вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р. Справа № 911/2292/25
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Рокитнянської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ»
про стягнення 14 537 035,18 гривень
установив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Рокитнянської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ» про стягнення 14 537 035,18 грн безпідставно збережених коштів.
У змісті позовної заяви викладено, зокрема, такі обставини та доводи:
- 17.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАРЧ» придбано у Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016;
- оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАРЧ» є власником нерухомого майна, що складається з: комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: селище Рокитне, вул. Ентузіастів, 6, заміна орендаря - Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод» у договорі оренди земельної ділянки № 01-01/14 відбулась автоматично, а саме: з моменту набуття права власності на комплекс, нежитлові будівлі на товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАРЧ»;
- 26.05.2023 між Рокитнянською селищною радою та ПАТ «Рокитнянський цукровий завод» укладено додаткову угоду про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016 від 26.05.2023 № 01-01/14;
- відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016 загальною площею 63,1990 га, розташованою за адресою: Київська обл., селище Рокитне, вул. Ентузіастів, земельна ділянка 6, оскільки він є власником майна, яке розташоване на вказаній земельній ділянці;
- незважаючи на договірний характер користування земельною ділянкою, розмір орендної плати має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та не може бути меншим, ніж визначено положеннями Податкового кодексу України, що має пріоритет над нормами інших актів;
- заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016 за договором №01-01/14 складає 14 537 035,18 грн, а саме: 2020 рік - 617392,24 грн; 2021 рік - 2 965 107,48 грн; 2022 рік - 3 261 637,19 грн; 2023 рік - 3 750 797,45 грн; 2024 рік - 3 942 100,82 грн;
- відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату на користь власника земельної ділянки, зокрема селищної ради;
- відповідно до статті 629 ЦКУ договір є обов'язковим для виконання сторонами;
- ТОВ «ЄВРОСТАРЧ» отримало від Рокитнянської селищної ради лист від 25.02.2025 № 03-14-497 із проханням сплатити безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 63,1990 га з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016;
- станом на 23.05.2025 відповідачем безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 63,1990 га з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016 у розмірі 14 537 035,18 грн не сплачено.
Крім того відповідно до змісту прохальної частини позову Рокитнянська селищна рада просить звільнити від сплати судового збору, додавши до позовної заяви окреме клопотання стосовно вказаного питання.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до п.п. 4, 5, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам закону, позовна заява Рокитнянської селищної ради не містить відомостей, якому способу (способам) захисту прав або інтересів позивача відповідає заявлена вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, зокрема з посиланням на статтю 629 Цивільного кодексу України.
У розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:
- згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: примусове виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;
- вказуючи про формування 14 537 035,18 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016 за договором №01-01/14, позивач просить стягнути такі кошти як безпідставно збережені, тоді як для кондикційних зобов'язань важливим є обставини неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося;
- чітка ідентифікація позивачем заявлених ним вимог та чіткий виклад обставин у розрізі обраного способу захисту і правових норм сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч.1 ст. 73, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України, зміст позовної заяви не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх наданням, на підтвердження викладених у позові обставин несплати Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ» на рахунок Рокитнянської селищної ради 14 537 035,18 грн збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 63,1990 га з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016.
Попри вказане вище позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
Також в порушення п.п. 7, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява Рокитнянської селищної ради не містить:
- відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
В розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що наявність у сторони зареєстрованого електронного кабінету не звільняє її від виконання процесуальних вимог щодо оформлення позовної заяви, тоді як приписами статей 123, 124 ГПК України передбачено, що:
- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи;
- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 гривень.
З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставок судового збору слідує, що за подання у 2024 році до господарського суду судовий збір справляється, зокрема, з позовної заяви майнового характеру, згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої вказаної статті - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 гривень.
Отже, суд дійшов висновку, що за подання відповідного позову необхідний до сплати розмір судового збору складає 174 444, 42 грн, тобто 1,5% Х 14 537 035,18 грн = 218 055,53 грн, понижені на коефіцієнт 0,8, оскільки позов подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Однак, до позову Рокитнянської селищної ради не додано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, мотивуючи подане разом з позовом клопотання про звільнення від сплати судового збору, Рокитнянська селищна рада зауважила, що:
- Конституційний Суд України у рішенні від 28.11.2013 №12-рп/2013 звертав увагу на те, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду;
- це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 №R(81)7 - у тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати;
- Рокитнянська селищна рада значну частину коштів місцевого бюджету спрямовує на підтримку Збройних Сил України, зокрема шляхом надання субвенцій військовим частинам, відтак протягом перших 5-ти місяців 2025 року з місцевого бюджету на підтримку ЗСУ спрямовано 5 200 000,00 грн;
- 174 444,42 грн судового збору є суттєвим фінансовим навантаженням на місцевий бюджет в умовах воєнного стану, введеного з 24.02.2022 та під час якого кошти спрямовуються насамперед на виконання пов'язаних із забезпеченням обороноздатності завдань;
- предметом спору є стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, тобто за користування належними Українському народу ресурсами.
Отже, позивач просить суд відстрочити термін сплати судового збору до 31.08.2025 або ж зменшити чи звільнити від сплати судового збору Рокитнянську селищну раду за подання позовної заяви про стягнення безпідставно збережених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ» у сумі 14 537 035,18 гривень.
До вказаної заяви позивач додав довідку власного фінансового управління від 26.06.2025 за №03-23/160, згідно якої загальна суму допомоги складає 5 020 000,00 грн, з яких: ЗСУ - 2 900 000,00 грн; Національна гвардія України - 200 000,00 грн; Служба безпеки України - 300 000,00 грн; Головне управління Нацполіції - 1 120 000,00 грн; обласний бюджет - 500 000,00 грн.
Приписами ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Поряд з тим згідно статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";
26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
28) позивачі - за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб'єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Виходячи зі змісту вказаних вище норм, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 навела, серед іншого, такі правові висновки:
- Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним;
- з системного аналізу змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
- встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
З огляду на вказане розсуд суду при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим, позаяк у законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.
Утім позивач за поданим у цій справі позовом не є суб'єктом, на якого поширюється дія статей 5, 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом відповідно поданого позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, предметом заявленого позову є вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів, зокрема внаслідок невиконання договору щодо користування земельною ділянкою, тоді як передбачена п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" умова застосування майнового критерію для можливості відстрочити/розстрочити сплату судового збору ставить за необхідність визначення предметом позову захист безпосередньо соціальних, трудових, сімейних, житлових прав.
Також цей позов подано у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Тобто, предметом позову, за подання якого можливо розглядати майновий критерій як підставу для відстрочення/розстрочення сплати судового збору, мають бути заявлені вимоги про захист уже порушених, на думку позивача, соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або ж позов має бути подано у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) особою (заявник/позивач) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів.
Отже, викладені Рокитнянською селищною радою доводи не є умовами для звільнення від сплати судового збору у розумінні наведених приписів Закону України "Про судовий збір", а склад сторін у зазначеній справі та предмет позову не свідчать про можливість їх поширення на дані правовідносини.
Стосовно посилання позивача на необхідність отримання справедливого судового розгляду, з огляду порушення не тільки його права, як сторони договору, а й держави в цілому, суд звертає увагу на те, що судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, а вказане відповідає позиції ЄСПЛ у цьому питанні, яка полягає у такому:
- вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції;
- інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, а положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Суд звертає увагу позивача на те, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, попри те, таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими.
Особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку і дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору, а саме лише посилання позивача на неможливість сплатити судовий збір по причині пріоритетності розподілу бюджетних коштів (коштів місцевого бюджету) не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір", як і не є такою підставою фінансування заявника за рахунок бюджетних коштів.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 16.11.2022 у справі №911/1634/21 та від 08.03.2023 у справі №908/401/18, від 24.11.2023 у справі №904/3473/22 та від 05.12.2023 у справі №914/2711/22.
За таких обставин, оскільки предметом позову у даній справі не є вимоги про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю і такий позов подано не в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність), а приписи ст.ст. 5, 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на позивача, незалежно від його майнового стану/порядку фінансування/організаційно-правової форми, суд дійшов висновку про відсутність підстав як для звільнення позивача від сплати судового збору, так і для відстрочення сплати судового збору за подання позову у цій справі.
Отже, суд висновує про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення такої заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Рокитнянської селищної ради без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов'язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, зокрема ст. ст. 162, 164 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Рокитнянської селищної ради про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Рокитнянської селищної ради без руху.
3. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) відомостей щодо того, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів позивача відповідає заявлена вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, зокрема з посиланням на статтю 629 Цивільного кодексу України.
2) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини несплати Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРОСТАРЧ» на рахунок Рокитнянської селищної ради 14 537 035,18 грн збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 63,1990 га з кадастровим номером 3223755100:05:006:0016, та/або неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою із наведенням причин такої неможливості;
3) письмових пояснень із зазначенням відомостей про вжиття/невжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
4) письмових пояснень із зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
5) письмових пояснень з викладом попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
6) документів, які підтверджують сплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 174 444, 42 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема