Рішення від 21.07.2025 по справі 639/2156/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року

м. Харків

Справа № 639/2156/25

провадження 2/639/1097/25

Новобаварський районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря - Семенюк А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №500838539 від 27.08.2020 в розмірі 439400,52 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 27.08.2020 між АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено Договір про комплексне банківське обслуговування №500838539, відповідно до умов якої АТ «Альфа Банк» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 318774,81 грн., а останній зобов'язався повернути кредит, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені вказаним договором. АТ «Альфа Банк» повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором №500838539 від 27.08.2020 та надав відповідачу кредит, відповідач кредит отримав, але свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, в результаті чого, станом на 08.07.2024 утворилась заборгованість у розмірі 439400,52 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі на сплату судового збору в розмірі 5272,81грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 35092,94 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 08.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, визначено проводити розгляд справи без виклику осіб. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до витягу з державного реєстру банків, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Альфа Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк».

Судом встановлено, що 27.08.2020 ОСОБА_1 уклав кредитний договір з АТ «Альфа-Банк», найменування якого змінено на АТ «Сенс Банк», шляхом підписання оферти на укладання угоди про надання кредиту №500838539. (а.с. 16)

В якості доказів позивач надав суду підписані ОСОБА_1 . Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» від 27.08.2020 (а.с. 20) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 17), за даними яких відповідачу надано кредит в розмірі 318774,81 грн., з процентною ставкою 32 % річних, зі строком користування 84 місяці (з 27.08.2020 до 28.08.2027), тип кредиту- «Кредит готівкою».

Також ОСОБА_1 підписано Додатк №1 до Угоди про надання кредиту №500838539 (а.с. 18-19), яким визначено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Сума щомісячного платежу за кредитом становить 9547,33 грн, до якої входить сума платежу за кредитом і процентами. Орієнтована загальна вартість кредиту становить 801974,04 грн.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах,зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи,якщо іншене передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку. (ч. 2 ст. 638 ЦК України)

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до наданої виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.24-36) та меморіального ордеру №1054120 від 28.08.2020 (а.с. 23) позивач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 27.08.2020 виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит готівкою в сумі 318774,81 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком (а.с. 47), за весь час користування кредитними коштами ОСОБА_1 погашено заборгованість за тілом кредиту в сумі 8524,05 грн. і 52813,08 грн.- за процентами.

Заборгованість відповідача за кредитним договором №500838539 від 27.08.2020 станом на 27.06.2022 (дату припинення нарахувань за договором) складає 439400,52 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту- 310250,76 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 129149,76 грн.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами кредитного договору №500838539 від 27.08.2020 не виконав, 02.04.2024 і 17.03.2025 АТ «СЕНС БАНК» на адресу проживання відповідача, зазначену в кредитному договорі, за допомогою оператора поштового зв'язку «Укрпошта» було направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, в якій просив достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 439400,52 грн. (а.с. 37-38, 44-45). Зазначені вимоги залишилися без реагування відповідача.

За нормами ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача - це сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

З загальною вартістю кредиту за кредитним договором №500838539 від 27.08.2020, яка включає суму кредиту та проценти за користування кредитом, ОСОБА_1 ознайомлений.

Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За положеннями ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ч. 1 ст.625 ЦК України)

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правилами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором №500838539 від 27.08.2020 у розмірі 439400,52грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5272,81 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 35092,94 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У матеріалах справи наявний Договір про надання правничої допомоги № 1006, укладений 28.01.2025 між АТ «Сенс Банк» в особі директора Дяченка Д.І. та адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс». (а.с. 8-11)

Відповідно Договору заявлена до стягнення сума 439400,52 грн. включає: підготовку і подання позовної заяви до суду- 375,00 грн.; отримання рішення суду- 225,00 грн.; комісійну винагороду від стягнутих коштів на користь замовника в розмірі 7,85%.

Суд зауважує, що в позовній заяві АТ «Сенс Банк» обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не викладені, зазначена лише сума заборгованості за кредитним договором. Договір про надання правничої допомоги не стосується конкретної справи, а позовна заява є типовою для позивача і містить тільки номер договору та суму заборгованості. Інших доказів, що підтверджують обставини, окрім кредитного договору та розрахунку заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять. Позов пред'явлено через систему Електронний суд, отже витрати на отримання рішення суду є непідтвердженими і не підлягають стягненню з відповідача.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі №753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови).

Керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи розумність розміру витрат позивача на правову допомогу, виходячи з характеру спірних відносин у справі, суд дійшов до висновку про те, що заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, та стягненню з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на складання позовної заяви у сумі 375,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, cуд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості за кредитним договором №500838539 від 27.08.2020 станом на 27.06.2022 в розмірі 439400 (чотириста тридцять дев'ять тисяч чотириста) грн. 52 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту- 310250,76 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 129149,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму судового збору в розмірі 5272,81 грн. та вартість витрат на правову допомогу в розмірі 375,00 грн., а всього 5647,81 (п'ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 81 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150 м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. Б. Єрмоленко

Попередній документ
128967442
Наступний документ
128967444
Інформація про рішення:
№ рішення: 128967443
№ справи: 639/2156/25
Дата рішення: 21.07.2025
Дата публікації: 22.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.09.2025)
Дата надходження: 01.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором