Справа № 489/3135/16-к
Провадження № 1-в/489/141/25
21 липня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши заяву про зарахування в строк відбування покарання терміну тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12016150040001587 засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні 5 неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10.03.2006 Інгульським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- 05.09.2006 Інгульським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 18.10.2011 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 18.04.2014 умовно-достроково з невідбутою частиною покарання строком 1 рік 1 місяць 24 дні;
- 04.07.2024 Корабельним районним судом міста Миколаєва за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до 5 років позбавлення волі,
- 16.09.2024 Інгульським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 185, ст. 357 КК України, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,
за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_4 вироком Інгульського районного суду міста Миколаєва від 10.04.2025 засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 термін тримання під вартою у дійсному кримінальному провадженні з 25.01.2017 по 19.11.2019 з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та зараховано час фактичного відбування покарання за вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024.
ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою, якою просить зарахувати йому строк перебування в СІЗО № 30 з 10.04.2025 по 13.06.2026 у строк відбування покарання, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
В судовому засідання ОСОБА_4 заяву підтримав просив її задовольнити.
Прокурор не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_4 в частині зарахування у строк відбування покарання перебування останнього у місці попереднього ув'язнення з дати ухвалення вироку і до дати набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 539 КПК України встановлено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
На розгляді Інгульського районного суду перебувало кримінальне провадження 12016150040001587 за обвинуваченням; ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Вироком Інгульського районного суду міста Миколаєва від 10.04.2025 ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, із конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 термін тримання під вартою у дійсному кримінальному провадженні з 25.01.2017 по 19.11.2019 з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та зараховано час фактичного відбування покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024.
Вирок суду від 10.04.2025 набрав законної сили 12.05.2025.
Ухвалою від 02.06.2025 Інгульський районний суд міста Миколаєва ОСОБА_4 тимчасово залишив у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» на період ознайомлення з матеріалами даної кримінальної справи (№ 489/3135/16-к (провадження № 1-кп/489/123/25)).
Згідно повідомлення ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» від 16.06.2025 ОСОБА_4 13.06.2025 направлений для відбування покарання до ДУ «Казанківська виправна колонія № 93».
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 з дати ухвалення вироку і до 13.06.2025 перебував у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», зокрема й на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КК України законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Положення, передбачені ч. 5 ст. 72 КК України, регулюються саме Кримінальним кодексом України, у зв'язку з чим охоплюються поняттям «закон про кримінальну відповідальність».
Відповідно до правового висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17 (провадження № 13-31кс18), положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
У разі вчинення злочину особою до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII, а саме попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими в ч. 1 ст. 72 КК України.
Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою злочину, як це зазначено у ч. ч. 2 і 3 ст. 4 КК України.
Оскільки злочин, за вчинення якого ОСОБА_4 засуджено вироком у даній справі, вчинений ним 27.04.2016 то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Пункт «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, яким передбачено, що у строк попереднього ув'язнення включається строк «перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження», стосується випадків, коли особа, яка відбуває покарання, до якого вона була засуджена в іншому кримінальному провадженні (іншій кримінальній справі), залишається в установі попереднього ув'язнення або тимчасово переводиться до неї з метою участі в слідчих діях або судовому розгляді нового кримінального провадження, що прирівнюється до попереднього ув'язнення в межах цього нового кримінального провадження до набрання вироком законної сили (постанова ВС від 14 .11.2023 у справі № 448/256/18).
Отже, заява ОСОБА_4 в частині зарахування у строк відбування покарання терміну попереднього ув'язнення з дати ухвалення вироку (10.04.2025) і до набрання ним законної сили (12.05.2025) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, є обґрунтованою.
Положення п. «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIIІ не поширюються на час перебування особи в установі попереднього ув'язнення після набрання вироком законної сили, у тому числі у зв'язку з участю в касаційному розгляді відповідного кримінального провадження, у судових засіданнях щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, щодо роз'яснення судового рішення чи виправлення в ньому описки, а також щодо вирішення інших питань, що виникають на стадії виконання вироку, адже після набрання вироком законної сили ув'язнення вже не є попереднім (постанова ВС від 10.06.2024 у справі № 527/1517/17).
Таким чином, перебування ОСОБА_4 у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» після набрання вироком законної сили у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи не є попереднім ув'язненням, а тому строк з 12.05.2025 по 13.06.2025 не може бути зараховано в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За таких обставин, заява ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню шляхом зарахування, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 10.04.2025 до 12.05.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_4 про зарахування в строк відбування покарання терміну тримання під вартою задовольнити частково.
Зарахувати, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, в строк відбування покарання вироку Інгульського районного суду міста Миколаєва від 10.04.2025 у справі № 489/3135/16-к обвинуваченому ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з 10.04.2025 до 12.05.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом 7 (семи) діб з дня її проголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1