2-а/130/29/2025
130/2055/25
15.07.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Жмеринський ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області по поновлення строку для оскарження постанови та визнання протиправною та скасування постанови по адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом по поновлення строку для оскарження постанови та визнання протиправною та скасування постанови по адміністративне правопорушення.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Вимоги щодо форми, змісту та документів, що додаються до позовної заяви, визначені ст.ст.160,161 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.161КАС Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, в прохальній частині позовної заяви позивач зокрема просить визнати причину пропуску строку звернення з даним позовом до суду поважною та поновити строк на подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення №220 від 18.03.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Частина 2 ст.286 КАС України визначає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 18.03.2025 року виніс постанову №2220 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Таким чином останнім днем подання до суду позовної заяви про оскарження вказаного рішення було 28.03.2025 року.
З даним позовом позивач звернувся до суду 14.07.2025 року.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених закономстроків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Зазначених вищевисновків дійшла ВП ВС у своїй постанові від 10.11.2022 у справі №№990/115/22 (провадження № 11-107заі22).
Також при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчинив, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. (постанова ВС від 26.06.2018 у справі № 473/653/17).
В позовній заяві причинами пропуску строку звернення до суду з данним позовом позивач зазначає те, що у зв'язку з самостійним вихованням п'яти дітей та постійним його перебуванням з ними, він не мав можливості відлучатися від дітей та подати позов про скасування даної постанови, вважає, що з цих поважних причин він пропустив 10 денний строк для оскарження даної постанови. За таких підстав, на думку позивача, існують підстави для поновлення процесуального строку.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
Разом з тим, зі змісту позову та доданих до нього документів слідує, що позивачу достовірно було відомо про наявність адміністративної справи відносно нього, та про дату, час та місце її розгляду, однак жодних доказів того, що з 18.03.2025 року до часу звернення до суду 14.07.2025 року , тобто протягом майже чотирьох місяців, позивач вживав дії з метою дізнатись результат розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього 18.03.2025 року до позову не додано. Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 12.03.2025 року, при якому був присутній позивач ОСОБА_1 , його було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбудеться 16.00 год. 18.03.2025 року в кабінеті №25 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . Пасивна поведінка позивача з 18.03.20255 року по 14.07.2025 року до часу звернення до суду та з часу коли він дізнався про відкриття виконавчого провадження, свідчать про байдужість або небажання позивача дізнатися і про результат розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Суд зауважує, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості позивачем не надано: не підтверджена об'єктивна відсутність можливості позивача бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також відсутність можливості з 18.03.2025 року до 14.07.2025 року дізнатись про результати розгляду адміністративної справи щодо притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, достовірно знаючи про день та час її розгляду, та звернутись до суду з належним чином оформленою позовною заявою у встановлені процесуальним законом строки.
При цьому слід звернути увагу, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а не з дня його отримання такого рішення, відтак і поважність причин пропуску саме цього строку має бути доведена позивачем.
За таких підстав вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про оскарження постанови №2220 від 18.03.2025 року не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що підстави, на які вказує позивач, є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1,2ст.169 КАСУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.44,123 ч.1,161,169 ч.1,2,10,241,256,286ч.2 КАС України,-
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Жмеринський ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області по поновлення строку для оскарження постанови та визнання протиправною та скасування постанови по адміністративне правопорушення.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Жмеринський ВДВС у Жмеринському районі Вінницької області по поновлення строку для оскарження постанови та визнання протиправною та скасування постанови по адміністративне правопорушення, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів на підтвердження таких підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Порощук П.П.