ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2025Справа № 910/5148/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління №7»
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 6 110 556,79 грн. (5 204 307,91 грн.)
за участю представників:
від позивача: Жейда Г.І.
від відповідача: Курдюмов М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління №7» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 6 110 556,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 22.02.2019 № 16585/01 та додатковою угодою від 30.06.2019 № 157/01.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2025.
Позивач 15.05.2025 сформував у системі "Електронний суд" заяву про зменшення позовних вимог та повернення надмірно сплаченого судового збору, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу.
До Господарського суду міста Києва 16.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на нормативно-правове регулювання відносин в енергетиці під час дії воєнного стану та клопотання про зменшення нарахованих 3 % річних.
Позивачем сформовано у системі "Електронний суд" відповідь на відзив із спростуваннями.
Позивач 20.05.2025 сформував у системі "Електронний суд" заяву про зменшення позовних вимог та повернення надмірно сплаченого судового збору, у зв?язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу.
Відповідач 27.05.2025 сформував у системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
У підготовчому засіданні 27.05.2025 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, з огляду на його необґрунтованість. Також, судом розглянуто та прийнято заяви позивача про зменшення позовних вимог.
З метою надання сторонам у справі можливості скористатись правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, судом оголошено перерву до 24.06.2025.
Позивач 17.06.2025 сформував у системі "Електронний суд" заяву про зменшення позовних вимог та повернення надмірно сплаченого судового збору, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу.
Відповідачем 23.06.2025 сформовано у системі "Електронний суд" клопотання про долучення контррозрахунку нарахування 3 % річних.
У підготовчому засіданні 24.06.2025 судом оголошено ухвалу про прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 08.07.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 08.07.2025 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представником відповідача надано усні пояснення, відповідно до яких останній проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Державним підприємством «Енергоринок» та позивачем у справі 22.02.2019 укладено договір №16585/01 купівлі-продажу електричної енергії, що виробляється позивачем.
Додатковою угодою №157/01 від 30.06.2019 сторонами договору №16585/01 від 22.02.2019 та відповідачем у справі погоджено заміну покупця та викладено договір у новій редакції.
У подальшому сторонами підписано ряд додаткових угод, якими внесено зміни до договору.
За умовами пункту 1.1 договору, позивач зобов'язався продавати, а відповідач - купувати електричну енергію в точках комерційного ообліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затверджених постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).
Пунктом 2.3 договору визначено, що продавець зобов'язався продавати електричну енергію гарантованому покупцю за встановленим регулятором для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, передбаченими Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком, у національній валюті України.
Згідно з пунктамив 3.2 та 3.3 договору, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до положень Порядку.
Відповідно до пункту 11.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановами від 30.12.2024 № 2418 (дата оприлюднення - 30.12.2024), від 25.02.2025 № 285 (дата оприлюднення - 26.02.2025), від 21.01.2025 № 76 (дата оприлюднення - 23.01.2025), від 11.02.2025 № 193 (дата оприлюднення - 13.02.2025), від 18.12.2024 № 2146 (дата оприлюднення - 20.12.2024), від 08.04.2025 № 529 (дата оприлюднення - 10.04.2025), від 18.02.2025 № 247 (дата оприлюднення - 19.02.2025), від 11.03.2025 № 378 (дата оприлюднення - 12.03.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу за спірний період часу.
Пунктом 4.5 договору встановлено обов'язок відповідача купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію та у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача за лютий 2024 року у розмірі 1 581 820,57 грн., за березень 2024 року у розмірі 2 816 872,22 грн., за квітень 2024 року у розмірі 3 580 909,90 грн., за травень 2024 року у розмірі 5 971 276,43 грн., за червень 2024 року у розмірі 5 871 892,99 грн., за липень 2024 року у розмірі 5 854 744,18 грн., за серпень 2024 року у розмірі 5 957 406,18 грн., за вересень 2024 року у розмірі 4 371 392,21 грн., за жовтень 2024 року у розмірі 3 066 082,91 грн., за листопад 2024 року у розмірі 1 789 616,12 грн., за грудень 2024 року у розмірі 403 087,44 грн., за січень 2025 року у розмірі 1 040 466,98 грн., за лютий 2025 року у розмірі 2 512 842,16 грн.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось раніше, постановами НКРЕКП від 30.12.2024 № 2418 (дата оприлюднення - 30.12.2024), від 25.02.2025 № 285 (дата оприлюднення - 26.02.2025), від 21.01.2025 № 76 (дата оприлюднення - 23.01.2025), від 11.02.2025 № 193 (дата оприлюднення - 13.02.2025), від 18.12.2024 № 2146 (дата оприлюднення - 20.12.2024), від 08.04.2025 № 529 (дата оприлюднення - 10.04.2025), від 18.02.2025 № 247 (дата оприлюднення - 19.02.2025), від 11.03.2025 № 378 (дата оприлюднення - 12.03.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за спірний період, а Порядком №641 купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом встановлено строк здійснення оплати.
