номер провадження справи 24/39/25
26.06.2025 Справа № 908/751/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни,за участю секретаря судового засідання Коваль А.К.,розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №908/751/25
за позовомКонцерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полкуАзов, 137, ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАБАД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим.142, ЄДРПОУ 43429245)
простягнення 110 816,72 грн.
за участю представників:
від позивача:Калініна-Заєць Ю.М., довіреність № 912/20-25 від 19.12.2024
від відповідача:не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАБАД» про стягнення з відповідача суми грошової заборгованості в розмірі110 816,72 грн за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72223571 від 01.11.2021 за період 01 листопада 2021 року - 31 березня 2024 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.03.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/751/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 02.10.2021 позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Відповідачуна праві власності належить нежитлове приміщення № 142, площею 124,4 м2 за адресою: вул. Незалежної України, 82 у м. Запоріжжя. Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу, однак зобов'язання по сплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 відповідачем не виконано, що стало підставою звернення до суду з вимогами про стягнення 110816,72 грн.
Ухвалою суду від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/751/25 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/39/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 18.04.2025.
08.04.2025 відповідачем подано суду клопотання проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
15.04.2025 ТОВ «ХАБАТ» поданий суду відзив на позову заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та вказує на те, що правовідносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82, приміщення 142, опалювальною площею 128,6 м2 врегульовані Договором № 203247 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2009, що укладений між Концерном «Міські теплові мережі» та Саркісян НунеНшанівною, який є діючим по теперішній час.До переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та відповідно до типових договорів, затверджених КМУ окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг.У даному випадку має місце одностороння зміна умов договору, що суперечить вимогам діючого законодавства. Позивач не був позбавлений можливості внести зміни до існуючого договору у встановленому порядку. Також відповідач вказує на те, що надані позивачем розрахунки та рахунки містять лише похідні відомості і не містять жодних первинних (відправних) даних.Отже, позивачем не надані належні докази, які підтверджують облік спожитої теплової енергії, а також її вартість, тому встановити кількість спожитої теплової енергії та її вартість, і, відповідно, наявність боргу в заявленій сумі є неможливим. Просить суд в позові відмовити.
Ухвалою суду від 16.04.2025 розгляд справи перенесено на 30.04.2025.
18.04.2025 позивачем подана суду відповідь на відзив, вважає доводи відповідача безпідставними та зазначає, що типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 72223571 між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплаву 30-деного строку з моменту його опублікування. В свою чергу договір № 203247 від 01.03.2009 вважається розірваним з 01.11.2021. Щодо первинної документації, то позивач вказує на те, що рахунки є первинними документами на підставі яких відповідачемпроведено по своєму бухгалтерському обліку та відображено у податковому обліку. Це підтверджує факт отриманая зазначених послуг. Стосовно Актів зняття показів опалення та методики нарахування позивач пояснює, що нежитлове приміщення відповідача розташоване в житловому будинку та має сумісну із житловим будником систему опалення, тобто. приєднане до внутрішньобудинкової системи житлового будинку, з цього виходить, що порядок обліку та оплати послуг визначається Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг». Житловий будинок оснащений трьома приладами комерційного обліку теплової енергії, , про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії та в архіві показів опалення. Відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергійна опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.Система опалення нежитлового приміщення відповідача не оснащена вузлом обліку теплової енергії. Відповідно до Методики № 315 розподіл обсягів теплової енергії між споживачами будинкуздійснюється для всіх приміщень будинку (не обладнаних вузлами обліку теплової енергії) за однаковими умовами - а саме: пропорційно площі. Позивачем додано детальний розрахунок спожитої теплової енергії приміщення споживача помісячно.
28.04.2025 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив та 29.04.2025 клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.04.2025 розгляд справи перенесено на 14.05.2025.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відкладено розгляд справи на 26.06.2025.
24.06.2025 відповідачем подана суду заява про визнання позову у повному обсязі та зазначає, що на даний час ТОВ «ХАБАД» на адресу Концерну «Міські теплові мережі» надано гарантійний лист щодо порядку погашення заборгованості, а також укладено договір реструктуризації заборгованості.
Відповідно дост. 222 ГПК Україниздійснювалося фіксування судового засідання 26.06.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судове засідання 26.06.2025 не прибув.
Згідно ч. 1ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
В засіданні 26.06.2025 судом, в порядкуст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАБАД» на праві власності належить нежитлове приміщення № 142, площею 124,4 м2 за адресою: вул. Незалежної України, 82 у м. Запоріжжя, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі» є суб'єктом природної монополії відповідно до положеньЗакону України «Про природні монополії»та за приписамистатті 19 Закону України «Про теплопостачання»як монополіст не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Концерн «Міські теплові мережі'діє на підставі Статуту.
Основною метою діяльності Концерну «Міські теплові мережі'є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організацій, її збут та інше.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 02.10.2021 Концерн «МТМ» розмістив на офіційному вебсайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua, вкладка «Споживачам»).
Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано також на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядуванняЗапорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка Новини, Всі новини, Місто, у вільному доступі в мережі Інтернет)
Указані договори є публічними договорами приєднання і вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Відповідно до наведеного вище станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір №72223571 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) до об'єкту нерухомості: нежитлове приміщення № 142, площею 124,4 м2 за адресою: вул. Незалежної України, 82 у м. Запоріжжя, яке належить відповідачу на праві власності,між позивачем та відповідачем є укладеним.
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
У пункті 5 договору зазначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогамиЗакону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до пункту 11 договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Згідно з п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Договору).
Пунктом 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Позивачем надано послугу з постачання теплової енергії в період 01.11.2021 по 31.03.2024 року на загальну суму 110816,72 грн.
Відповідачеві сформовані та виставлені на оплату рахунки за надані послуги за договором № 72223571 за спірний період листопад 2021 року - березень 2024 року.
Відповідач отриману теплову енергію не оплатив, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 110816,72 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати обсягу спожитої послуги стало підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі110816,72грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
За змістомстатті 11 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1ст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 2, 3, 7ст. 179 Господарського кодексу України(далі - ГК України) Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до приписів ст.ст.3,4 Закону України «Про теплопостачання»відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст.24,25 Закону України «Про теплопостачання»та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістомст. 25 вказаного Законутеплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннямист. 1 Закону України «Про теплопостачання»визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Таким чином аналіз наведених вище термінів дозволяє дійти висновку про те, що споживачем теплової енергії у розумінні цьогоЗаконуможе бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/користувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Як установлено судом, об'єкт споживання відповідача - нежитлове приміщення № 142, площею 124,4 м2 за адресою: вул. Незалежної України, 82 у м. Запоріжжя- розташований у багатоквартирному житловому будинку, а тому відповідач є споживачем комунальних послуг у розумінніЗакону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають зокрема у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії. Норми цьогоЗаконузастосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістомстатті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послугипослуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
Відповідно до приписів ч. 2 ст.7, ч. 2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ч. 5ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Ураховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір № 72223571 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: м.Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82 між Концерном «Міські теплові мережі» та ТОВ «ХАБАД» є укладеним з 01.11.2021. Договір розміщено на сайті Концерну «МТМ», копія міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. ч. 3, 6ст.19 Закону України «Про теплопостачання»споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 1статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затвердженийНаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019.
Доказів на підтвердження відключення нежитлового приміщення № 142, площею 124,4 м2 за адресою: вул. Незалежної України, 82у м. Запоріжжя, розташованого у житловому будинку, від мережі опалення відповідачем не надано, відтак вказане приміщення є опалювальним.
Пунктом 4 Типового індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Окрім цього, за змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок опалювального періоду 2021-2024 років у м. Запоріжжя розміщені в загальному доступі в мережі «Інтернет» на офіційному вебсайті Запорізької міської ради, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Отже, відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії, яка надавалась позивачем, протягом листопада 2021 року - березня 2024 року в нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82.
Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогамиЗакону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пунктом 24 Правил № 830 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315(далі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Пунктом 12 розділу 4 Методики передбачено: обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.
За приписами п.5 частини 2статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.
Тарифи Концерну «Міські теплові мережі» на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергіїзатверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради та оприлюднені на офіційному вебпорталі Запорізької міської ради та Концерну «Міські теплові мережі».
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Типового індивідуального договору).
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На підтвердження вартості наданих послуг позивачем додані до позову копії рахунків за надані послуги за договором № 72223571 по приміщенню, що належить відповідачу на праві власності, за спірний період з листопада 2021 року по березень 2024 року, які містять посилання на договір, показники вузла комерційного обліку, тип приладу, що у своїй сукупності дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії відповідачем та її вартість. За неопалювальний період позивачем здійснено нарахування абонентської плати та плати за послуги з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина). Рахунки були сформовані та виставлені споживачу в електронній формі, про що свідчить додана до позовної заяви паперова копія електронного доказу -сторінки в програмі «M.E.Doc» щодо надсилання ТОВ «ХАБАТ» рахунків за спірний період в електронній формі.
Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1статті 530 ЦК Українипередбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідач за період листопад 2021 року - березень 2024 року не виконав свої зобов'язання згідно з договором в частині своєчасної оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 110816,72 грн.
Приписами ст. ст.76,77 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст.78,79 ГПК Українидостовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем визначених законом послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості, що належить відповідачу на праві власності,в рамках Типового індивідуального договору № 72223571 від 01.11.2021 за період з 01.11.2021по 31.03.2024 на загальну суму 110816,72 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги визнав повністю.
Ураховуючи вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 110816,72 грн за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2021 по 31.03.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідноч. 1ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ураховуючи визнання відповідачем позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сума судовогозбору у розмірі 1211,20грн.
Повернути з Державного бюджету України на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, вул. Героїв полкуАзов, буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458) - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Керуючись129,130,232,233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАБАД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим.142, ЄДРПОУ 43429245)на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, вул. Героїв полкуАзов, буд. 137, ЄДРПОУ 32121458,на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) - 110816 (сто десять тисяч вісімсот шістнадцять) грн 72 коп. основного боргу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАБАД» (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим.142, ЄДРПОУ 43429245)на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, вул. Героїв полкуАзов, буд. 137, ЄДРПОУ 32121458, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м.Запоріжжя, вул. Героїв полкуАзов, буд. 137, ЄДРПОУ 32121458) - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21.07.2025
Суддя Т.А. Азізбекян