21 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/4457/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 (головуючий - Євсіков О.О., судді - Алданова С.О., Корсак В.А) та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 (суддя Сташків Р.Б.)
у справі №910/4457/24
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тюрінгізмус",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ,
про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді директора,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тюрінгізмус" (далі - ТОВ "Тюрінгізмус") про визнання незаконним та скасування рішення єдиного учасника ТОВ "Тюрінгізмус" від 20.12.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Тюрінгізмус" та поновлення ОСОБА_1 на посаді директора товариства та стягнути з товариства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 21.12.2023 по день ухвалення судового рішення за час затримки розрахунку, який станом на день подання позовної заяви становив 29 956,00 грн, з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів і зборів, а також компенсацію за невикористану відпустку у сумі 65 208,00 грн з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів і зборів.
Господарський суд міста Києва рішенням від 29.01.2025 у справі №910/4457/24, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 02.06.2025, у позові відмовив повністю.
ОСОБА_1 звернувся 01.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить повністю скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №910/4457/24 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, скаржник зазначає, що "відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті у взаємозв'язку із частинами першою, другою статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо можливості покладення на директора товариства з обмеженою відповідальністю з одним (єдиним) учасником обов'язку із забезпечення скликання річних загальних зборів учасників на підставі одноособового рішення одного учасника товариства, якщо такий обов'язок не встановлений статутом товариства" (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).
З наведеного вбачається, що скаржником не дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки зазначаючи в касаційній скарзі, що "відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті у взаємозв'язку із частинами першою, другою статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"…" він не наводить ані закон, ані статтю, щодо застосування частини другої якої у взаємозв'язку із частинами першою, другою статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відсутній висновок Верховного Суду у спірних правовідносинах.
Також підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК.
Водночас з касаційної скарги не вбачається які саме зібрані судами докази не досліджені ними.
Також, обґрунтовуючи однин з блоків касаційної скарги "порушення норм процесуального права", викладений на 5-7 сторінках касаційної скарги, скаржник не зазначає, відповідно до яких з передбачених частиною другою статті 287 та частинами першою, третьою статті 310 ГПК підстав касаційного оскарження, вони наведені.
Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №910/4457/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №910/4457/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна