Справа № 129/1492/25
Провадження по справі № 2/129/1089/2025
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням ухвали
про залишення позову без руху
21.07.2025 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним поширення недостовірної інформації, про спростування недостовірної інформації, про розгляд рапорту щодо поліпшення житлових умов, про компенсацію шкоди, завданої протиправністю діянь,-
Встановив:
23.04.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області із позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 про визнання інформації недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії та просив:
- визнати протиправним поширення недостовірної інформації протоколом № 25 засідання житлової комісії від 02.01.2021 та наказом № 96 командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2021 стосовно його подання «неправдивої інформації» (в лапках, оскільки фактично неправдивої інформації він не подав), що призвело до відмови в обліку для поліпшення житлових умов сім'ї прапорщика і до порушення його прав та законних інтересів;
- спростувати недостовірну інформацію шляхом відкликання протоколу № 25 засідання житлової комісії від 02.01.2021 року;
- відкликати недостовірну інформацію зі змісту наказу № 96 командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2021 року;
- розглянути житловою комісією в/ч НОМЕР_1 рапорт щодо зарахування на облік для поліпшення житлових умов сім'ї за нормами права, які були чинними на день виникнення спірних правовідносин станом на 29.03.2019 року;
- стягнути з відповідача-суб'єкта владних повноважень 8000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної йому протиправним поширенням недостовірної інформації.
Ухвалою судді Гайсинського районного суду Вінницької області Капуша І.С. від 13.05.2025 року зазначена позовна заява залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позивачу та його представнику надано для виправлення недоліків строк п'ять днів з дня вручення ухвали, яку позивач отримав 22.05.2025 р.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13.05.2025 зазначені наступні недоліки позовної заяви.
Відповідно до вказаної ухвали суду вказано, що згідно п. 5) ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Пунктом 12 даної Постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації є автор відповідного інформаційного матеріалу, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).
Згідно п. 14 зазначеної Постанови встановлено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам ст. 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Також в п. 15 вищезазначеної Постанови передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Таким чином, позивачем не визначено особи, яка поширила відносно нього недостовірну інформацію. Відсутність вказаних відомостей перешкоджає визначенню суб'єктного складу відповідачів у поданій позовній заяві, що в свою чергу унеможливлює визначення спірності цивільних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем.
Так, згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Відповідно до статті 68 Конституції України ( 254к/96-ВР ) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тому суд вважає не коректними і такими, що покладають на суд певні зобов'язання, які виходять за рамки вирішення спору, вимоги позивача «про визнання поширеної відповідачами інформації такою, що порушує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 »
Суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам пп.5 ч.2 ст. 175 виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Так позивач посилається на загальні поняття, фрази та не зазначає конкретних обставин, які суд повинен встановити, перевірити та оцінити в судовому засіданні при вирішенні спору.
Крім цього, згідно ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а саме:.
-в позовній заяві не вказано повне найменування відповідача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;
-до позовної заяви не долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Водночас, відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Натомість, заявником надано до заяви один екземпляр доказів та одну копію позовної заяви без додатків, водночас не надав доказів направлення відповідачу копії заяви з додатками - листом з описом вкладення.
02.06.2025 року до Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 датована 27.05.2025, як зазначає позивач уточнена та збільшеними позовними вимогами як усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
У вказаній заяві ОСОБА_1 заявив також клопотаня (заяву) про відвід судді Гайсинського районного суду Вінницької області Капуша І.С., який був головуючий у цій справі суддя.
03.06.2025 р. ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області постановлено заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Капуша І.С. задовольнити, а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 про визнання інформації недостовірною, такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії передати для визначення головуючого по справі автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду.
В наступному автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду для розгляду справи визначено суддю Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдова С.М.
