вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2238/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О. С. перевіривши матеріали
заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
1. 07.07.2025 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявниця) із заявою (вх. № 790/25 від 10.07.2025) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Водночас, заявницею у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Ведмедєва Сергія Сергійовича (свідоцтво № 1795 від 19.06.2017, далі - Ведмедєв С.С.), який, у свою чергу подав заяву про участь у даній справі від 19.06.2025 (вх. № 4550/25 від 10.07.2025).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ та ГПК України з наступних підстав.
2.1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Як зазначає Верховний Суд у своїй постанові від 18.01.2024 у справі № 911/2308/23 «повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст.116 КУзПБ)» - обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Із змісту заяви вбачається, що заявниця лише посилається на п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ без чіткого зазначення конкретних обставин, які вказують, зокрема, на наявність ознак загрози неплатоспроможності. Загальне посилання на наявність заборгованості в сумі 517677,19грн., яку заявниця не в змозі погасити з огляду на відсутність майна і доходів, не є такими обставинами. Отже, заявницею не дотримано вимог п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
2.2. Поряд із цим, пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", зокрема, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2025 у розмірі 3028,00грн.
Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявницею, становить 45420,00грн (3028,00*5*3 = 45420,00).
Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
Тобто боржник має право надати угоду, укладену з обраним ним арбітражним керуючим. При цьому така угода має бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.
Так, до матеріалів заяви долучено примірник угоди від 19.06.2025 (далі - Угода), укладеної між арбітражним керуючим Ведмедєвим С.С. та заявницею, проаналізувавши яку суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Таким чином, особам надається право вибору або використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем закріплено право арбітражного керуючого на оплату його праці, зокрема як керуючого реструктуризацією, в установленому КУзПБ розмірі із можливістю (на час дії воєнного стану) укладання відповідної угоди з боржником, в якій має буде узгоджений порядок відповідних виплат та умови їх здійснення, що є істотною умовою такої угоди та при цьому, порядок таких виплат має бути чітко визначеним та безумовним.
Так, із змісту п. п. 1 та 2 наданої Угоди вбачається, що ціна Угоди складається з сум грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 45 420,00грн. Виплата винагороди здійснюється заявницею після відкриття господарським судом провадження у справі про неплатоспроможність та призначення арбітражного керуючого.
Проте, Угода не містить у собі конкретних умови та порядку (зокрема строк внесення платежу(ів), їх розмір, розстрочка/відстрочка тощо) оплати послуг арбітражного керуючого, а сама лише вказівка на те, що оплата має бути здійснена після відкриття провадження у цій справі - в повній мірі не визначає порядок та умови здійснення таких оплат.
За таких обставин, долучена до заяви ОСОБА_1 . Угода із арбітражним керуючим не може братися судом до уваги, що свідчить про невиконання заявницею вимог п. 12 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
Відтак, заявниця повинна або надати суду примірник угоди з арбітражним керуючим із чітко визначеними умовами та порядком оплати послуг арбітражного керуючого, або надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому в установленому розмірі.
2.3. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
При цьому п. 4 ч. 3 ст. 124 КУзПБ установлює, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством.
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_2 (мати) погодилась взяти на себе зобов'язання зі здійснення виплат по заборгованості заявниці як поручителя (гаранта) та у плані реструктуризації (п. 6) йдеться про те, що розмір таких виплат становитиме 5000,00грн. щомісячно.
Разом із цим, матеріали заяви не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 надала відповідну згоду на участь у реструктуризації заборгованості заявниці згідно доданого до заяви плану.
Відтак, наданий заявницею план реструктуризації не може братися судом до уваги, оскільки є таким, що не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, що у свою чергу свідчить про невиконання заявницею вимог п. 12 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
3. Разом із цим ч. 5 ст. 119 КУзПБ установлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: зобов'язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону; зобов'язання органу державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки.
У свою чергу, абз. 2 ч. 5 ст. 115 КУзПБ унормовано, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, зокрема, про батька - ОСОБА_3 та матір - ОСОБА_2 . Проте документів останніх, зокрема, копій паспорту та карток платників податків вказаних членів сім'ї до заяви надано не було.
4. Додатково суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов'язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі.
Оскільки, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).
5. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Ураховуючи те, що заявницею подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст. ст. 2, 30, 37, 113, 116, 117, 124 КУзПБ, абз.7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 07.07.2025 (вх. № 790/25 від 10.07.2025) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність залишити без руху.
2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ та надати:
письмові пояснення із зазначенням конкретних обставин, які стали підставою для звернення до суду;
докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45420,00грн. на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) - UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ) або копію (примірник) угоди, укладеної з відповідним арбітражним керуючим із чітко визначеними умовами та порядок оплати винагороди арбітражному керуючому;
договір поруки, гарантії чи інший правочин, на підставі якого ОСОБА_2 є поручителем (гарантом) ОСОБА_1 у цій справі;
засвідчені в установленому порядку копії паспортів та карток платника податків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 21.07.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 21.07.2025.