Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/497/2025 Справа № 641/797/25
про продовження запобіжного заходу
21 липня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071070000035 від 13.02.2024, про продовження строку дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 190 КК України,
підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачені - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілої ОСОБА_10 та її представника ОСОБА_11 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_12 ,
встановив:
В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071070000035 від 13.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 190 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_2 ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 обов'язків строків на 2 місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілими, іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню
ОСОБА_13 та його ОСОБА_14 у підготовчому судовому засіданні щодо заявленого клопотання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_2 ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на 60 днів, заперечували, вказували на недоцільність застосування таких заходів. Захисник ОСОБА_7 звернула увагу суду на недоведеність жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, також акцентує увагу суду на тому, що обвинувачений ОСОБА_2 сумлінно виконує всі обов'язки, які на нього покладені.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , їх захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника.
Потерпіла ОСОБА_10 та її представник адвокат ОСОБА_11 підтримала клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дійшов такого висновку.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України особисте зобов'язання, застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов'язків.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд встановив, що 16.07.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 242240 гривень, у разі внесення якої ОСОБА_2 з-під варти звільнити та покласти наступні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; - не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; - повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - утримуватись від спілкування з потерпілими, іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню. Строк дії ухвали визначено до 13.09.2024 включно.
Встановлено, що 18.07.2024 ОСОБА_2 вніс визначений вказаною ухвалою розмір застави, а відтак згідно положень ст. 202 КПК України, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
12.09.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 продовжено строк дії покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.10.2024 включно.
15.10.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 продовжено строк дії покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.12.2024.
11.12.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 продовжено строк дії покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування, тобто до 15.01.2025.
14.01.2025 ухвалою Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 продовжено строк дії покладених на нього ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці, тобто по 14.03.2025 (включно), але не пізніше підготовчого судового засідання.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.02.2025 в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто по 19.04.2025 (включно), строк дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та визначених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто по 08.06.2025 (включно), строк дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 28.05.2025 в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто по 27.07.2025 (включно), строк дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На обгрунтування доводів клопотання про продовження строку дії обов'язків, прокурор зазначив, що на даний час спливає строк дії обов'язків покладених на обвинуваченого ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024, ризики визначені п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати. Вказує, що на даний час органом досудового розслідування у межах кримінального провадження, що виділене з нього, встановлюється місцезнаходження ряду предметів з числа електронно-обчислювальної техніки, які використовувалися як засоби вчинення злочину та які не були виявлені в ході досудового розслідування та мають безпосереднє відношення до шахрайської діяльності фігурантів кримінального провадження. При цьому ОСОБА_2 матиме можливість використовувати їх, а також придбати нові предмети з числа електронно-обчислювальної техніки з метою вчинення нових злочинів. Зазначає, що кримінальні правопорушення у вчиненні яких обгрунтовано обвинувачується ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Також на думку прокурора наявні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. У зв'язку з вищевикладеним прокурор просить продовжити строк дії покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України, та визначених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024, на 2 місяці.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024071070000035 від 13.02.2024, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024 у справі № 953/2881/24 про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвали слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2024, 15.10.2024, 11.12.2024 та 14.01.2025 про продовження строку дії обов'язків, визначених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питань про зміну запобіжного заходу та продовження строку дії обов'язків, покладених на особу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 190 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Суд уважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_2 від суду є актуальним.
Злочини, передбачені ч. 4, 5 ст. 190 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , є тяжкими та особливо тяжкими, відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Отже, ризик переховування від суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Отже, встановлені під час розгляду клопотань обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати на доволі високому рівні.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність вказаного ризику з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження (у тому числі у період, коли на нього не було покладено додаткових процесуальних обов'язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України), а також недопущення ним спроб переховування.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Наразі застосований до ОСОБА_2 розмір застави є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків під ризиком втрати цих коштів.
Разом з тим суд вважає, що застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявному ризику.
Також існують ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених. Це все обумовлюється тим, що розгляд кримінального провадження лише розпочато і перебуває на стадії підготовчого судового провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Наведені обставини формують у судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Разом із тим, суд не погоджується із доводами прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказані ризики не доведено прокурором під час судового розгляду. Посилання прокурора на те, що на даний час органом досудового розслідування у межах кримінального провадження, що виділене з нього, встановлюється місцезнаходження ряду предметів з числа електронно-обчилювальної техніки, які використовувалися як засоби вчинення злочину та які не були виявлені в ході досудового розслідування, та мають безпосереднє відношення до шахрайської діяльності фігурнатів кримінального провадження під час вчинення кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_2 матиме можливість використовувати їх, а також придбати нові предмети з числа електронно-обчислювальної техніки з метою вчинення нових злочинів, не підтверджені належною доказовою базою, є припущенням, враховуючи те, що починаючи з 16.07.2024 (дати обрання запобіжного заходу) до моменту розгляду вказаного клопотання прокурором не надано жодних підтверджень того, що ОСОБА_2 такою можливістю (використання предметів з числа електронно-обчислювальної техніки, які використовувалися як засоби вчинення злочину) скористався чи мав намір скористатися, або у нього наявні ознаки прокримінальної поведінки.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків у сукупності та взаємозв'язку із встановленими ризиками (п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), суд уважає, що такі обов'язки як: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, не відлучатись із місця проживання без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування з потерпілими, іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню, сприятимуть мінімізації ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави стверджувати, що покладення на особу в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України певних додаткових процесуальних обов'язків пов'язане не лише із запобіганням ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, але й з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Частина із зазначених додаткових процесуальних обов'язків пов'язана не лише із запобіганням втіленню ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, але й із забезпеченням ефективності кримінального провадження (організація судового процесу, здійснення викликів, вручення процесуальних документів у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тощо) та дотримання його загальних засад, зокрема розумності строків, зокрема під час судового провадження.
Покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов'язків не є надмірним втручанням у його права та є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 під час судового провадження, запобігання встановленому ризику та досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити строк дій обов'язків, покладених на ОСОБА_2 , на два місяці.
За таких обставин, клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 181, 194, 199, 372, 392 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто по 18.09.2025 (включно), строк дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та визначених ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.07.2024, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
- не відлучатись із місця проживання без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з потерпілими, іншими обвинуваченими по даному кримінальному провадженню.
Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , до 18.09.2025 включно.
Обвинуваченого ОСОБА_2 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено в залі № 5 Слобідського районного суду міста Харкова о 11 годині 05 хвилин 21 липня 2025 року.
Cуддя ОСОБА_1