В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 від 27.05.2025, заявлено такі позовні вимоги:
1. Визнати автора протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 02.01.2021 № 25 ОСОБА_2 особою яка поширила відносно мене недостовірну інформацію про те, що я подав житловій комісії через командира в/ч НОМЕР_1 завідомо «неправдиву інформацію» про невикористані членами сім'ї прапорщика ОСОБА_3 приватизаційні чеки на безкоштовне отримання жилого приміщення з державного житлового фонду (з фактично неправдиву інформацію я не подавав, і в реальній дійсності чеки не були використаними). Станом на день подання рапорту від 29,03.2019 члени сім'ї ОСОБА_4 чеки не використовували взагалі. ОСОБА_5 02.01.2021 у протоколі №25 поширила завідомо недостовірну інформацію, зі змісту якої видно, що два члени сім'ї набули право власності розміром частки 1/1 квартири жилою площею кв.м. При цьому, задля такого свавілля ОСОБА_6 умисне скоїла діяння, ознаки якого полягають у приховуванні конкретних фактів, зокрема, насправді два члени сім'ї стали власниками квартири розміром 2/3 частки, а не 1/1 (як про це неправда), тому що реально частка 1/3 квартири - це володіння третього, прихованого власника, а саме ОСОБА_7 . Отже шахрайським способом ОСОБА_6 зробила мене подавачем «неправдивої інформації».
Станом на день подання другого рапорту від 23.06.2020 жоден член сім'ї належний кожному чек на 13,65 кв.м жилої площі не використав. Лише два члени сім'ї використали частково по 8,53 кв.м із 13,65 кв.м кожному. Відповідно до законодавства отримана житлова площа в розмір грошової компенсації не вкючається, тому що компенсується тільки решта неотриманої жилої площі. Тож поведінка ОСОБА_6 цілком зарозуміла. Задля задоволення позовної вимоги наполягаю на застосуванні спеціальних норм і способів захисту мого права, зокрема, чч. 1, 4, 7, 6 абз.3 статті 277 ЦКУ; ч.4 ст.32 Конституції України; приписи пунктів 3, 7 постанови ПВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи...».
2. Спростувати поширену в протоколі від 02.01.2021 недостовірну інформацію щодо мене. Адже я писав, що члени сім'ї ОСОБА_3 приватизаційні чеки не використали. Але ОСОБА_2 стверджувала, навпаки, що члени сім'ї прапорщика ОСОБА_3 використали приватизаційні чеки, що два члени сім'ї стали власниками квартири (житлова площа 25,6 кв.м). Отже в реальній дійсності навіть поза межею рапорту від 29.03.2019, який підлягав розгляду, два члени сім'ї ОСОБА_4 повними власниками всієї квартири розміром частки 1/1 не стали. Навіть після 14.01.2020. Однак ОСОБА_6 з 02.01.2021 продовжує поширювати недостовірну інформацію. Але інформацію про ОСОБА_8 , третього власника частки 1/3 квартири, ОСОБА_6 приховувала шахрайським способом. Начебто В.Кіт не володів часткою 1/3 квартири. Для задоволення позовної вимоги прошу застосувати частини 1, 4, 7, 6 абз. З статті 277 ЦКУ.
3. Визнати протиправним поширення недостовірної інформації наказом № 96 командира військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2021 стосовно мого подання «неправдивої інформації» та протоколом N9 25 засідання житлової комісії від 02.01.2021 (в лапках, оскільки фактично неправдивої Інформації я не подав), що призвело до порушення моїх (позивача) особистих немайнових прав на повагу до гідності й честі, законних інтересів та до відмови в обліку для поліпшення житлових умов сім'ї прапорщика. Для задоволення цієї позовної вимоги прошу застосувати ст.ст. б та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.; ст.ст. 3, 8, 19, 32, 55, 68 Конституції України; ст.ст. 15, 16, 201, 269-277, 297 ЦКУ; ст. 2; чч. 1, 3 ст. 4, ч. 1 ст, 5, ст.ст. 10, 12, 13 ЦПКУ, оскільки спірні правовідносини врегульовані законом.
4. Спростувати недотовірну інформацію шляхом відкликання протоколу № 25 засідання житлової комісії від 02.01.2021р. - на підставі спеціального закону, зокрема ч. 5 ст. 277 ЦКУ. Для задоволення цієї позовної вимоги наполягаю на застосуванні частин 1, 4, 5, 7 ст. 277 ЦКУ.
5. відкликати недостовірну інформацію зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від № 96 - на підставі закріпленого законом спеціального способу захисту права, зокрема ч.ч. 1, 4, 5, 7 ст. 277 ЦКУ. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (стаття друга частина друга ЦПК України).
6. Розглянути житловою комісією в/ч НОМЕР_1 рапорт від 29.03.2019 щодо зарахування на облік для поліпшення житлових умов прапорщика ОСОБА_3 - для задоволення цієї позовної вимоги прошу застосувати ст.ст. 3, 17 Конституції, ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий захит військовослужбовців та членів їх сімей»; пункт 23 постанови КМУ № 1081 від 03.08.2006 «Про затвердження Порядку забезпечення військово-службовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»; Наказ Міноборони № 380 від 31.07.2018 Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, де в пункті б розд. першого (загальні положення) наказано чітко: -Декларування/реєстрація місця проживання (перебування) військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Порядку декларування та рестрації місця проживання (перебування), затвекрдженого постановою КМУ від 07 лютого 2022 року № 265 (Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає удвох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором - п.4); за приписом у абзаці 5 розділу УІ цієї Інструкції (цитую): «Вимагати від військовослужбовців та членів їх сімей інших, не передбачених законодавством, документів забороняється»-, ст.ст.34, 36-38, 40 ЖКУ; ЗУ «Про адміністративну процедуру»; ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 13 ЦПКУ,
7. Стягнути на відшкодування за рахунок держави 8000 грн моральної шкоди, завданої мені незаконними діями та бездіяльністю службових осіб органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, зокрема шкоди, завданої порушенням мого особистого немайнового права на повагу до гідності та честі, поширенням недостовірної інформації стосовно мене.
Шкоду завдано також шестирічним нерозглядом рапорту мого довірителя від 29.03.2019 про зарахування на облік для поліпшення житлових умов сім'ї фронтовика. Вдповідно до припису статті 280 ЦКУ, якш,о фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Для задоволення цієї позовної вимоги наполягаю на застосуванні ст.ст. З, 8, 19, 32, 55, 56? 68 Конституції; п.9 ст. 16, ст.ст. 23, 276, 280 ЦК України; Постанова Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17; ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 13 ЦПК України.
У визначений строк позивач у повному обсязі не усунув недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- в позовній заяві не вказано повне найменування відповідача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; позивачем в новій позовній заяві вказано двох відповідачів, а саме юридичну особу, - військову частину НОМЕР_1 та фізичну особу ОСОБА_2 , до якої фактично заявлено позовні вимоги про визнання автора протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 02.01.2021 № 25 ОСОБА_2 особою яка поширила відносно позивача недостовірну інформацію, однак при цьому в порушення вимог п.2) ч.3 ст. 175 ЦПК України не вказано відомості місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) ОСОБА_2 , а сме не вказано поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
-до позовної заяви не долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окільки в повному обсязі недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху у визначений строк не усунуті, то дану позовну заяву із додатками, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому, позивачу надавався достатній час для усунення недоліків позовної заяви, який також був продовжений з огляду на задоволення відводу попередньому складом суду та передачі справи новому складу суду, протягом вказаного періоду часу позивач не був позбавлений можливості підготувати позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.ст. 175, 176, 177 ЦПК України, скористатися при цьому правовою допомогою адвоката для усунення всіх недоліків позовної заяви.
При цьому слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи зміст заяви позивача про усунення недоліків, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд роз'яснює, що зі змісту заяв позивача вбачається, що він фактично не згоден із рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2021 року, яке було оформлене у вигляді протоколу, та яким відмовлено прапорщику ОСОБА_1 в зарахуванні його на облік поліпшення житлових умов, а тому він також на даний час не позбавлений права звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2021 року, яке було оформлене у вигляді протоколу, та яким відмовлено прапорщику ОСОБА_1 в зарахуванні його на облік поліпшення житлових умов.
Керуючись ч. 3 ст.185 ЦПК України,
Постановив:
Позовну заяву із додатками ОСОБА_1 до Командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним поширення недостовірної інформації, про спростування недостовірної інформації, про розгляд рапорту щодо поліпшення житлових умов, про компенсацію шкоди, завданої протиправністю діянь, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду, з дня її проголошення.
Суддя: