21 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/34/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі
за позовом Кам'янець-Подільської міської ради
до 1. Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни, 2. Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, 3. Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради
про визнання недійсним договору № 11 від 15.05.2019 в частині, акту прийому-передачі майна в частині та повернення територіальній громаді міста Кам'янець-Подільський фундаментів втраченої історичної забудови
04.06.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі № 924/34/24, подана 04.06.2025 через «Скриню» разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2025 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни залишено без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначено неправильний номер справи та дату оскаржуваної постанови та визнанням неповажними підстав пропуску строку, викладених у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження; було надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
23.06.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засобами поштового зв'язку Фізичною особою-підприємця Ступницької Галини Яківни направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Північного-західного апеляційного господарського суду ухвалена 03.02.2025, повний текст складено12.02.2025, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 04.03.2025, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Із касаційною скаргою скаржниця звернулася 04.06.2025 через «Скриню», про що свідчить відмітка Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
В обґрунтування заяви про поновлення строку скаржниця зазначив наступне.
Маючи 2 групу інвалідності, є особою похилого віку (68 років), страждає на стійкі, виражені порушення функцій організму, що призводить до значного обмеження життєдіяльності скаржниці. З 01.05.2025 по 03.06.2025 перебувала на лікуванні у нейрохірурга та на обслуговуванні у Кам'янець-Подільському територіальному центрі соціального обслуговування «Турбота» у відділенні денного перебування, відтак займатися справами, які потребували задіяння розумової діяльності не могла (долучено копію довідки Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні від 01.06.2025 та копію довідки Кам'янець-Подільського територіального центру соціального обслуговування від 18.06.2025). Крім того, скаржниця вказала, що допомогу по юридичним питання їй надає онука, студентка 3-го курсу юридичного ВНЗ та адвокат.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що текст оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського судом оприлюднено 18.02.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, Суд повторно наголошує, що скаржниця була обізнана про існування судового провадження у справі №924/34/24, оскільки саме Фізична особа-підприємець зверталася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024.
Також, з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що 02.05.2025 Фізична особа-підприємець Ступницька Галина Яківна звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі №924/34/24 за нововиявленими обставинами, ухвалою від 12.05.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті провадження за заявою Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі №924/34/24 за нововиявленими обставинами.
Щодо посилання скаржниці про те, що остання з 01.05.2025 по 03.06.2025 перебувала на лікуванні у нейрохірурга та на обслуговуванні у Кам'янець-Подільському територіальному центрі соціального обслуговування «Турбота» у відділенні денного перебування, і лише 04.06.2025 через «Скриню» звернулася із касаційною скаргою, в підтвердження чого надано копію довідки Кам'янець-Подільської центральної районної лікарні від 01.06.2025 та копію довідки Кам'янець-Подільського територіального центру соціального обслуговування від 18.06.2025, Суд зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вищевказані довідки свідчить про те, що скаржниця лише 01.05.2025 зверталася до лікарні та центру соціального обслуговування. Доказів перебування на лікуванні до 01.05.2025 скаржницею на надано.
Так, враховуючи вищенаведене, скаржниця у своїй заяві, після усунення недоліків, не навела достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Суд касаційної інстанції зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що скаржниця у заяві інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, які б не залежали від її волі, не навела, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №924/34/24 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ступницької Галини Яківни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі № 924/34/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай