Справа № 489/3566/25
Провадження № 2/489/2165/25
Іменем України
21 липня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
В травні 2025 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Як на підставу позовних вимог вказали, що ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем та власником особового рахунку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яку згідно з договором найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 41 від 18.04.2025 надано їй у безстрокове користування разом із членами сім'ї: невісткою ОСОБА_1 (другий позивач), та онуком ОСОБА_3 (відповідач). До цього вони також користуались вказаною квартирою та були в ній зареєстровані, зокрема ОСОБА_1 з 17.02.2002, а відповідач ОСОБА_3 з 29.02.2008.
Отже у вказаній квартирі зареєстрований, крім позивачів, їх онук та син відповідно - ОСОБА_3 , який є відповідачем у справі. Однак відповідач у спірній квартирі не проживає, комунальні платежі не сплачує, власних речей в квартирі не має та нею не цікавиться. Реєстрація відповідача за вказаною адресою створює труднощі позивачам. Зокрема, вони несуть додаткові витрати по оплаті комунальних послуг, не мають можливості реалізувати право на приватизацію цього житла. На переконання позивача, відповідно до ст. 71 ЖК України наведені обставини є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 09.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивачі в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно архівного витягу з рішення виконкому Миколаївської міської Ради депутатів трудящих № 441 від 16.04.1974 предоставлено для заселення управлінню внутрішніх справ Миколаївського облвиконкому 54 квартири в будинку АДРЕСА_2 , зокрема до квартири АДРЕСА_3 за списком: ОСОБА_4 , 1940 р.н., ОСОБА_2 , 1940 р.н., ОСОБА_5 , 1958 р.н., ОСОБА_6 , 1968 р.н.
Відповідно до реєстру територіальної громади м. Миколаєва за адресою: АДРЕСА_4 станом на 09.05.2025 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (порзивач) - з 20.11.1974, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивач) - з 17.12.2002, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідач) - з 29.02.2008.
З позовною заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином позивача ОСОБА_1 та онуком позивача ОСОБА_2 .
Актом про непроживання особи за місцем реєстрації від 23.12.2024 підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_4 , не проживає з січня 2013 року.
Згідно ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права громадян на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій в здійсненні покладених на них завдань по управлінню житловим фондом, експлуатації і збереженню його.
Підстави втрати права на користування житловим приміщенням, у разі користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського фонду, регулюються статтями 71, 72 ЖК України.
Згідно статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 521/5887/17 від 27.08.2021 аналіз норм статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: не проживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин не проживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв'язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином та онуком позивачів відповідно, у квартирі АДРЕСА_1 не проживає без поважних причин понад встановлені законом строки, участі в утримані житла не приймає, комунальні платежі не сплачує, що перешкоджає позивачам як наймачам квартири здійснювати права і нести обов'язки щодо вказаної квартири, передбачені статтею 68 ЖК України, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою, підлягають задоволенню.
Оскільки позивачі не просять відшкодувати їм судовий збір, тому з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 21.07.2025.
Суддя Г.А. Микульшина