Справа № 481/1044/25
Провадж.№ 1-кс/481/370/2025
18.07.2025 року м. Новий Буг
Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новобузького районного суду Миколаївської області клопотання слідчого у кримінальному провадженні СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новополтавка Баштанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, який має професійно - технічну освіту, офіційно не працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України,
18.07.2025 до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся слідчий СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025152270000381 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 16.07.2025 близько 20:30 год., у вечірній час доби, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, порушивши п. п. 2.1. (а), 2.9. (а) Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , рухався по польовій дорозі від с. Новополтавка у напрямку с. Ганнівка в межах Вільнозапорізької ОТГ Баштанського району Миколаївської області, з пасажирами ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_9 , які перебували на даху вказаного транспортного засобу.
Рухаючись в обраному напрямку, водій ОСОБА_5 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5., 2.1. (а), 2.3. (б), 2.9. (а), 21.1., 21.11. ПДР України, відповідно до яких: учасники дорожнього руху зобов?язані й неухильно виконувати вимоги цих Правил; дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; волій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення; забороняється перевозити пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), продовжував керувати транспортним засобом марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю близько 50 км/год, на даху якого перебували ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_9 .
В подальшому, неповнолітній ОСОБА_9 під час руху вищевказаного транспортного засобу не втримався на його даху та впав на польову дорогу між с. Новополтавка та с. Ганнівка Баштанського району, втративши при цьому свідомість.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події неповнолітній ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма (ЗЧМТ); перелом правої скроневої кістки без зміщення; епідуральна гематома справа; забій головного мозку 2 ступеня (ЗГМ 2 ступеня), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Дорожньо-транспортна подія сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. п. 1.3, 1.5., 2.1. (а), 2.3. (б), 2.9. (а), 21.1., 21.11. ПДР України.
17.07.2025 о 12 год. 50 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.07.2025 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
На наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення слідчий посилався на такі докази, як пояснення ОСОБА_5 , пояснення ОСОБА_8 від 16.07.2025; рапорт чергового, протоколом огляду місця події від 17.07.2025 (огляд автомобіля), висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_5 на стан сп'яніння; протокол огляду місця події від 17.07.2025 (об'єктом якого була проїзна частина грунтової дороги між населеними пунктами Ганнівка та с. Новополтавка), де вилучено серветки білого кольору з речовиною бурого кольору та плями бурого кольору; медичну виписку із зазначенням діагнозу ОСОБА_9 ; протоколи допитів свідка ОСОБА_10 від 17.07.2025, яка працюючи судово-медичним експертом вважає, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_9 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.07.2025, який повідомив, що він разом з ОСОБА_11 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, вмовили ОСОБА_5 поїхати на даху (криші) автомобіля ОСОБА_12 .
Посилаючись на необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися від органів досудового розслідування та або суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення може залишити місце свого проживання; незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики прокурором не доведені. Крім того, звернув увагу слідчого судді на факт відсутності в матеріалах клопотання висновку щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 та прямих доказів перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та під час падіння з даху потерпілого. За змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , який також разом із ОСОБА_11 вмовив ОСОБА_5 покатати їх на даху автомобіля зазначив, що до падіння ОСОБА_13 з даху останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. Саме біля лікарні в м. Баштанка після передачі ОСОБА_13 лікарям, ОСОБА_14 випив пів пляшки пива. Його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, як зареєстроване місце проживання так і місце постійного проживання, цивільну дружину з дитиною, на обліках не перебуває, закордонного паспорту немає, працює неофіційно. ОСОБА_15 разом із ОСОБА_8 після падіння ОСОБА_13 одразу надавалась допомога, після чого вони доставили його до лікарні. ОСОБА_14 жодного разу не відмовлявся від дачі свідчень, готовий брати участь у слідчих експериментах. Також стороною обвинувачення не було надано жодного доказу на підтвердження такого ризику як вплив на свідків або потерпілого. На час пред'явлення підозри його підзахисному, останній є раніше не судимим. Вважав за необхідне обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, щоб ОСОБА_14 мав змогу працювати та фінансово допомагати потерпілому на лікування.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з частиною першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому частиною першою статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (п. 55 Рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що факт отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 як наслідок юнацького бажання поїздки на даху автомобіля, дає достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 у розпорядженні якого перебував транспортний засіб марки Ваз-21063, д.р.н. НОМЕР_1 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто його підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1 КК України, є обґрунтованою.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчинення тяжкого злочину.
Такі ризики як незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя вважає недоведеними, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу на підтвердження даних обставин (заяви свідків або потерпілого). Крім того, матеріали справи містять заяву матері потерпілого ОСОБА_16 , яка просила суд не застосовувати до підозрюваного ОСОБА_5 такий запобіжний захід як тримання під вартою, оскільки всі питання щодо відшкодування витрат на лікування неповнолітнього ОСОБА_13 ними вирішено.
Слідчий суддя знаходить доведеним такий ризик, як вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки відносно ОСОБА_5 до суду було скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування особи, однак тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, ризик втечі повинен оцінюватися в сукупності з іншими обставинами.
Так, вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, цивільну дружину, відсутність судимостей, вік підозрюваного, вчасне надання потерпілому допомоги та не залишення його у безпорадному стані, зобов'язання надати фінансову допомогу на лікування потерпілого та особисто прохання матері потерпілого .
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що для запобігання ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.
В той час як тримання підозрюваного під вартою не є виправданим, оскільки в даному конкретному кримінальному провадженні істинні вимоги публічного інтересу з урахуванням презумпції невинуватості не переважують правило поваги до особистої свободи.
Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, а клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, задовольнити частково, застосувавши ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: зобов'язати прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , додаткові обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України та зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 до 12 год. 50 хвилин - 14 вересня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , покласти на відділ поліції №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним з моменту вручення їй копії.
Повний текст ухвали виготовлено 21 липня 2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1