Справа №479/798/25
Провадження №3/479/366/25
21 липня 2025 року смтКриве Озеро
Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області Репушевська О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №3 Первомайського РВП Головного управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 02 грудня 1997 року, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності не притягувалась,
- за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №721693 від 13 травня 2025 року, ОСОБА_1 13 травня 2025 року близько 16.00 год., в АДРЕСА_1 , ображала свою сусідку ОСОБА_2 нецензурною лайкою та словесно погрожувала фізичною розправою, в ході чого вчиняла хуліганські дії, чим порушила громадський порядок і спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, вказувала, що нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 не висловлювалась та не погрожувала фізичною розправою.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За положенням ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом в даній справі в розумінні вимог ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно диспозиції ст.173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими нормами та іншими соціальними (моральними) нормами система відносин, що складаються в громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій.
Громадське місце частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Не відносяться до громадських місць, де громадський порядок може бути порушений: житло (приватні будинки, квартири, місця загального користування в багатоповерхівках), виробничі приміщення, приміщення закритого типу тощо. Правильне розуміння громадського місця має практичне значення для юридичної кваліфікації правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце. Без встановлення цієї ознаки відсутній склад даного правопорушення.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Згідно наданих суду матеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 13 травня 2025 року близько 16.00 год. в АДРЕСА_1 , ображала свою сусідку ОСОБА_2 нецензурною лайкою та словесно погрожувала фізичною розправою, в ході чого вчиняла хуліганські дії, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, однак відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Положення ст.62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
При таких обставинах, враховуючи засади законності та презумпції невинуватості, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прихожу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі у відповідності з положеннями п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173, 247, 251, 252, 256, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя :