8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1187/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача (відповідача за зустрічним позовом): Гаврилюк Наталія Павлівна (в режимі відеоконференції),
відповідача (позивача за зустрічним позовом): Чуб Сергій Володимирович (в залі суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", місто Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ" , місто Харків,
про зобов"язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕСАТ», місто Харків,
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", місто Київ,
про стягнення заборгованості, -
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", звернувся до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний Суд" із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ", про зобов'язання здійснити заміну товару, відповідно до договору № 13/4285-МТР від 18.10.2024 року, згідно видаткової накладної № 5629 від 13 листопада 2024 року загальною вартістю 71 755,20 грн., на товар належної якості; а також стягнути штраф в розмірі 7 175,52 грн. за порушення строків поставки, згідно пункту 7.1. договору № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року та штраф в розмірі 15 754,50 грн. за невиконання обов'язку щодо заміни товару на товар належної якості, згідно пунктом 7.3. договору № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року.
03 квітня 2025 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (вх. № 1187/25) залишено без руху. Встановлено Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
07 квітня 2025 року через систему "Електронний Суд" позивачем сформована та надіслана до суду заява про усунення недоліків (вх. № 8657 від 08 квітня 2025 року).
10 квітня 2025 року ухвалою суду прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1187/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/1187/25 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 08 травня 2025 року.
23 квітня 2025 року відповідачем через систему "Електронний Суд" подано відзив (вх. № 10083).
Крім того, 23 квітня 2025 року відповідачем через систему "Електронний Суд" подано зустрічну позовну заяву (вх. № 10093) про стягнення 164 766,20 грн. основної заборгованості відповідно умов до договору № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року, а також 5 576,69 грн. інфляційних збитків та 1 644,51 грн. трьох відсотків річних.
Також разом із зустрічною позовною заявою, відповідач сформував клопотання про витребування доказів (вх. № 10093 від 23 квітня 2025 року).
28 квітня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив (вх. № 10083 від 23 квітня 2025 року). Прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ" (вх. № 10093 від 23 квітня 2025 року) до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 164 766,20 грн. основної заборгованості, а також 5 576,69 грн інфляційних збитків та 1 644,51 грн. трьох відсотків річних до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 922/1187/25. Постановлено здійснити розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ" про витребування доказів (вх. № 10093 від 23 квітня 2025 року) в першому підготовчому судовому засіданні по цій справі - 08 травня 2025 року.
28 квітня 2025 року до сектору суду через кабінет системи "Електронний суд" від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив (вх. № 10281 від 25 квітня 2025 року).
30 квітня 2025 року до сектору суду через кабінет системи "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло заперечення (вх. № 10602).
06 травня 2025 року до сектору суду через кабінет системи "Електронний суд" від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив (вх. № 11120)
08 травня 2025 року ухвалами суду, які занесені до протоколу судового засідання прийнято до розгляду із долученням до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. № 10281 від 25 квітня 2025 року), заперечення (вх. № 10602 від 30 квітня 2025 року), відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 11120 від 06 травня 2025 року).
Крім того, в судовому засіданні 08 травня 2025 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заявив про неактуальність заявленого ним клопотання про витребування доказів (вх. № 10093 від 23 квітня 2025 року), просить суд це клопотання не розглядати.
08 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено відкласти розгляд справи на 22 травня 2025 року.
12 травня 2025 року до сектору суду через кабінет системи "Електронний суд" надійшла від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відповідь на відзив (вх. № 11539 від 13 травня 2025 року).
13 травня 2025 року ухвалою суду, виправлено допущену описку в протокольній ухвалі суду від 08 травня 2025 року, та постановлено вважати вірною дату та час підготовчого засідання - 21 травня 2025 року.
15 травня 2025 року від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов лист (вх. № 11753) додатком якого слугує оригінал Акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року
20 травня 2025 року до сектору суду через кабінет системи "Електронний суд" від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення (вх. № 12291 від 21 травня 2025 року) додатком якого слугує Акт огляду товару від 14 травня 2025 року поставленого за договором № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року.
21 травня 2025 року в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) зазначив, що додаткові пояснення (вх.№ 12291 від 21 травня 2025 року) сформовані по відношенню до поданої в справі зустрічної позовної заяви.
21 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено прийняти до розгляду додаткові пояснення (вх.№ 12291 від 21 травня 2025 року), а додатки до додаткових пояснень (акт огляду товару поставленого за договором № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року) - залишити без розгляду.
21 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду із долученням до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. № 11539 від 13 травня 2025 року).
21 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено відкласти розгляд справи на 28 травня 2025 року.
22 травня 2025 року від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання (вх. № 12439) про долучення до матеріалів справи Акту приймання-передачі товару від 14 травня 2025 року за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року.
26 травня 2025 року до сектору суду через кабінет системи "Електронний суд" надійшли від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) додаткові пояснення (вх. № 12619), додатком якої слугує (далі мова оригіналу документа) відповідь на претензію Укрнафта ЕСАТ 010208_від_22.01.25.
28 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено залишити без розгляду клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) (вх. № 12439 від 22 травня 2025 року) про долучення до матеріалів справи Акту приймання-передачі товару від 14 травня 2025 року за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року.
28 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено прийняти до розгляду із долученням до матеріалів справи додаткові пояснення (вх. № 12619 від 26 травня 2025 року) разом із додатком (далі мова оригіналу документа) відповідь на претензію Укрнафта ЕСАТ 010208_від_22.01.25.
28 травня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 червня 2025 року.
23 червня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання оголошено перерву по розгляду справи по суті до 07 липня 2025 року.
07 липня 2025 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання оголошено перерву по розгляду справи по суті до 11 липня 2025 року.
11 липня 2025 року в судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив суд задовольнити первісний позов, та відмовити у задоволенні зустрічного позову. В той же час, представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) просив суд відмовити у задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Харкові у Господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
11 липня 2025 року, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Оскільки в цій справі наявний первісний та зустрічний позови, то відповідно, опис позицій учасників цієї справи розподіляється по черговості та процесуальному навантажень по кожній із заяв по суті справи.
У позовній заяві позивачем зазначається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ" (далі за текстом - Постачальник, Відповідач, ТОВ "ТД ЕСАТ") та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі за текстом - Замовник, Позивач, ПАТ "УКРНАФТА") укладено договір про закупівлю № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки товар відповідно до коду ДК 44320000-9 Кабелі та супутня продукція (надалі - Товар).
Згідно пунктом 5.3. Договору приймання Товару Покупцем (в тому числі кожної партії Товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що датою поставки Товару та моментом отримання Покупцем Товару від Постачальника вважається дата підписання Сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Крім того, пунктом 5.7. визначено, що право власності та ризики на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару з кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень), згідно з умовами Договору. Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки Товару, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки Товару визначені у Специфікації до Договору, що є Додатком № 1 до Договору (далі за текстом - Додаток №1).
Згідно Додатку № 1, який є Специфікацією на товар, строк поставки Товару - впродовж 50 календарних днів з моменту підписання договору про закупівлю. Умови поставки Товару: DDP (ІНКОТЕРМС-2020). Транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну Товару.
За позицією позивача, 19 листопада 2024 року близько 13:00 на Склад № 2 ГСЛ (Борислав) НГВУ "Бориславнафтогаз" надійшов Товар: - Кришка на лоток з заземленням осн.100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3 м. - 264 м.; - Лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3 м. - 264 м; Товар був доставлений вантажним фургоном Мерседес-Бенц Спрінтер білого кольору. Разом з Товаром було надано товарно-транспортну накладну № 029009461 від 13 листопада 2024 року, видану перевізником Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ" о 15:05:59 год. Загальна вартість поставленого Товару, згідно видаткової накладної Постачальника - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ" № 5629 від 13 листопада 2024 року, становила 71 755,20 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 21 листопада 2024 року на складі Покупця комісія розпочала приймання Товару за кількістю та якістю, в ході якого було виявлено ряд зауважень щодо якості, а саме: наявність поверхневої корозії оцинкованого покриття та гнутість (деформація) окремих елементів лотків та кришок. Відхилення від вимог щодо якості Товару комісія вказала в Акті приймання товару за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року (далі за текстом - Акт).
Як-то зазначає позивач, 25 листопада 2024 року електронним зв'язком на адресу Постачальника (далі мова оригіналу заяви по суті справи) ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано лист № 01/01/13/10/28/02-02/01/11402 з повідомленням про виявлені недоліки та вимогою здійснення заміни Товару належної якості у визначені Договором строки із фото зафіксованих недоліків Товару. Також позивач наполягає, що зазначений лист також надіслано Постачальнику поштовим зв'язком (відправлення № 0600987768395).
Позивач вказує, що у відповідь на лист, Постачальник електронним зв'язком на адресу Покупця (далі мова оригіналу заяви по суті справи) ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав лист (вих. № 28/11-01 від 28 листопада 2024 року), яким заперечував факт виявлених недоліків та вказував на ймовірне недотримання Покупцем порядку та строків приймання Товару та оформлення Акту.
При цьому, позивач звертає увагу, що умови Договору не містять встановлених строків щодо прийому Товару Покупцем, а лише визначений строк щодо повідомлення Постачальника у разі виявлення при прийомі Товару відхилень щодо кількості та якості або некомплектності - не пізніше 3-х робочих днів (пункт 5.6 Договору), тобто, на думку позивача, перебіг строку повідомлення розпочинається у разі настання таких обставин, а відтак датою виявлення відхилень від вимог щодо якості Товару в даному випадку є 21 листопада 2024 року, яка співпадає із датою складання Акту прийому товару за кількістю та якістю № 1022/14787.
Позивач також зазначає, що 04 грудня 2024 року електронним зв'язком Постачальнику було надіслано лист до якого долучено копії Акту та ТТН перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ", а також матеріали з фотофіксацією недоліків Товару, однак Постачальник не аргументовано заперечував вимоги Покупця та відмовлявся від виконання заміни Товару (лист від 13 грудня 2024 року).
Окрім листування, як-то визначає Позивач, представниками Сторін велись телефонні переговори щодо вирішення питань заміни Товару, однак позитивного результату не було досягнуто.
Позивач рахує, що оскільки станом на день формування позовної заяви, процес приймання Товару не завершено через виявлені зауваження до якості Товару та відмову Постачальника замінити Товар на Товар належної якості, а документи, які б засвідчували прийом Товару Покупцем (після зняття всіх зауважень) не оформлені, то ж даний факт свідчить про прострочення Постачальником терміну поставки та неналежне виконання умов Договору, за таких обставин, відповідно, відсутній обов'язок Покупця щодо оплати Товару.
Позивач, також зазначає, що 07 січня 2025 року ним електронним зв'язком було надіслано Відповідачу вимогу № 01/01/13/10/28/02-02/01/191 щодо сплати штрафних санкцій по Договору. Вимогу також продубльовано поштовим зв'язком (відправлення № 0601102322731). У відповідь ТОВ "ТД ЕСАТ" надіслав листа від 09 січня 2025 року (вх № 468 від 14 січня 2025 року), однак зобов'язань за вимогою не виконав.
З метою досудового врегулювання спору Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію № 01/01/09/25/04/01-01/02/8 від 22 січня 2025 року щодо здійснення заміни Товару неналежної якості, згідно видаткової накладної № 5629 від 13 листопада 2024 року та сплати на рахунок ПАТ "Укрнафта" штрафних санкцій за порушення умов Договору (поштове відправлення - цінний лист з описом № 7601900113381). Згідно трекінгу АТ "Укрпошта" зазначене поштове відправлення отримано Відповідачем 31 січня 2025 року.
Проте, станом на дату подання позовної заяви, Позивач наголошує, що відповіді на претензію не отримано, заміни Товару не здійснено та штрафні санкції не сплачено. За таких обставин, з метою захисту своїх інтересів ПАТ "Укрнафта" змушене звернутись до суду з вимогою здійснення Відповідачем заміни Товару неналежної якості та застосування до нього відповідальності за порушення умов Договору у вигляді штрафу в судовому порядку.
Відповідач не заперечує факту укладання 18 жовтня 2024 року між Позивачем як Покупцем та Відповідачем як Постачальником Договору про закупівлі № 13/4285-МТР (далі за текстом - Договір).
Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, умовами поставки Товару є DDP в редакції Інкотермс-2020 - склад Вантажоодержувача. Згідно із умовами DDP, продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/ втрати вантажу і витрати, пов'язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.
Отже, Відповідач рахує, що за умовами укладеного сторонами Договору та відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві у місці доставки і, відповідно, датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної покупцем, яка повинна збігатися з фактичним отриманням ним товару у місці (-ях) доставки товару, який (які) визначено в Специфікації та Додатковій угоді №1 до Договору.
При цьому, Відповідач не погоджується із позицією Позивача щодо відсутності в умовах Договору строків щодо прийому Товару Покупцем, оскільки із системного аналізу пунктів 5.5., 5.6. Договору доходить до висновку, що сторони договору визначили строк протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити прийом Товару за якістю та кількістю - не більше трьох робочих днів та відповідно повідомити у цей строк Постачальника про виявлені відхилення щодо кількості/асортименту/якості.
Однак, як на тому наполягає Відповідач, про виявлені недоліки Покупець повідомив Постачальника лише 25 листопада 2024 року, тобто поза межами 3-денного строку встановленого сторонами у договорі, а акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року був складений без повідомлення та присутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ".
Відповідач наполягає, що якість товару підтверджена сертифікатом відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації за № UA.032.CC.0058-22. В той же час, вказує, що Позивачем не надаються докази, зі змісту яких можна встановити, що переданий Відповідачем Позивачу Товар за видатковою накладною № 5629 від 13 листопада 2024 року, є неналежної якості. Надані до позову фотографії не дозволяють однозначно ідентифікувати зображену на них продукцію та не дають можливості встановити, що цей Товар є саме тим Товаром, який був переданий Відповідачем Позивачу.
Також вказує, що на виконання умов укладеного Договору та Специфікації (Додаток № 1 до договору) ним було організовано доставку Товару із залученням перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ". Відповідно до листа Товариста з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ" вих. № 1704-АЗ від 17 квітня 2025 претензій від ПАТ "УКРНАФТА" щодо якості надання послуг з перевезення вантажу чи стану вантажу, що був отриманий не надходило, акт пошкодження вантажу не складався.
Згідно із товарно-транспортною накладною № 029009461 від 13 листопада 2024 року, Товар було передано уповноваженим перевізником Відповідача Позивачу без жодних зауважень щодо стану вантажу.
Позивач не погоджується з доводами Відповідача щодо предмету спору та оцінкою обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, при поставці товару Постачальником не було додано сертифікату відповідності, на який посилається Постачальник, його долучено до матеріалів справи тільки при поданні відзиву на позовну заяву.
Крім того, акцентує увагу, що приймання товару, оформлення документів щодо виявлення недоліків та повідомлення постачальника про невідповідність Товару умовам Договору Покупцем здійснено належно, своєчасно та у відповідності до умов договору, оскільки 25 листопада 2024 року є третім робочим днем з дня виявлення таких відхилень (дата складання акту), як це регламентовано пунктом 5.6. Договору.
Також Позивач вказує, що матеріали справи містять докази, які підтверджують, що в ході листування сторонами здійснювався обмін документами, серед яких містяться фото, на яких зафіксовані недоліки товару. Такі зображення створені для підтвердження факту недоліків товару, що мали місце при його прийманні та забезпечують належну його ідентифікацію. Адже на фото чітко видно відтиск назви виробника (DKC) на кришках, також артикули (35262) на лотках, що узгоджуються з інформацією, наданою Постачальником в додаткам до відзиву. Матеріали з фотофіксацією недоліків Товару є належними і достовірними доказами для повного і об'єктивного встановлення всіх обставин справи та в достатній мірі забезпечують візуальне відображення недоліків товару, на підставі яких Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
У запереченнях Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що триденний строк на повідомлення про наявні відхилення щодо кількості та/або якості та/або комплектності Покупець мав би направити строком до 21 листопада 2024 року включно.
В свою чергу, Відповідач вказує, що посилання Позивача на те, що комісія розпочала приймання Товару лише 21 листопада 2024 року, а тому повідомлення Відповідача 25 листопада 2024 року про наявність недоліків відбулось у строки, визначені Договором є необґрунтованими, адже умовами договору не передбачено порядку, умов та строків проведення вхідного контролю/порядку та строків приймання Товару Покупцем (Позивачем).
Окрім того, Відповідач наполягає, що наданий Позивачем акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №1022/14787 від 21 листопада 2024 року:
- був складений в односторонньому порядку без належного повідомлення та забезпечення можливості присутності уповноважених представників Постачальника;
- містить нечитабельну дату його складання;
- не відповідає вимогам до змісту такого документа, визначеним пункту 5.6 Договору, оскільки не містить строків усунення Постачальником виявлених недоліків;
- не конкретизує обсяг товару з недоліками (вся партія чи її частина) та не містить інформації про дату виробництва товару (місяць та рік), щодо якого було виявлено недоліки, що унеможливлює ідентифікацію спірного товару.
В той же час, Відповідач вказує, що відсутність у Договорі прямого посилання на обов'язкову участь представника Постачальника при фіксації недоліків товару не може тлумачитись як позбавлення права такого Постачальника бути присутнім під час складання відповідного акту. А у самому акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року комісією зазначається, що стан тари, упаковки, маркування, пломби в момент огляду продукції (товарів): задовільний, а у товарно-транспортній накладній № 029009461 від 13 листопада 2024 року та акті № 005024267 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13 листопада 2024 року відображено, що окрім, доставки вантажу, уповноважений перевізником Відповідача було здійснено додаткове пакування. Жодних претензій до стану вантажу Позивачем також не було заявлено до перевізника та/або Відповідача.
В сукупності вказаного, Відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до приписів частини 1 - 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
В зустрічній позовній заяві зазначається, що 18 жовтня 2024 року між Позивачем як Покупцем та Відповідачем як Постачальником було укладено Договір про закупівлі № 13/4285-МТР (далі за текстом - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. на умовах цього Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Лот 2 44320000-9 Кабелі та супутня продукція (Затискачі, канали кабельні ПВХ, лоток оцинкований з кришкою, коробка розподільча, труби гофровані та труби двошарові, хомути заземлення для труб) відповідно до коду ДК 021:2015:44320000-9 Кабелі та супутня продукція (Монтажна арматура для кабельних трас та ЛЕП) (надалі за текстом - "Товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.
Згідно із пунктом 2.1. Договору, Сторони погодили номенклатуру, кількість, ціну, строк та умови поставки Товару, інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки Товару у Специфікації, що є Додатком № 1 з урахуванням укладеної Додаткової угоди № 1 до Договору.
Як-то вказує Позивач за зустрічним позовом, на виконання умов Договору, Постачальник передав Покупцю Товар на загальну суму 69 249,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5627 від 13 листопада 2024 року, № 5628 від 13 листопада 2024 року, № 5685 від 15 листопада 2024 року, № 5686 від 15 листопада 2024 року, № 5696 від 15 листопада 2024 року, № 5697 від 15 листопада 2024 року, № 5698 від 15 листопада 2024 року, № 5699 від 15 листопада 2024 року.
В свою чергу, Позивач за зустрічним позовом наполягає, що Товар на суму 88 296,00 грн. був переданий Покупцю за видатковими накладними № 5629 від 13 листопада 2024 року, № 5683 від 15 листопада 2024 року, натомість, Покупцем не було передано підписані примірники видаткових накладних.
На виконання умов укладеного Договору та специфікації Постачальником було організовано доставку, в тому числі наступного Товару:
- за видатковою накладною № 5629 від 13 листопада 2024 року на загальну суму 71755,20 грн. - артикул 35522, кришка на лоток з заземленням осн. 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3 м, кількість 264 м та артикул 35262, Лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, 3 м, кількість 264 м до складу НГВУ "БОРИСЛАВНАФТОГАЗ" ПАТ "УКРНАФТА", вул. Сосюри, 6а, м. Борислав, Дрогобицький район, Львівська область (Склад № 2 ГСЛ (Борислав) із залученням перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ". При цьому, Позивач за зустрічним позовом вказує, що 19 листопада 2024 року уповноваженим ТОВ "ТД ЕСАТ" перевізником було передано на склад № 2 ГСЛ (Борислав) НГВУ «Бориславнафтогаз» обумовлений Договором Товар, згідно із товарно-транспортною накладною № 029009461 від 13 листопада 2024 року.
- за видатковою накладною № 5683 від 15 листопада 2024 року на загальну суму 16 540,80 грн. - наконечник мідний луджений JG-240/16 кількість 80 шт із залученням компанії поштового зв'язку (кур'єрської доставки) - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА"; Відповідно до експрес-накладної № 20451039852265 Товар було передано представнику ПАТ "УКРНАФТА" 18 листопада 2024 року за адресою: Сумська обл., Охтирський район, с. Мала Павлівка, вул. Центральна, 1.
В сукупності зазначеного Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Постачальник у строк та на умовах укладеного Договору передав Покупцю обумовлений Товар, натомість, останній не здійснив оплату за Товар на загальну суму - 157 545,00 грн. На суму заборгованості Позивач за зустрічним позовом нараховує 3% річних та інфляційні втрати.
Крім того, Позивач за зустрічним позовом вказує, що ним було складено та зареєстровано податкову накладну № 193 від 13 листопада 2024 року за фактом поставки Товару за видатковою накладною № 5629 від 13 листопада 2024 року, яка охоплює Товар, який на думку Відповідача за зустрічним позовом є неналежної якості. Однак, з боку Покупця товару, Публічним акціонерним товариством "УКРНАФТА", не було складено розрахунку коригування до податкової накладної № 193 від 13 листопада 2024 року.
Відповідач за зустрічним позовом у Відзиві вказує, що оскільки Товар прибув на склад Покупця 19 листопада 2024 року, тож приймання Товару, в ході якого комісією виявлені недоліки та складання Акту здійснено 21 листопада 2024 року з дотриманням встановлених термінів приймання, згідно Процедури. При цьому повідомлення Постачальника про виявлені недоліки (25 листопада 2024 року) також здійснено з дотриманням термінів, визначених Договором (не пізніше 3-х робочих днів) після виявлення таких недоліків.
А відтак, враховуючи, що частина товару, яка поставлено від Постачальника є неналежної якості, Покупець не здійснює оплату Товару.
При цьому, Відповідач за зустрічним позовом наполягає, що в ході активного листування в межах виконання господарських зобов'язань, від Постачальника жодного разу не поступало пропозицій щодо направлення свого представника для встановлення факту недоліків та з'ясування обставин справи. Також велись телефонні переговори щодо вирішення питань заміни Товару, однак позитивного результату не було досягнуто.
У відповіді на відзив, Позивач за зустрічним позовом вказує, що наданий Публічним акціонерним товариством "УКРНАФТА" витяг із процедури приймання товарно-матеріальних цінностей по договорах централізованих та місцевих закупівель Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" є його внутрішнім (локальним) документом, та не є частиною Договору, а відтак не може слугувати підставою для врегулювання відносин між Публічним акціонерним товариством "УКРНАФТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ". До того ж, у самому Договорі відсутнє посилання на положення цього документу.
В свою чергу, Позивач за зустрічним позовом наполягає, що протягом строку, встановленого Договором, Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" не повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ" про виявлені недоліки, акт виявлених недоліків не складало. В свою чергу, Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" зволікає з прийняттям, переданого ТОВ "ТД ЕСАТ" Товару та оплатою за весь Товар за Договором у розмірі 157 545,00 грн.
Відповідач за зустрічним позовом не скористався правом на формування заперечень в межах розгляду зустрічної позовної заяви.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.
Предметом судового розгляду за первісним позовом у справі є вимога про зобов"язання здійснити заміну товару, відповідно до договору № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року, згідно видаткової накладної № 5629 від 13 листопада 2024 року загальною вартістю 71 755,20 грн., на товар належної якості; а також стягнути штраф в розмірі 7 175,52 грн. за порушення строків поставки, згідно пункту 7.1. договору № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року та штраф в розмірі 15 754,50 грн. за невиконання обов'язку щодо заміни товару на товар належної якості, згідно пунктом 7.3. договору № 13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом судового розгляду за зустрічним позовом у справі є вимога про стягнення 157 545,00 грн. основної заборгованості, 1 644,51 грн. 3% річних, а також 5 576,69 грн. інфляційних втрат.
Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТД ЕСАТ" (далі за текстом - Постачальник, Відповідач, ТОВ "ТД ЕСАТ") та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі за текстом - Замовник, Позивач, ПАТ "УКРНАФТА") укладено договір про закупівлю №13/4285-МТР від 18 жовтня 2024 року (далі за текстом - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. на умовах цього Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Лот 2 44320000-9 Кабелі та супутня продукція (Затискачі, канали кабельні ПВХ, лоток оцинкований з кришкою, коробка розподільча, труби гофровані та труби двошарові, хомути заземлення для труб) відповідно до коду ДК 021:2015:44320000-9 Кабелі та супутня продукція (Монтажна арматура для кабельних трас та ЛЕП) (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.
Згідно із пунктами 2.1., 2.2. Договору, номенклатура, ціна, строк та умови поставки Товару, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки Товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частино. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно Держстандартів та технічних умов, встановлених для кожного виду Товару, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість Товару).
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що загальна сума договору становить 157 545,00 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень)00 коп., у тому числі ПДВ (20%) - 26257,50 грн. ( двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 50 коп.).
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунок за весь Товар здійснюється впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової(-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).
Згідно пункту 5.1. Договору умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020», місце, умови та строки поставки визначаються в Специфікації до даного Договору.
Відповідно до пункту 5.5. Договору, прийом Товару Покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість Товару.
Згідно пункту 5.6. Договору у разі виявлення при прийомі Товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності Покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це Постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків Товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення Постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків Товару.
Пунктом 5.7. визначено, що право власності та ризики на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної (-их) накладної (-их) та акту (-ів) приймання-передачі Товару з кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень), згідно з умовами Договору.
Умовами Договору, а саме пунктом 7.2 Договору, передбачено, що у випадку, передачі Постачальником Товару неналежної якості, або у разі істотного порушення вимог щодо якості Товару, має право незалежно від можливості використання Товару за призначенням, вимагати від Постачальника, зокрема, заміни Товару на Товар належної якості. В такому випадку Постачальник зобов'язаний у термін не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дати відмови Покупця від Товару або в інший, обумовлений Сторонами строк, замінити Товар на ідентичний належної якості та/або комплектації. При цьому Постачальник несе витрати з заміни та доставки Товару самостійно.
За пунктом 15.1. Договору, невід'ємною частиною договору є Додаток № 1 «Специфікація» до цього Договору.
Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, умовами поставки Товару є DDP в редакції Інкотермс-2020 - склад Вантажоодержувача. Згідно із умовами DDP, продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/ втрати вантажу і витрати, пов'язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.
Судом встановлено, що договір оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін й скріплений печатками без зауважень та заперечень в добровільному порядку.
З огляду на правову природу, укладений між сторонами договір є договором поставки, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 662, частиною 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 669 Цивільного кодексу України встановлено що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Статтею 671 Цивільног окодексу України зазначено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Статтею 682 Цивільного кодексу України встановлено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.
Аналіз статей 669, 671, 673, 682 Цивільного кодексу України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.
Отже, товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі товару у власність.
При цьому поняття асортимент, комплектність, кількість, якість не є тотожними поняттями. Вони різняться за юридичним змістом, правовою природою, а також і за обсягом прав покупця (див. висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 лютого 2023 року у справі № 916/604/21).
Як-то визначено Специфікацією та Додатковою угодою № 1 до Договору Сторонами погоджено, зокрема, поставку наступного найменування Товару: артикул 35522, кришка на лоток з заземленням осн. 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3 м, кількість 264 м артикул 35262, лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, 3 м, кількість 264 м з визначенням технічних умов цього товару до складу НГВУ "БОРИСЛАВНАФТОГАЗ" ПАТ "УКРНАФТА", вул. Сосюри, 6а, місто Борислав, Дрогобицький район, Львівська область (Склад № 2 ГСЛ (Борислав).
Також Специфікацією та Додатковою угодою № 1 до Договору контрагентами погоджено, що строк поставки становить - впродовж 50 календарних днів з моменту підписання договору про закупівлю (абзац 2 пункту 1).
Матеріалами справи підтверджується, що в Розділі 2 Договору сторонами узгоджено якість товару, що постачається. Підтвердженням якості Товару зі сторони постачальника є сертифікат якості виробника або сертифікат відповідності (чи інші документи, що підтверджують якість Товару).
Якість Товару підтверджена сертифікатом відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації за № UA.032.CC.0058-22, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 86, том 1).
Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно зі статтею 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 690 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до частини 2 статті 310 Господарського кодексу України (чинного на момент винесення рішення), одержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.
На виконання умов Договору, ТОВ "ТД ЕСАТ" передало ПАТ "УКРНАФТА" Товар на загальну суму 69 249,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5627 від 13 листопада 2024 року, № 5628 від 13 листопада 2024 року, № 5685 від 15 листопада 2024 року, № 5686 від 15 листопада 2024 року, № 5696 від 15 листопада 2024 року, № 5697 від 15 листопада 2024 року, № 5698 від 15 листопада 2024 року, № 5699 від 15 листопада 2024 року.
В свою чергу, Товар на суму 88 296 грн. був переданий ПАТ "УКРНАФТА" за видатковими накладними № 5629 від 13 листопада 2024 року, № 5683 від 15 листопада 2024 року, натомість, ПАТ "УКРНАФТА" не було передано підписані примірники видаткових накладних.
Суд встановив, що відповідно до Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, умовами поставки Товару є DDP в редакції Інкотермс-2020 - склад Вантажоодержувача.
Згідно із умовами DDP, продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов'язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного Договору та специфікації Відповідачем було організовано доставку Товару із залученням перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ".
Згідно з положень статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до абзаців 1, 2 ст. 48 цього ж закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.
В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна № 029009461 від 13 листопада 2024 року, відповідно до якої Товар було передано уповноваженим перевізником Відповідача Позивачу 19 листопада 2024 року (трекінг відстеження 029009461, а. с. 80, том 1) без жодних зауважень щодо стану вантажу, про що зазначено в ТТН. Також, в матеріалах справи наявний лист ТОВ "ТК "САТ" вих. № 1704-АЗ від 17 квітня 2025 року, у відповідності до якого перевізник констатує про відсутність претензій від ПАТ "УКРНАФТА" щодо якості надання послуг з перевезення вантажу чи стану вантажу, що був отриманий та відповідно акт пошкодження вантажу не був складений.
Таким чином, з урахуванням вище викладених обставин справи, Суд доходить до висновку, що Товар було поставлено 19 листопада 2024 року на склад № 2 ГСЛ (Борислав) НГВУ "Бориславнафтогаз" без зауважень з боку Позивача, а вже 21 листопада 2024 року комісією у складі представників Позивача було складено акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року (надалі - Акт), в якому зазначені виявлені недоліки отриманого товару.
Щодо якості отриманого товару , то як свідчать матеріали справи 21 листопада 2024 року В Акті приймання-передачі продукції (товару) комісією представників Позивача зазначено, що виявлена поверхнева корозія оцинкованого покриття елементів- гнутість окремих елементів лотків та кришок. Нестачі, надлишків не виявлено. Частина продукції має пошкодження оцинкованих поверхонь та гнутість.