Таким чином, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у січні, травні, червні 2024 року та лютому 2025 року - у строк до 17.04.2025; у лютому та березні 2024 року - до 27.12.2024; у квітні, серпні 2024 року - до 20.02.2025; у липні 2024 року - до 30.01.2025; у вересні 2024 року - до 06.01.2025; у жовтні та листопаді 2024 року - до 26.02.2025 року; у грудні 2024 року - до 05.03.2025; у січні 2025 року - до 19.03.2025.
За твердженням позивача, на час звернення до суду, відповідачем частково, із простроченням строків, проведено розрахунок за придбану у позивача електричну енергію за спірний період. Залишок неоплаченої електричної енергії становить 5 151 125,49 грн.
Відповідачем факт здійснення лише часткової оплати із порушенням строків, у визначеному позивачем розмірі та підтвердженому наявними у матеріалах справи доказами не спростовано, натомість, відповідно до його висновків розрахунки за електричну енергію ним здійснювались з повним врахуванням положень наказів центрального органу виконавчої влади - Міністерства енергетики України.
Суд не може погодитись з доводами відповідача у цій частині, оскільки належним виконанням основного зобов'язання покупця за договором купівлі-продажу є сплата у повному обсязі вартості придбаного ним товару та строки, визначені у договорі. Здійснення часткової оплати отриманого товару після спливу кінцевого терміну здійснення платежу є господарським правопорушенням, яке зумовлює настання визначених Законом і договором негативних наслідків для покупця.
Крім того, суд не може погодитись і з доводами відповідача в частині виконання ним наказу Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 як на підставу припинення зобов'язань, оскільки цей підзаконний акт ненормативної дії (відповідно до пунктів 1 та 2 його дія поширюється виключно на відповідача у справі) ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановлене укладеним сторонами у справі договором.
Суд має зазначити, що негативні наслідки військової агресії (у перш за все постійно триваючі спроби знищення агресором генеруючих потужностей Держави) у даному випадку відносяться більше до позивача, оскільки саме він у даних відносинах є генеруючою енергію компанією.
Відповідно, доводи відповідача у цій частині не можуть створювати для відповідача додаткових підстав для ухилення від виконання власних господарсько-правових зобов'язань та перекладення саме на позивача додаткових фінансових навантажень в умовах воєнного стану та постійно триваючих атак на об'єкти електричної генерації.
Спір в частині наявності у відповідача вимог до позивача в частині вартості врегулювання небалансів має вирішуватись або у межах зустрічного позовного провадження, або у межах окремого позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Таким чином, доводи відповідача в частині наявності у нього права в односторонньому порядку змінювати умови укладеного господарського договору в частині строків та розмірів оплати вартості отриманої енергії судом відхиляються.
Крім того, судом не приймаються до уваги і доводи відповідача в частині відсутності у нього відповідних грошових коштів, оскільки відповідно до статті 218 Господарського кодексу України ця обставина не є надзвичайною і невідворотною. Не є такою обставиною і низький рівень оплати населення.
Враховуючи наведені вище вимоги законодавства, судом встановлено, що відповідачем допущено господарське правопорушення в частині прострочення виконання грошового зобов'язання за укладеним сторонами у справі договором за спірний період часу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 14 917,75 грн. трьох процентів річних та 38 264,67 грн. інфляційних втрат за час прострочення відповідачем зобов'язання з часткової плати вартості придбаної енергії.
На думку відповідача, у заявленому клопотанні про зменшення 3% річних та інфляційних втрат ним обґрунтовано наявність у суду права на зменшення нарахованих, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сум.
У той же час, судом визнано помилковим посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справі №902/417/18) в частині наявності у суду права на зменшення розміру інфляційних втрат і трьох процентів річних, оскільки у даному випадку мова не йде про встановлені умовами укладеного договору відсотки річних та інші компенсаційні нарахування. Крім того, у даному випадку заявлені до стягнення нарахування за правилами статті 625 Цивільного кодексу України очевидно не порушують принцип співмірності з огляду на розмір боргу та час прострочення виконання зобов'язання.
Передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати стягнення грошового боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат має компенсаційний характер і не є штрафною санкцією за порушення зобов'язання. Відповідно, у даному випадку суд позбавлений будь-якої правової можливості впливати на розмір відповідно заявлених вимог за умови арифметичної вірності проведеного позивачем розрахунку.
Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх арифметичну не вірність. Позивачем не вірно визначено періоди нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат. Зокрема, позивачем не вірно визначено початок прострочення. Ним не враховано, що у відповідності до пункту 11.4 Порядку (в редакції, чинній станом на момент постачання електроенергії за спірний період) відповідач зобов'язаний здійснити оплату протягом п'ятьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. В той час як позивачем здійснено нарахування з моменту прийняття постанов, а не з дати їх оприлюднення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 14 164,51 грн. та у розмірі 39 092,11 грн. відповідно.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління №7» (21005, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 24; ідентифікаційний номер 32102126) 5 151 125,49 грн. основного боргу, 14 164,51 грн. трьох процентів річних; 32 092,11 грн. інфляційних втрат та 62 368,60 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.07.2025.
Суддя Т.Ю. Кирилюк