 259, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -В. О. Музиченко