вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
21 липня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/579/25
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Маркулич Д.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження - 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д,
до відповідача: Дзюбак Василя Васильовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості та відсотків за кредитним договором у розмірі 61809,79 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач, АТ КБ «Приватбанк»), від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Калашнікова М.О. (діє на підставі довіреності №11755-К-Н-О від 23.07.2024) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 21.05.2025 до Дзюбак Василя Васильовича (далі - відповідач, Дзюбак В.В.) про стягнення заборгованості за кредитним договором згідно послуги «Кредитний ліміт» на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» у загальному розмірі 61809,79 грн, з яких: 51093,53 грн - заборгованість за кредитом та 10716,26 грн - заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані підписанням 02.10.2020 ФОП Дзюбак В.В. через систему інтернет-клієнт-банкінгу заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт» на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», відповідно до якої (з урахуванням підписаних відповідачем заяв-анкет про зміну умов договору від 28.06.2022 і від 29.11.2022) позивачем було встановлено кредитний ліміт на рахунок відповідача від 10000 грн до 100000 грн, кінцевим терміном повернення якого є 01.01.2025. Однак, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за кредитним договором згідно послуги «Кредитний ліміт» на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» з урахуванням підписаних відповідачем заяв-анкет про зміну умов договору від 28.06.2022 і від 29.11.2022 (далі - кредитний договір), що є підставою звернення в суд з позовною заявою до відповідача з позовними вимогами про стягнення заборгованості та відсотків за кредитним договором у загальному розмірі 61809,79 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 27.05.2025 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 21.05.2025 до Дзюбак Василя Васильовича про стягнення заборгованості та відсотків за кредитним договором у розмірі 61809,79 грн прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Дзюбак Василь Васильович з 02.10.2006 мав статус фізичної особи-підприємця, водночас 27.02.2025 останнім припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, підстава - власне рішення.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем умов заявки на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», укладеної між АТ КБ «Приватбанк» та ФОП Дзюбак В.В.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 про те, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої палати Верховного суду від 05.06.2018 в справі №338/180/17 фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства (п. 73 постанови).
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.10.2019 р. у справі № 127/23144/18, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Отже, судом враховано, що спірні правовідносини виникли з приводу виконання укладеного між позивачем та відповідачем як суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем договору, пов'язаного зі здійснення останнім господарської (підприємницької) діяльності. А тому, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суд дійшов висновку про підсудність Господарському суду Закарпатської області розгляду справи за позовом АТ КБ «Приватбанк» та Дзюбак В.В. про стягнення заборгованості та відсотків за кредитним договором у розмірі 61809,79 грн, незважаючи на припинення 27.02.2025 підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Дзюбак В.В.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У постанові від 27.06.2024 у справі №759/16487/21, провадження № 61-772св24 Верховний Суд з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини (справи «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13, рішення від 21 травня 2015 року, пункт 70; справа «Созонов та інші проти України», заява № 29446/12, рішення від 08 листопада 2018 року, пункт 8) зазначив, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, суди зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У постанові від 07.06.2024 у справі № 904/1273/23 Об'єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно відповідей №11277976, 11277993 сформованих на запит суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від 23.05.2025, встановлено, що позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570 та його представник - Калашнікова М.О., РНОКПП - НОМЕР_2 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Враховуючи приписи ст. ст. 6 і 242 ГПК України, копія ухвали Господарського суду Закарпатської області від 27.05.2025 про відкриття провадження у справі була скерована позивачу та його представнику 28.05.2025 в електронній формі шляхом її направлення до електронного кабінету, що підтверджується довідками від 28.05.2025 про доставку електронного листа, які отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Згідно відповіді №11278047, сформованої на запит суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від 23.05.2025, встановлено, що відповідач - Дзюбак Василь Васильович, РНОКПП - НОМЕР_1 не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Враховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, ухвала суду від 27.05.2025 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу - Дзюбак Василю Васильовичу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0601151949499 від 28.05.2025 за адресою згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_1 .
13.06.2025 на адресу Господарського суду Закарпатської області повернулося рекомендоване поштове відправлення №0601151949499 від 28.05.2025, направлене на адресу відповідача разом з ухвалою від 27.05.2025 про відкриття провадження у справі, причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071) (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку).
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11, 15 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Згідно з п. 81, 82, 83 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Системний аналіз ст. 120, 242 ГПК України, п. 11, 15, 17, 81, 82, 83, 99 Правил надання послуг поштового зв'язку свідчить, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі №904/2584/19; у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18).
Застосовуючи при розгляді справи відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Таким чином, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді, у належний спосіб, своєчасно повідомлений про відкриття провадження у справі, про його право подати заперечення проти позовних вимог у формі відзиву на позовну заяву та докази на підтвердження таких заперечень.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наданий процесуальним законом строк для розгляду відповідної справи, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав відзив на позовну заяву, а також до суду від сторін, які належним чином повідомлені про відкрите провадження у справі, не надходило інших заяв чи клопотань, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
Згідно з приписами ч. 4 та 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
Суть спору за позицією позивача
Позивач покликається на підписання 02.10.2020 фізичною особою-підприємцем Дзюбак Василем Васильовичем (27.02.2025 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (надалі - заявки).
Зазначає, що підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Позивач вказує, що підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький».
Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до умов договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта.
Вид кредиту - овердрафтовий кредит.
Мінімальний розмір ліміту - 10 000 UAH.
Максимальний розмір ліміту - 100 000 UAH.
Розмір відсоткової ставки - 25,5 %.
Розмір щомісячної комісії (в т. ч. в пільговий період) - 0,5% від суми суму максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта за звітній місяць.
Позивач покликається на положення ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається.
Позивач наводить положення пункту 3.2.6.1.7., яким сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цих Умов. Відповідно до п. 3.2.6.2.2.1. використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.6.1.1. цього договору. Пунктом 3.2.6.3.1. за користування кредитом клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом в розмірі, зазначеному в тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта.
Відповідно до пункту 3.2.10.3.2.3., в разі непогашення клієнтом до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, суми заборгованості минулого місяця та заборгованість за комісією згідно п.3.2.10.3.6. повністю, пільговий період не діє та клієнт зобов'язаний здійснювати погашення кредиту шляхом сплати мінімального щомісячного платежу, який розраховується як 10% від дебетового сальдо, що існувало на останнє число звітного місяця (минулого місяця), та заборгованості за комісією згідно п.3.2.10.3.6. Погашення мінімального щомісячного платежу за звітний місяць здійснюється з 1 по останнє число місяця, що слідує за звітним.
Згідно з пунктом 3.2.6.3.4. при невиконанні умов пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього договору.
У пункті 3.2.6.3.5. наведено, що розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Відповідно до пункту 3.2.6.3.14., у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку проценти, розмір яких встановлено тарифами банку, які нараховуються на прострочену заборгованість за цим кредитом.
Пунктом 3.2.6.2.2.2. зазначено, що клієнт зобов'язується сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
28.06.2022 відповідачем було підписано Заяву-анкету про зміну умов договору кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Пропозицією про зміну істотних умов кредитування банком було погоджено зміни до умов договору, яким є заява про приєднання б/н від 02.10.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms.
Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором сторонами починаючи з 28.06.2022 року встановлено, що сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 99409,35 грн, при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється.
Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором. Пунктом 2 встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 27.06.2023 року (включно). Пунктом 3 встановлено проценти за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксований. Відповідно до пункту 3.1. за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25% річних.
29.11.2022 відповідачем було підписано Заяву-анкету про зміну умов договору Кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Пропозицією про зміну істотних умов кредитування банком було погоджено зміни до умов договору, яким є Заява про приєднання б/н від 02.10.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms.
Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором сторонами починаючи з 26.12.2022 встановлено, що сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 87396,74 грн, при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється.
Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.
Пункт 2 встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 01.01.2025 року (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється позичальником відповідно до графіку наведеного в пункті 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором. Пунктом 3 встановлено проценти за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксований. Відповідно до пункту 3.1. за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних.
Позивач вказує, що датою внесення останнього платежу згідно погодженого сторонами графіку є 01.01.2025.
За твердженням позивача, відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення заборгованості за кредитним договором, що стало підставою для захисту порушеного права в судовому порядку.
Зважаючи на порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з Дзюбак В.В. заборгованість у розмірі 61809,79 грн, з яких: 51093,53 грн - заборгованість за кредитом, 10716,26 грн - заборгованість за відсотками.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, з врахуванням положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
02.10.2020 фізичною особою-підприємцем Дзюбак Василем Васильовичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_3 відкритого Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», на наступних умовах:
Мета кредиту - поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта.
Вид кредиту - овердрафтовий кредит.