Окремо суд зазначає, що у самому акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 1022/14787 від 21 листопада 2024 року комісією зазначається, що стан тари, упаковки, маркування, пломби в момент огляду продукції (товарів): задовільний, а у товарно -транспортній накладній № 029009461 від 13 листопада 2024 року та акті № 005024267 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13 листопада 2024 року відображено, що окрім, доставки вантажу, уповноважений перевізником Відповідача було здійснено стягування вантажу п/п стрічкою та забезпечено перевезення вантажу на піддонах. Наявність додатково пакування також підтверджується листом ТОВ "ТК "САТ" вих. № 1704-АЗ від 17 квітня 2025 року.
Суд зазначає, що даний Акт не містить точну кількість неякісного товару, детального опису виявлених дефектів, що в свою чергу унеможливлює ідентифікацію спірного товару.
25 листопада 2024 року листом № 01/01/13/10/28/02-02/01/11402 про виявленні недоліки позивачем було повідомлено Відповідача та запропоновано протягом 20 робочих днів усунути недоліки шляхом заміни Товару із зазначеними дефектами.
Статтею 688 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Отже за умовами укладеного сторонами Договору (пункт 5.6.) та відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві у місці доставки і, відповідно, датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної покупцем, яка повинна збігатися з фактичним отриманням ним товару у місці (-ях) доставки товару, який (які) визначено в Специфікації та Додатковій угоді №1 до Договору.
Судом встановлено, що умови Договору не містять встановлених строків щодо прийому Товару Покупцем, а лише визначений строк щодо повідомлення Постачальника у разі виявлення при прийомі Товару відхилень щодо кількості та якості або некомплектності, а саме - негайно, але не пізніше 3-х робочих днів (пункт 5.6 Договору).
Відповідно до частини 1 статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 Цивільного кодексу України. У частинах 3 та 4 статті 213 Цивільного кодексу України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення, зокрема:
- перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів;
- другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
- третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 Цивільного кодексу України.
Статтею 310 Господарського кодексу України (чинний на момент ухвалення рішення) передбачено, що Перевізник зобов'язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Одержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.
Отже, відповідно до статті 310 Господарського кодексу України та враховуючи системний аналіз пунктів 5.5., 5.6. Договору можна дійти висновку, що сторони Договору визначили строк протягом якого Покупець зобов'язаний прийняти Товар за кількістю у відповідності до товаро-супровідних документів згідно Спрецифікації, за якістю у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару - 19 листопада 2024 року, та відповідно при прийомі Товару у разі виявлення відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності Покупець - негайно, але не більше трьох робочих днів повідомляє у цей строк Постачальника про виявлені відхилення щодо кількості/асортименту/якості, тобто до 21 листопада 2024 року. Крім того, Акт повинен містити конкретний перелік виявлених недоліків товару та строки їх усунення Постачальником.
Однак, наданий Позивачем за первісним позовом Акт від 21 листопада 2024 року приймання-передачі продукції (товару) за кількістю та якістю № 1022/14787 не відповідає означеним критеріям, оскільки:
По-перше, Акт від 21 листопада 2024 року не містить визначеної кількості (тобто штук) Товару, який не відповідає, на думку Позивача, якості по відношенню до умов Договору.
По - друге, про виявлені недоліки Покупець повідомив Постачальника лише 25 листопада 2024 року, тобто поза межами 3-денного строку встановленого сторонами у договорі, а акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю №1022/14787 від 21 листопада 2024 року був складений без повідомлення та присутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ". Тобто, позивачем за первісним позовом не дотримано строки повідомлення Відповідача про отримання неякісного товару та не доведено належними доказами факту належного зберігання Товару від дати отримання Товару (19 листопада 2024 року) до дати формування Акту (21 листопада 2024 року).
У господарському обороті в Україні діє загальне правило, що покупець має в належний спосіб повідомити продавця про недоліки товару, а фіксація дефектів та недоліків поставленого товару та/або виконаних підрядних робіт (чи то по кількості чи то по якості) має здійснюватися за участю обох сторін правочину постачальника (підрядника) і покупця (замовника). Одностороннє складення актів про недоліки товару/робіт може мати місце у разі відмови постачальника (виконавця) робіт від участі в складенні такого акту. Недотримання указаних вимог позбавляє доказової сили акт про недоліки товару (робіт), складений однією із сторін правочину без повідомлення другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Згідно із пунктами 2.1., 2.2. Договору, номенклатура, ціна, строк та умови поставки Товару, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки Товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частино. Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно Держстандартів та технічних умов, встановлених для кожного виду Товару, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість Товару).
У Специфікації до Договору, Сторони погодили, технічні вимоги та виробника - DKC, Україна, Товару, зокрема: найменування товару - 35522 кришка на лоток з заземленням осн. 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3 м, кількість 264 м та 35262 Лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, 3 м, кількість 264 м.
Обумовлений вище Товар, що постачався Позивачу, був отриманий Відповідачем від свого постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСПЕЦКАБЕЛЬ" (далі за текстом - ТОВ "ТД УКРСПЕЦКАБЕЛЬ") за видатковими накладними № 1950 від 10 жовтня 2024 року та № 2090 від 23 жовтня 2024 року. В свою черге, відповідно до листа ТОВ "ТД УКРСПЕЦКАБЕЛЬ" вих. № 18тд від 10 березня 2025 року за видатковою накладною № 1950 від 10 жовтня 2024 року було відвантажено ТОВ "ТД ЕСАТ" Товар, артикул 35522, кількість 51 м, найменування: кришка з заземленням на прямий елемент основа 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 300, дата виробництва: серпень 2024 року, дата отримання від ПрАТ "Діелектричні системи України" (далі за текстом - ПрАТ "ДКС України"): 24 серпня 2024 року; за видатковою накладною № 2090 від 23.10.2024:
1) артикул: 35522, кількість 222 м, найменування: кришка з заземленням на прямий елемент основа 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 300, дата виробництва: серпень 2024 року (дата отримання від ПрАТ "ДКС України" 30.09.2024), жовтень 2024 (дата отримання від ПрАТ "ДКС України": 14 жовтня 2024 року, 15 жовтня 2024 року);
2) артикул: 35262, кількість 264 м, найменування: короб/лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 мм, дата виробництва: липень 2024, дата отримання від ПрАТ "ДКС України" 01 жовтня 2024 року.
В свою чергу, вказаний вище Товар був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД УКРСПЕЦКАБЕЛЬ" від виробника - ПрАТ "ДКС Україна". Відповідно до листа ПрАТ "ДКС України" вих. № 1302/30 від 13 лютого 2025 року до ТОВ "ТД УКРСПЕЦКАБЕЛЬ" була відвантажена продукція, зокрема:
- 24 вересня 2024 року артикул: 35522, найменування: кришка з заземленням на прямий елемент основа 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 мм; дата виробництва: серпень 2024;
- 14 жовтня 2024 року та 15 жовтня 2024 року артикул: 35522, найменування: кришка з заземленням на прямий елемент основа 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 м; дата виробництва: жовтень 2024; - 01.10.2024 артикул: 35262, найменування: короб/лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 мм; дата виробництва: липень 2024. Якість товару підтверджена сертифікатом відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації за № UA.032.CC.0058-22.
Вказані вище обставини справи, доводять, що Товар за артикулом: 35522, найменування: кришка з заземленням на прямий елемент основа 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 мм; дата виробництва: серпень 2024 та Товар артикулом: 35522, найменування: кришка з заземленням на прямий елемент основа 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 м; дата виробництва: жовтень 2024; - 01.10.2024 артикул: 35262, найменування: короб/лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3000 мм; дата виробництва: липень 2024, мав декілька ланок доставок від Виробника до того як був перевезений Позивачу за первісним позовом, а його якість підтверджена сертифікатом відповідності, зареєстрований в реєстрі органу сертифікації за № UA.032.CC.0058-22.
Жодних доказів того, що Товар, перед тим, як вибув від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЕСАТ", мав відхилення від якості - матеріали справи не містять.
В той же час, Позивачем не надаються докази, зі змісту яких можна встановити, що переданий Відповідачем Позивачу Товар за видатковою накладною № 5629 від 13 листопада 2024 року є неналежної якості, а надані позивачем до позову фотографії не дозволяють однозначно ідентифікувати зображену на них продукцію та не дають можливості встановити, що цей Товар є саме тим Товаром, який був переданий Відповідачем Позивачу. При цьому, у Акті № 1022/14787 не міститься жодних відомостей про здійснення фотографування Товару.
Суд зазначає, що відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять данні про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, додані Позивачем фотографії не несуть жодної змістовної інформації, а саме: не мають в своєму змісті жодної територіальної та часової прив'язки до того місця; з їх даних не можливо встановити достовірні дані, які мають відношення до розгляду цієї справи, у зв"язку з чим, ці докази є такими, що не відповідають вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України, тому не можуть бути прийняти судом в якості належних та допустимих доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними доказами, що недоліки Товару, про які зазначає Позивач у Акті, виникли до передання товару Позивачу або з причин, які існували до цього моменту.
Суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд наголошує, що визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів.
Подібні за змістом висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в справі № 905/49/15, від 29 листопада 2019 року в справі № 914/2267/18 та інших.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за № 88 (далі - Положення), визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до пункту 2.3 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Отже, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 листопада 2023 року в справі № 905/993/22 зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини закупівлі товару, здійснення перевезення та поставлення товару за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності як покупця, так і продавця, тощо).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Схожий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справах № 916/922/19, № 905/49/15, № 914/2267/18, № 927/924/19, № 922/19/21, № 914/2197/18.
У постанові від 16 березня 2021 року в справі № 580/2490/19 Верховний Суд зазначив, що однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме поставка Товару, повинна підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг (зокрема, поставки товару).
За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 ПК України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо не буде доведено зворотного.
На підтвердження реальності господарських операцій Відповідачем за первісним позовом долучено податкову накладну № 193 від 13 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5629 від 13 листопада 2024 року; податкову накладну № 245 від 15 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5683 від 15 листопада 2024 року; податкову накладну № 246 від 15 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5685 від 15 листопада 2024 року; податкову накладну № 192 від 13 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5628 від 13 листопада 2024 року; податкову накладну № 191 від 13 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5627 від 13 листопада 2024 року; податкову накладну № 247 від 15 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5686 від 15 листопада 2024 року; податкову накладну № 249 від 15 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5696 від 15 листопада 2024 року; податкову накладну № 250 від 15 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5697 від 15 листопада 2024 року; податкову накладну № 251 від 15 листопада 2024 року за видатковою накладною № 5698 від 15 листопада 2024 року; податкову накладну № 252 від 15.11.2024 за видатковою накладною № 5699 від 15 листопада 2024 року.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
З викладеного можливо дійти до висновку про те, що у випадку наявності спору щодо якості поставленого товару, сторона повинна довести, що товар є неналежної якості, тобто таким що не відповідає стандартам, технічним умовам (у разі наявності), визначеним у договорі, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, на підставі доказів, які засвідчують невідповідність поставленої продукції, її непридатність.
Зі встановлених фактичних обставин справи, а саме щодо належного/неналежного виконання Продавцем своїх зобов'язань з поставки товару у відповідності до умов договору в контексті асортименту, комплектності, кількості, якості, Суд встановив, що поставлений останнім Товар, через перевізника ТОВ "ТК "САТ", на адресу ПАТ "УКРНАФТА", узгоджується із умовами Договору за параметрами Додатку № 1 (Специфікація на Товар, а. с. 12, розворот сторінки, том 1) щодо технічних та кількісних характеристик.
А відтак, в контексті вищенаведених правових висновків та обставин справи, суд вважає, що оскільки позивач за первісним позовом не довів факт отримання Товару від Відповідача неналежної якості, то підстав для ствердження про поставку Відповідачем за первісним позовом товару з істотними недоліками відсутні.
Одночасно суд звертає увагу на те, що не передання продавцем документів, що стосуються товару, згідно статті 666 Цивільного кодексу України є підставою для звернення покупця з відповідною вимогою до продавця та встановлення йому розумного строку для їх передання. Наслідком невиконання такої вимоги покупця є виникнення у останнього права на відмову від договору та повернення товару. Тоді як, право на відмову від договору та, як наслідок, повернення оплаченого товару виникає на підставі пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України за умови доведення істотності недоліку поставленого товару, а згодом на повернення передплати згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України (якщо товар оплачено).
А відтак, посилання Позивача за зустрічним позовом про не передання Відповідачем, в межах поставки Товару, Сертифікату відповідності, є підставою для звернення Покупця з відповідною вимогою до продавця та встановлення йому розумного строку для їх передання. Такі докази в матеріалах справи відсутні, та Позивачем за зустрічним позовом не надані.
Отже, з урахуванням вищенаведеного суд доходить висновку, що Позивачем за первісним позовом не доведено обставин, які є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, а відтак відсутні підстави для задоволення Первісного позову.
Відповідно до стаття 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, за умовами пункту 2.5. договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання товарно-супровідних документів, уповноваженими представниками обох сторін.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 910/5226/17, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Як встановлено з матеріалів справи, в рамках укладеного договору між зобов'язаними контрагентами була здійсненна господарська операція по поставці товару на загальну суму 69 249,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5627 від 13 листопада 2024 року, № 5628 від 13 листопада 2024 року, № 5685 від 15 листопада 2024 року, № 5686 від 15 листопада 2024 року, № 5696 від 15 листопада 2024 року, № 5697 від 15 листопада 2024 року, № 5698 від 15 листопада 2024 року, № 5699 від 15 листопада 2024 року.
В свою чергу, Товар на суму 88 296,00 грн. був переданий ПАТ "УКРНАФТА" за видатковими накладними № 5629 від 13 листопада 2024 року, № 5683 від 15 листопада 2024 року, натомість, ПАТ "УКРНАФТА", як свідчать матеріали справи, не було передано підписані примірники видаткових накладних постачальнику.
Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, умовами поставки Товару є DDP в редакції Інкотермс-2020 - склад Вантажоодержувача.
Згідно із умовами DDP, продавець бере на себе відповідальність за ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов'язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець отримає вантаж у пункті призначення і вивантаження.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов укладеного Договору та специфікації ТОВ "ТД ЕСАТ" було організовано доставку Товару:
- за видатковою накладною № 5629 від 13 листопада 2024 року на загальну суму 71 755,20 грн., найменування товару: артикул 35522, кришка на лоток з заземленням осн. 100 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, довжина 3 м, кількість 264 м та артикул 35262, Лоток перфорований 100х50 гарячого цинкування, метод Сендзіміра, 3 м, кількість 264 м до складу НГВУ "БОРИСЛАВНАФТОГАЗ" ПАТ "УКРНАФТА", вулиця Сосюри, 6а, місто Борислав, Дрогобицький район, Львівська область (Склад № 2 ГСЛ (Борислав) із залученням перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "САТ"; 19 листопада 2024 року уповноваженим ТОВ "ТД ЕСАТ" перевізником було передано на склад № 2 ГСЛ (Борислав) НГВУ "Бориславнафтогаз" обумовлений Договором Товар, згідно із товарно-транспортною накладною № 029009461 від 13 листопада 2024 року.
- за видатковою накладною № 5683 від 15 листопада 2024 року на загальну суму 16 540,80 грн., найменування товару: наконечник мідний луджений JG-240/16 кількість 80 шт із залученням компанії поштового зв'язку (кур'єрської доставки) - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА"; відповідно до експрес-накладної № 20451039852265 Товар було передано представнику ПАТ "УКРНАФТА" 18 листопада 2024 року за адресою: Сумська область, Охтирський район, с. Мала Павлівка, вулиця Центральна, будинок 1.
Враховуючи, що матеріалами справи доведено виконання з боку Позивача за зустрічним позовом покладених на нього договором обов'язків, які охоплюють факт поставки, формування первинної документації, у Відповідача за зустрічним позовом виникає зустрічний обов'язок - провести оплату.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що строк оплати поставленого товару обраховується після поставки позивачем саме всієї партії товару, оскільки пунктом 4.2 договору чітко встановлено, що розрахунок за весь товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дня підписання відповідної накладної.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як-то вже було вказано вище, присічний строк на оплату товару (30 календарних днів) з боку Позивача за первісним позовом, має одне виключення - три робочі дні на повідомлення Постачальника (пункт 5.6. Договору) щодо відхилень щодо кількості та/або якості та/або комплектності Товару.
Як вже встановлено вище судом, при прийомі Товару та протягом 3 робочих днів ПАТ "УКРНАФТА" не повідомляло ТОВ "ТД ЕСАТ" про наявність недоліків у Товарі, жодних претензій щодо стану Товару уповноваженому перевізнику не заявляло, а отже без достатніх підстав останній зволікає з прийняттям, переданого ТОВ "ТД ЕСАТ" товару та його оплатою.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Доказів сплати відповідачем за зустрічним позовом суми поставленого товару на загальну суму 157 545,00 грн матеріали справи не містять. Протилежного відповідачем не доведено.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак порушив договірні зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак в сукупності стає правовою підставою для захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення в судовому порядку заборгованості в розмірі 157 545,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, законодавством передбачено наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, у цьому разі, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 915/880/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 912/48/19, від 18 вересня 2019 року у справі № 908/1379/17).
Вимагати сплати суми боргу, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
До того ж визначене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг). (Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 921/94/21).
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 644,51 грн та інфляційні втрати у сумі 5 576,69 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Відповідач за зустрічним позовом, свого конктррозрахунку не надав.
Суд вважає за доцільне також послатися на висновки Великої Палати Верховного Суду, надані в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Натомість у даній справі такі обставини судом не встановлені, втім визначено, що відповідачем не погашено суму основного боргу, а сума нарахувань 3% річних у сумі 1 644,51 грн та інфляційні втрати у сумі 5 576,69 грн. не дозволяє стверджувати про їх нерозумність, несправедливість та неспівмірність, та не може бути підставою для реалізації судом права на зменшення належних до стягнення нарахувань.
Таким чином, в даному випадку відсутні підстави для зменшення відсотків річних, оскільки, розмір нарахованих позивачем відсотків річних відповідає законодавству та не є надмірним, зважаючи на розмір основної заборгованості. Зменшення розміру інфляційних втрат законодавством не передбачено і висновок Великої Палати Верховного Суду з приводу можливості зменшення відповідних нарахувань у вказаній постанові у справі № 902/417/18 не міститься.
Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про повну відмову первісного позову та задоволення зустрічного позову.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про відмову у задоволені позову, судові витрати, понесені позивачем за первісним позовом не розподіляються в процесі розгляду справи.
Враховуючи задоволення зустрічного позову, суд, розподіляючи судові витрати між сторонами, враховує нормативні приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 180, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
У задоволені первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (Україна, 04053, місто Київ, провулок Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ: 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕСАТ» (Україна, 61001, місто Харків, вулиця Тарасенко Георгія, будинок 57А, код ЄДРПОУ: 39684382) основну суму заборгованості в розмірі 157 545,00 грн., інфляційні збитки в розмірі 5 576,69 грн., 3 % річних в розмірі 1 644,51 грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в розмірі 2 442,40 грн.
Видати наказ після набранням законної сили рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "21" липня 2025 р.
Суддя В.С. Юрченко