Справа № 470/538/23
Номер провадження № 1-кп/488/223/25
16.07.2025 року
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_5 ,
прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
їх захисників адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 та ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України,-
У судовому засіданні прокурором підтримано клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обгрунтування свого клопотання прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_10 у задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою просили відмовити як безпідставного, вважали, що ризики заявлені прокурором та враховані при обранні судом запобіжного заходу не підтверджені, обвинуваченому необгрунтовано - на підставі неправдивих показань свідка ОСОБА_12 , було змінено запобіжний захід та звернуто заставу в дохід держави; під час перебування обвинуваченого під вартою у нього погіршився стан здоров'я, за місцем проживання він характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, має малолітню дитину, на свідків кримінального провадження не впливав, а тому йому можливо замінити запобіжний захід з тримання під вартою та цілодобовий домашній арешт або заставу,- про що заявили відповідне клопотання.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 , згідно обвинувального акту, органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні трьох епізодів особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у складі організованої групи, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, а отже, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, обвинувачений може переховуватись від суду.
ОСОБА_8 , поміж іншого, обвинувачується у вчиненні збуту психотропних речовин військовослужбовцям Збройних сил України, які залучені до захисту суверенітету і територіальної цілісності України, тимчасово дислокувалися на території за місцем проживання обвинуваченого, що передбачає наявність корисливого мотиву в його діях та дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин.
Також наявним є ризик того, що ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань, наданих на досудовому розслідуванні, оскільки знайомий з ними та протягом строку досудового розслідування вже впливав на них, що і стало підставою для зміни йому запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави.
Доводи захисника про те, що свідок ОСОБА_12 оговорила обвинуваченого стосовно впливу на неї з приводу зміни наданих на досудовому розслідуванні показань, спростовуються встановленими слідчим суддею обставинами, відповідно до ухвалі слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2023 року, яка вступила в законну силу, які стали підставою для обрання більш тяжкого запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 і звернення застави в дохід держави.
Дані обставини щодо завідомо непрадивих показань свідка можуть бути взяті судом до уваги у разі наявності обвинувального вироку суду за цим фактом відносно ОСОБА_12 .
Відповідно до відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, ОСОБА_8 розведений, має на утриманні неповнолітню дитину, призваний на військову службу за мобілізацією та після тривалого лікування через поранення повернувся до місця постійного проживання, раніше не судимий.
Відповідно до медичної довідки завідувача Миколаївської міської медичної частини філії ЦОК ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях від 09 листопада 2023 року, обвинувачений ОСОБА_8 отримав мінно-вибухову травму, з 11 квітня до 13 квітня 2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні ім. Мечнікова м. Дніпро, йому проведено кістково-пластичну трепанацію черепа, з 27 квітня до 04 травня він перебував на лікуванні в клініці офтальмології Головного військового клінічного госпіталю м. Київ з діагнозом контузія важкого ступеню з розривом судинної оболонки та пошкодженням зорового нерву правого ока, частковий гемофтальм та розрив судинної оболонки лівого ока, 09 листопада 2023 року він був оглянутий психіатром-неврологом, йому поставлено діагноз: органічно-емоційний лабільний розлад внаслідок травми головного мозку та рекомендовано консультація невролога, однак потреби екстреної медичної допомоги обвинуваченому за межами СІЗО у вказаній довідці не зазначено.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 статті 177 КПК України, а також серйозність висунутого ОСОБА_8 обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, суд не знаходить підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який, як того просить сторона захисту.
Наявність позитивних характеристик за місцем проживання та за місцем проходження військової служби обвинуваченого ОСОБА_8 не є тими визначальними обставинами, які б давали можливість обрати останньому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою і суттєво не впливає на існуючі ризики.
Під час судового розгляду від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 , яке обвинувачений підтримав, надійшло клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт або заставу.
В обгрунтування свого клопотання захисник послалась на те, що з самого початку досудового розслідування порушено підслідність, яке проводив орган, повноваження якого поширюються на Запорізьку, Херсонську області, АР Крим, м.Севастопіль; через постійну зміну прокурорів не було забезпечено надання суду письмових матеріалів на дослідження, судом виключно продовжувались строки тримання під вартою обвинуваченого. Під час перебування обвинуваченого під вартою у нього погіршився стан здоров'я, за місцем проживання він характеризується виключно позитивно, має сталі соціальні зв'язки.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 , згідно обвинувального акту, обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні ним у якості організатора трьох епізодів особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у складі організованої групи, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років.
Крім того він обвинувачується у вчиненні інших кримінальних правопорушень, пов'язаних з обігом особливо небезпечних психотропних речовин, передбачених ч.2 ст.307 та ч.3 ст.307 КК України, та за ч.1 ст.263 КК України у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто суд приймає до уваги тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
За даними обвинувального акту ОСОБА_7 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, пов'язаного зі збутом особливо небезпечних психотропних речовин військовослужбовцям Збройних сил України, які залучені до захисту суверенітету і територіальної цілісності України, що передбачає наявність корисливого мотиву в його діях та дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та покарання, яке йому загрожує; незаконно впливати на свідків з метою зміни показань, наданих на досудовому розслідуванні, оскільки свідки судом не допитані, а обвинувачений обізнаний про їх анкетні дані, та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин.
Щодо твердження захисника, що в обвинуваченого ОСОБА_7 погіршився стан здоров'я і це є підставою для зміни обраного запобіжного заходу, то слід зазначити, що стороною захисту не було надано доказів неможливості перебування останнього в умовах СІЗО.
Так, відповідно до змісту раніше наданих захисником Довідки з Миколаївської міської медичної частини та Листа - відповіді на адвокатський запит філії ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеський областях, на теперішній час загальний стан ОСОБА_7 відповідає встановленим діагнозам. Екстреної медичної допомоги за межами СІЗО він не потребує.
Окрім того в умовах тримання в СІЗО може надаватись медична допомога, підозрювані, обвинувачені не позбавлені можливості отримувати належне лікування своїх захворювань.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Відповідно до відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, ОСОБА_7 розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, крім наявності у нього фермерського господарства без доведеного розміру доходу, в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
При цьому, суд враховує дані про особу обвинуваченого - його міцні соціальні зв'язки, позитивну характеристику, існування постійного місця проживання, але ці дані, на переконання суду, не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого на інший, більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник вважали, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим. З підстав недоведеності прокурором ризиків тримання під вартою, існування в обвинуваченого сталих соціальних зв'язків - родини, постійного міста мешкання та позитивних характеристик, адвокат ОСОБА_11 просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Також в обгрунтування своїх заперечень захисник послався на тяганину під час судового розгляду кримінального провадження в Березнегуватському районному суді Миколаївської області, коли постійно відбувалась заміна прокурорів, не було забезпечено надання суду письмових матеріалів на дослідження, судом виключно продовжувались строки тримання під вартою обвинуваченого, а по суті справа не слухалась; а також на незаконність проведення досудового розслідування вцілому.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_9 , який не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, органом досудового розслідування поставлено у вину вчинення трьох епізодів особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у складі організованої групи, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування, суду.
Поміж іншого, тяжкість висунутого обвинувачення та дана стадія кримінального провадження, у якій ще не проведено допит свідків судом, свідчать про можливість прийняття ОСОБА_9 заходів впливу на свідків з метою надання ними показів на свою користь.
Всі вищевикладені дані вказують на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, обвинувачений, враховуючи кількість епізодів, тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке передбачене за його вчинення, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення з метою зміни показань, наданих на досудовому розслідуванні, та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин - з огляду на те, що він обвинувачується у вчиненні збуту психотропних речовин військовослужбовцям Збройних сил України, які залучені до захисту суверенітету і територіальної цілісності України.
Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 на його сталі соціальні зв'язки, не є визначальними обставинами, які давали б можливість обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
З огляду на наведене, доводи захисника та обвинуваченого, на переконання суду, не можуть свідчити про відсутність ризиків здійснення ОСОБА_9 вищевказаних дій у випадку застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Щодо посилання захисників обвинувачених на недоведеність ризиків, то слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи та/чи вчинення іншого злочину, а не обов'язкове настання цих подій.
Враховуючи, що судовий розгляд до спливу терміну тримання обвинувачених під вартою не завершений, а, принаймні, ризикі, зазначені прокурором, продовжують мати місце дотепер, суд погоджується із доводами клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обох випадках, оцінюючи баланс між правом особи на свободу та суспільні інтереси безпеки, суд схиляється до думки, що саме суспільні інтереси безпеки з урахуванням особливої тяжкості інкримінованих правопорушень, репутації обвинувачених та наявних ризиків мають пріоритет.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).
Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який відносно обвинувачених суд не вбачає.
Твердження сторони захисту про те, що органом досудового розслідування було порушено як предметну так і територіальну підслідність є неприйнятними, оскільки ці обставини не є предметом розгляду при вирішенні судом питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим. Суд надасть оцінку цим обставинам при ухваленні вироку після закінчення розгляду справи по суті.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183, 331, КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) діб, а саме - до 15.09.2025 року включно.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) діб, а саме - до 15.09.2025 року включно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесяти) діб, а саме - до 15.09.2025 року включно.
Копію ухвали направити начальнику СІЗО м. Миколаєва.
У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого на цілодобовий домашній арешт або визначення розміру застави - відмовити за необгрунтованістю.
У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого на домашній арешт або визначення розміру застави- відмовити за необгрунтованістю.
У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого на цілодобовий домашній арешт - відмовити за необгрунтованістю.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3