Справа № 401/2154/25;
Провадження № 4-с/401/7/25
"17" липня 2025 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар Горбатюк К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодськ скаргу адвоката Деречиної Олени Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -
07 липня 2025 року представник скаржника адвокат Деречина Олена Валеріївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо скасування арешту з нерухомого майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у червні 2025 року заявнику стало відомо, що на нерухоме майно, яке перебуває у його приватній власності накладено обтяження у виді арешту майна та заборони його відчуження. Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 432757716 від 25 червня 2025 року арешт нерухомого майна зареєстрований за № 8767925 від 02.06.2009 року на підставі ухвали № б/н від 03.12.2000 року Світловодського міськрайонного суду.
25 червня 2025 року заявник звернувся до Світловодського міськрайонного суду із заявою про отримання копії ухвали про забезпечення позову б/н від 03.12.2000 на підставі якої накладено 02.06.2009 арешт на квартиру. Із наданої відповіді заявнику стало відомо, що за період з 1998 по 2002 роки справи відносно гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 в провадженні Світловодського міського та районного суду Кіровоградської області не перебували.
01 липня 2025 року представник заявника звернулася з адвокатським запитом до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області з проханням скасувати вищезазначене обтяження. Роз'яснено, що виконавче провадження в рамках якого був накладений арешт знищено за закінченням його зберігання, а інформація до електронного реєстру внесена не була, що унеможливлює зняття арешту державним виконавцем. Заявнику рекомендовано звернутись до суду для вирішення даного питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно п. 1 Розділу 10 Правил ведення діловодства та архіву в органах ДВС та приватними виконавцями, завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Відповідно п. 1 Розділу 11 Правил, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Виходячи з інформації про те, що виконавче провадження, в рамках якого було внесено обтяження, є знищене, то відповідно це виконавче провадження є завершеним, отже, державним виконавцем не було дотримано вимог закону про зняття всіх обтяжень з боржника, в момент закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року відкрито провадження по справі. (а.с.12-13)
В судове засідання скаржник не з'явилась, представник скаржника надав до суду письмову заяву про розгляд скарги без його участі та участі скаржника. Заявлені вимоги підтримують в повному обсязі. (а.с.16)
Представник Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не заявився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Враховуючи, неявку сторін по справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, якими передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають розгляду скарги на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця, суд ухвалив розглянути скаргу за відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 432757716 від 25 червня 2025 року, за ОСОБА_1 рахується обтяження у виді арешту нерухомого майна № 8767925 від 02 червня 2009 року, підставою обтяження є ухвала Світловодського міськрайонного суду № б/н від 03 грудня 2000 року. (а.с.5)
З відповіді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року на заяву про надання копії ухвали про забезпечення позову б/н від 03.12.2000, на підставі якої 02.06.2009 було накладено арешт на квартиру, слідує, що за період з 1998 по 2002 роки справ відносно заявника та гр. ОСОБА_2 у провадженні Світловодського міського та районного судів Кіровоградської області не перебували. (а.с.8)
З відповіді Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 36118 від 02 липня 2024 року на звернення заявника про зняття арешту з майна боржника, слідує, що скаржнику відмовлено у знятті арешту, у зв'язку зі знищенням виконавчого провадження в рамках якого було накладено арешт на майно заявника, посилаючись на ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" якою визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Роз'яснено ч. 5 вказаної статті відповідно до якої у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. (а.с. 7)
У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положенням ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57,58 Закону України "Про виконавче провадження".
Правове врегулювання вказаних положень на сьогодні здійснюється передбачене статями 48, 50, 56 та 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження».
Верховний Суд розглядаючи питання ефективності захисту порушеного права особи на майно якого у рамках виконавчого провадження накладено арешт у постанові від 28.10.2020 року по справі 304/2494/20 зазначив, що позивач який є боржником перед банком, є стороною виконавчого провадження. У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6 судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 викладено наступний правовий висновок: У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
З огляду на викладене та враховуючи, що на даний час виконавче провадження в рамках якого було накладено арешт на майно заявника завершене та знищене у зв'язку з закінченням строку зберігання, суд погоджується з його доводами, викладеними у скарзі, що такий арешт, на даний час з урахуванням відсутності підстав його застосування, порушує його права як власника майна.
За таких обставин, суд приходить висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 79, 81, 89, 259-261, 353, 354, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу адвоката Деречиної Олени Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - задовольнити .
Визнати незаконною бездіяльність Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), щодо вирішення питання про скасування арештів та обтяжень при закінчені виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Припинити обтяження у виді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_1 , за реєстровим номером обтяження:
- № 8767925, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстровано 02.06.2009 за 8767925, підстава обтяження: ухвала, б/н, 03.12.2000, Світловодський міськрайонний суд.
Зобов'язати Світловодський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести відомості про припинення обтяження у виді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , квартири АДРЕСА_1 , за реєстровим номером обтяження:
- № 8767925, тип обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстровано 02.06.2009 за 8767925, підстава обтяження: ухвала, б/н, 03.12.2000, Світловодський міськрайонний суд.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку передбаченому ст. 354 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова