Справа № 638/12830/25
Провадження № 2-а/638/411/25
16 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач) у якому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 24 червня 2025 року № 457 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою від 08.07.2025 відкрито провадження по адміністративній справі.
Представник Відповідача надав відзив на позов у якому просить відмовити у його задоволенні, зазначивши, що Позивач порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки 05.06.2025 о 14 год. 00 хв. не з'явився для уточнення даних до ТЦК та СП за повісткою № НОМЕР_1 , яка доставлена Позивачу засобами поштового зв'язку за місцем проживання. Відповідно до інформації з Укрпошти повістка не отримана та повернута за місцем обслуговування. Поважних причин неприбуття по повістці Позивач не надав. Протокол про вчинене адміністративне правопорушення не складався з огляду на приписи статті 258 КУпАП. 24.06.2025 щодо Позивача уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП винесено постанову № 457 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Разом з цим представник Відповідача зазначив, що Позивач не звертався для уточнення своїх облікових даних в обсягах, що визначені вказаними вимогами законодавства, до центру надання адміністративних послуг або електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вищевказані вимоги діючого законодавства, про що був складений протокол та винесена постанова про адміністративне правопорушення. До відзиву долучив копію повітки №3595086 від 26.05.2025, доказів її направлення засобом поштового зв'язку «Укрпошта», копію постанови від 24 червня 2025 року № 457.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Представник Позивача надав заяву про розгляд справи без участі Позивача та його представника до якої долучив копії картки обстеження та медичного огляду Позивача, направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження Позивачем обстеження, акт обстеження здоров'я Позивача.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний, дані уточнив, що підтверджується витягом військово-облікового документу із застосунку «Резерв+».
27.05.2025 засобом поштового зв'язку «Укрпошта» на адресу Позивача направлена повістка № 3595086 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.06.2025 о 14 год. 00 хв. для уточнення даних. Відповідно до довідки про причини повернення повістка неотримана та повернулася за місцем обслуговування.
Позивач за вказаною повісткою не прибув 05.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
24.06.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 виніс постанову №457 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки останній не з'явився за викликом без поважних причин по повістці від 05.06.2025 об 14 год. 00 хв., яка була доставлена засобом поштового зв'язку «Укрпошта» 25.05.2025.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП, за якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Оскільки норма частини третьої статті 210-1 КУпАП є бланкетною, для повного визначення ознак цього правопорушення в постанові повинно бути зазначено норму спеціального нормативно-правового акту, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме положення Закону України «Про оборону», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підзаконних нормативно-правових актів, зокрема Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560.
У випадку встановлення порушень зазначених законів та підзаконних нормативно-правових актів, суб'єкт владних повноважень може визначити наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у такому випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов'язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.
При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що закріплена у частині другій статті 77 КАС України, обов'язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов'язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
Суд встановив відсутність у постанові №457 від 24.06.2025 посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні норми, яких не дотримався ОСОБА_1 , порушивши тим самим законодавчі приписи.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у статті 3 Конституції України.
Також судом враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню, постанова №457 від 24.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 24 червня 2025 року № 457 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 21.07.2025.
Суддя О.В. Малахова