ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2025Справа № 910/8952/25
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС-АУДИТ» до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про витребування майна,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС-АУДИТ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (надалі - відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме, квартири №1, загальною площею 88,80 кв.м, у будинку №43 розташованого по проспекту Перемоги в місті Києві.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Згідно з п.3 ч.2 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч.2, 3 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
У порушення зазначених приписів, позивачем невірно зазначено ціну позову, а саме 29 875 грн, разом з тим відповідно до прохальної частини позову позивач просить суд витребувати майно з чужого незаконного володіння, а саме, квартири №1, загальною площею 88,80 кв.м, у будинку №43 розташованого по проспекту Перемоги в місті Києві, вартість якої становить 1 991 660,00 грн.
Отже, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом зазначення вірної ціни позову.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028,00 грн.
Вартість майна, яку позивач просить витребувати у відповідача на свою користь становить 1 991 660,00 грн, а отже, розмір судового збору за подання даного позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8, становить 23 900 грн. Проте, позивачем при зверненні з позовом до суду не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі.
Водночас, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, з огляду на незадовільний майновий стан, посилаючись на положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Разом з тим, даний позов стосується витребування нерухомого майна у відповідача на користь позивач (юридичної особи) та не пов'язаний із порушенням житлових прав останнього.
Отже, у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору позивачу на підставі п.3 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" на який посилається позивач.
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За таких обставин, враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі №910/21040/17 від 23.08.2018.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність позивачу усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 23 900 грн.
Крім того, пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, в тому числі, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві позивачем зазначено місцезнаходження відповідача: 04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/16, в той час, як згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача є: 04080, місто Київ, вулиця Оленівська, будинок 23.
За таких обставин, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом зазначення вірної адреси місцезнаходження відповідача.
Враховуючи викладене вище, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС-АУДИТ» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС-АУДИТ» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС-АУДИТ» - залишити без руху.
3. Встановити Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС-АУДИТ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.А.Карабань