Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1120/2025 Справа № 641/5226/25
21 липня 2025 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000814 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До суду надійшло вказане клопотання в обґрунтування якого слідчий посилається на те, що в проваджені СВ ВП №2 Харківського РУП №1 ГУ Національної поліції в Харківські області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до ЄРДР за № 12025221150000814 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18.07.2025 року до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Х/о надійшло повідомлення від оператора 102 про те, що за адресою: м. Харків, просп. Байрона, б. 136/8, а саме у приміщенні супермаркету "Класс", не встановлена особа здійснила крадіжку мобільного телефону, шляхом вільного доступу, чим завдала матеріальної шкоди ОСОБА_5 (ІПНП № 16317 від 18.07.2025)
18.07.2025 року у період часу з 16:36 до 17:00 за участі двох понятих, проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу б. № 107 по вул. Ньютона, що у Слобідському районі м. Харкова, у ході проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефон ТМ «Iphone 16» у корпусі білого кольору, з чохлом білого кольору. Окрім цього сім картка мобільного оператора «Vodafone» з одного боку на якій мається циферні позначення № НОМЕР_1 ; 0369; 4412; 4G LТЕ.
Досудовим розслідуванням встановлено, що власником вказаного мобільного телефону ТМ «Iphone 16» та сім картки є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , моб.тел. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
19.07.2025 слідчим винесено постанову про визнання речей речовими доказами: мобільний телефон ТМ «Iphone 16» у корпусі білого кольору, з чохлом білого кольору. Окрім цього сім картка мобільного оператора «Vodafone» з одного боку на якій мається циферні позначення № 1405; 0369; 4412; 4G LТЕ.
Слідчий вважає, що вилучене під час проведення огляду місця події майно є предметом кримінального провадження та має доказове значення.
Слідчий, прокурор та володілець майна в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином. При цьому слідчим, прокурором та власником майна було подано заяви про розгляд клопотання без їх участі.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що мобільний телефон, вказаний у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку суду, є достатньо підстав вважати, що мобільний телефон ТМ «Iphone 16» у корпусі білого кольору, з чохлом білого кольору, вказаний слідчим у клопотанні, має доказове значення у кримінальному провадженні та на них необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу та проведення експертних досліджень.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000814 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений під час огляду місця події мобільний телефон ТМ «Iphone 16» у корпусі білого кольору, з чохлом білого кольору. Окрім цього на сім картку мобільного оператора «Vodafone» з одного боку на якій мається циферні позначення № 1405; 0369; 4412; 4G LТЕ.
Вище вказаний телефон та сім картку було вилучено 18.07.2025 під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу б. № 107 по вул. Ньютона, що у Слобідському районі м. Харкова
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 та прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1