КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1540/25
Провадження № 2-з/488/18/25
Іменем України
14.07.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Годунова Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача адвоката Павленко Наталії Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі № 488/1540/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дітей та припинення стягнення аліментів на їх утримання,
У провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком та припинити з 22.04.2025 стягнення аліментів на утримання дітей з позивача на користь відповідача.
10.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Павленко Н.М. про забезпечення вказаного позову шляхом зупинення виконавчого провадження № 77859961, що перебуває на примусовому виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відкрите на підставі судового наказу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.03.2025 у цивільній справі № 488/939/25. На підставі вказаного судового наказу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання дітей.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в частині припинення стягнення аліментів.
Дослідивши заяву та подані до неї матеріали, суд дійшов висновку що вона не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 150 ЦПК України визначені види забезпечення позову та зазначається, що позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1)накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
З огляду на матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову встановлено, що між позивачем та відповідачем виник спір, предметом якого є, у тому числі, припинення стягнення аліментів.
Судовим наказом Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.03.2025 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно і до повноліття кожної дитини.
Згідно з даними АСВП, на примусовому виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 77859961, боржником у якому є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а стягувачем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Постановою державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного регіону управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.04.2025 у виконавчому провадженні № 77859961 звернуте стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно з частиною 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з засад судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням судового рішення.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2020 у справі № 950/2492/19, провадження N 61-11673ск20.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження за судовим наказом про стягнення аліментів.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача адвоката Павленко Наталії Миколаївни про забезпечення позову у цивільній справі № 488/1540/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дітей та припинення стягнення аліментів на їх утримання.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України, але протягом 15 днів з дня її проголошення на неї може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Я.В. Щеглова