Справа № 401/3574/24 ;
Провадження 2/401/373/25
10 липня 2025 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар Горбатюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів -
У грудні 2024 року представник позивача звернувся до Світловодського міськрайонного суду з позовною заявою про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі177950 грн. 46 коп. за період з вересня 2018 року по 01 листопада 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2007 між сторонами було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , яка проживає разом з позивачем. Шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 05.06.2009 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.04.2009 до досягнення дитиною повноліття. Позивач, у зв'язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 . Станом на 01.11.2024 відповідач має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 177950 грн. 46 коп. Враховуючи наявну заборгованість зі сплати аліментів, яка виникла з вини відповідача за період з вересня 2018 року по 01.11.2024, розмір неустойки (пені) складає 1452807 грн. 75 коп. Оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості зі сплати аліментів за цей же період, тому стягненню підлягає пеня в розмірі 177950, 46 грн. З огляду на положення ст..ст. 180, 196 СК України, просив задовольнити позовні вимоги. Крім того, при звернення до суду позивач понесла витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн., яку просив стягнути з відповідача на користь позивача за результатами розгляду справи. (а.с.1-15)
Ухвалою суду від 19 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, справу призначено до першого судового засідання на 04 лютого 2025 року.
04 лютого 2025 року від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи через не отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками. (а.с.48, 49)
12 лютого 2025 року від представника відповідача - адвоката Деречиної О.В., надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким представник зазначає, що на момент ухвалення рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , відповідач не перебував у зареєстрованому шлюбі та не мав інших дітей. Разом з тим, у березні 2022 року відповідач уклав шлюб у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_6 . З 01.05.2022 відповідач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, тому дохід не отримує. Крім того, з січня 2023 року періодично проходить лікування у зв'язку з наявним захворюванням, потребує хірургічного втручання, яке не проводиться через брак коштів. Крім того, дружина відповідача ОСОБА_7 має на утриманні дитину від першого шлюбу, яка проживає разом з ними в одній сім'ї. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 05.12.2024 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу). Вказаним рішенням встановлено обставину щодо суттєвої зміни сімейного та матеріального становища платника аліментів ОСОБА_2 в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів. Вищенаведене призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, тобто вищенаведені обставини виключають вину відповідача у допущенні заборгованості по сплаті аліментів, оскільки вказана заборгованість не пов'язана з приховуванням доходу. З урахуванням викладеного просить зменшити розмір неустойки (пені) до 10000 грн. Щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу представник зазначив, що консультації з питань сімейного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства не передбачено вимогами закону, як передумова для звернення до суду, не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви. У зв'язку з чим та з урахуванням вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України, просив зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 2000 грн. (а.с.55-56)
17 березня 2025 року від представника позивача надішли письмові додаткові пояснення, згідно з якими представник зазначає, що факти, які вказані у відзиві на позовну заяву не спростовують відсутності у відповідача пені за прострочення сплати аліментів. Доказів перебування відповідача у відпустці по догляду за дитиною до трьох років не надано, при цьому відповідач стверджує, що він безробітний. Зауважує, що стан здоров'я відповідача дозволяє йому працевлаштуватися. Крім того, донька сторін потребує постійного догляду та оперативного втручання у зв'язку з наявним діагнозом, що має наслідком понесення позивачем додаткових витрат на лікування та реабілітацію. Вважає, що у даному випадку наявна вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. (а.с.80-85)
09 липня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження стану здоров'я відповідача.
10 липня 2025 рок від представника позивача надійшла зава про долучення доказів та розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про проведення розгляду справи за його відсутності та відсутності позивача.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, представник відповідача подав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності та відсутності відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, про що 04 листопада 2009 року складено відповідний актовий запис №260. (а.с.22)
Позивач 16 березня 2018 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 ,, у зв'язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_4 ». (а.с. 23)
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.04.2009 до досягнення повноліття дочкою ОСОБА_10 .. На виконання вказаного рішення, 05.06.2009 видано виконавчий лист. (а.с. 24)
Відповідно до розрахунку, проведеного державним виконавцем по сплаті аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 , станом на 01.11.2024, розмір заборгованості складає 177950, 46 грн. (а.с. 25)
Відповідач з 10.03.2022 перебуває у зареєстрованому шлюбі у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_11 . Дружина відповідача являється матір'ю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.59, 60, 61)
Згідно з довідкою про отримання (неотримання) допомоги, яка видана ОСОБА_2 , встановлено, що він перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення м.Світловодська та йому, відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 01.05.2022 по 01.06.2025 призначено допомогу при народженні дитини ( ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). (а.с.62)
Відповідачу у лютому 2023 року діагностовано певне захворювання, у зв'язку з яким, останній потребує оперативного втручання. (а.с.63, 64, 65)
З трудової книжки відповідача встановлено, що він звільнений з роботи 28.07.2009 за власним бажанням, 10.05.2010 припинено виплату допомоги по безробіттю. (а.с.66)
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2024 року, зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа від 05.06.2009, на користь ОСОБА_13 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з на 1/6 частину заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитино повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Даним рішенням суду встановлено суттєву зміну сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідача аліментів у розмірі частини від усіх видів доходу на утримання дочки ОСОБА_5 , оскільки у нього народилась ще одна дочка, та він наразі перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. (а.с. 67-69)
З довідки з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, форма ОК-5, відповідачем за 2021 рік отримано доходу - 0,00 грн., за 2023 рік - 33500 грн., за 2024 рік - 79100. (а.с. 71)
Дочка сторін ОСОБА_3 , 2008 року народження, у зв'язку з наявним захворюванням у період з 17.07.2024 по 22.07.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні, якій 18.07.2024 проведено операцію. За станом здоров'я дитина потребувала індивідуального навчання на 2024/2025 навчальний рік. Згідно з довідкою від 22.05.2025, ОСОБА_3 , знаходиться на амбулаторному лікуванні у лікаря ортопеда-травматолога з 21.09.2023 та продовжує лікування з приводу звичного звиху лівого наколінника. Дитина потербує оперативного лікування по видаленню металево конструкцій. (а.с.88, 89, 90, 91)
Відповідач у період з 25.03.2025 по 04.04.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Світловодська ЦРЛ» Світловодської міської ради. (а.с.97-98, 99)
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга статті 196 СК України).
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду від 05.06.2009 має сплачувати на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З розрахунку заборгованості від 11.11.2024 року, складеного державним виконавцем убачається, що за період із вересня 2018 року по листопад 2024 року відповідач мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 177950, 46 грн.
При цьому, відповідач посилається на відсутність його вини у виникненні заборгованості через суттєву зміну сімейного та майнового стану, які встановлені рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 05 грудня 2024 року та стали підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5 з частини доходу на 1/6 частину.
Суд констатує, що за період з 01.05.2022 відповідач не мав можливості сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 через перебування на обліку в управлінні соціального захисту населення м Світловодська та отриманням допомоги при народженні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Разом з тим, вказані обставини мають місце з травня 2022 року, а заборгованість зі сплати аліментів виникла з вересня 2018 року та її розмір до травня 2022 року складає 75551, 70 грн.
Будь-яких достатніх і переконливих доказів щодо відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості за вищезазначений період суду не надано. Більше того, відповідач, хоча і має певні хронічні захворювання з 2023 року, але є працездатним, а відсутність офіційного працевлаштування жодним чином не свідчить про відсутність доходу з якого можливо було б сплачувати аліменти на утримання дочки у визначеному рішенням суду розмірі.
Крім того, розмір неустойки за вказаний період значно перевищує розмір самої заборгованості.
У огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по квітень 2022 року включно в сумі 75551, 70 грн., оскільки за період з травня 2022 року по листопад 2024 року відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з того, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(частина друга статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатського бюро «Андрія Гулого» позивачем надано: договір №1692 про надання правничої допомоги від 07 листопада 2024 року. Відповідно до п.4.1 даного договору, за правову допомогу, передбачену в п.п. 2.1 Договору, Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього Договору (а.с.26-29). Згідно з Додатком № 1 до договору № 1692, до складу вартості винагороди за правничу допомогу входить: 4000 грн. - оплата правової допомоги (а.с. 30). Детальний опис робіт, виконаних адвокатом: консультації з клієнтом - 500 грн., вивчення спірних питань - 500 грн., узгодження правової позиції з клієнтом - 500 грн., складання позовної заяви - 2500 грн. (а.с.32)
При вирішенні питання про відшкодування судових витрат у справі про стягнення аліментів суд враховує, що відповідно до ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн., що є співмірним зі складністю справи.
Позивач при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору, який за правилами ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 199-201 СК України , ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по квітень 2022 року включно в сумі 75551 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 70 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України .
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України номер НОМЕР_2 , виданий 26.04.2018 органом 3512, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 14.12.2006 Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова
"10" липня 2025 р.