Мінімальний розмір кредиту - 10000 UAН
Максимальний розмір кредиту - 100000 UAН
Розмір відсоткової ставки - 25,5% річних
Розмір щомісячної комісії (в т. ч. в пільговий період) - 0,5% від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта за звітний місяць
Пільговий період - до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів та діє до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо
Строк користування кредитом: 12 місяців.
Вказана заявка містить наступні умови:
- підписанням цієї заявки клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - умови) становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування;
- підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький». Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку;
- кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, а саме:
3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький»
3.2.6.1. Предмет договору
Зокрема, пунктом 3.2.6.1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі - кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених умовами та правилами надання банківських послуг (далі - умови або договір) в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги.
Згідно з пунктом 3.2.6.1.2. розмір кредиту, який може бути наданий клієнту складає від 10000 до 100000 гривень.
Відповідно до пункту 3.2.6.1.6. сторони узгодили, що для повідомлення клієнта про розмір кредиту, його зміну та узгодження інших змін до цього договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, систему Приват24 для бізнесу, sms-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору.
Пунктом 3.2.6.1.7. сторони узгодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Приєднавшись до цих умов, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цих Умов.
Згідно з пунктом 3.2.6.1.8., проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до договору. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених цим договором, за відсутності заперечень клієнта, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк, у порядку передбачено пунктом 3.2.6.5.1. цього договору.
Відповідно до підпункту 3.2.6.2.2.1. клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.6.1.1. цього договору.
Пунктом 3.2.6.3.1. Порядок розрахунків встановлено, за користування кредитом клієнт сплачує банку комісію за управління фінансовим інструментом в розмірі, зазначеному в тарифах банку, що діють на момент надання кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта.
Згідно з пунктом 3.2.6.3.4. при невиконанні умов пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього договору.
У пункті 3.2.6.3.5. наведено, розрахунок процентів за користування кредитом банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається.
Відповідно до пункту 3.2.6.3.14., у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку проценти, розмір яких встановлено тарифами банку, які нараховуються на прострочену заборгованість за цим кредитом.
Пунктом 3.2.6.2.2.2. узгоджено, що клієнт зобов'язується сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Факт підписання відповідачем заявки електронним цифровим підписом підтверджується наданою позивачем роздруківкою з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що не спростовано відповідачем. Підписавши зазначену заяву, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови кредитного договору.
28.06.2022 відповідачем підписано Заяву-анкету про зміну умов договору кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (підтверджується наданою позивачем роздруківкою з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису).
Пропозицією про зміну істотних умов кредитування банком було погоджено зміни до умов договору, яким є заява про приєднання б/н від 02.10.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернетна офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms.
Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором сторонами починаючи з 28.06.2022 встановлено, що сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 99409,35 грн, при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
Пунктом 2 встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 27.06.2023 (включно).
Пунктом 3 встановлено проценти за користування кредитом.
Тип процентної ставки - фіксований.
3.1. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25% річних.
3.2. Проценти за користування кредитом нараховуються на непогашений залишок суми кредиту та сплачуються щомісяця, не пізніше 28 числа кожного місяця.
3.3. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком за фактичний час користування кредитом, включаючи день надання банком кредиту та виключаючи день повернення кредиту. Проценти розраховуються на фактичну суму неповернутого кредиту, за методом «факт/360», згідно з яким для розрахунку днів використовується фактична кількість днів у місяці, та умовна кількість днів у році - 360.
4. Заборгованість позичальника за кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 27.06.2022 (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з графіком погашення заборгованості.
29.11.2022 відповідачем підписано Заяву-анкету про зміну умов договору Кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (підтверджується наданою позивачем роздруківкою з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису).
Пропозицією про зміну істотних умов кредитування банком було погоджено зміни до умов договору, яким є Заява про приєднання б/н від 02.10.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms.
Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором сторонами починаючи з 26.12.2022 встановлено, що сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору становить 87396,74 грн, при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
Пунктом 2 встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 01.01.2025 (включно).
Пунктом 3 встановлено проценти за користування кредитом.
Тип процентної ставки - фіксований.
3.1. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у наступному розмірі, що застосовується при відсутності порушення позичальником умов кредитного договору:
- у період з 26.12.2022 по 31.12.2022 (включно) за ставкою 0,0001% річних;
- починаючи з 01.01.2023 за ставкою 25% річних.
3.2. У випадку порушення позичальником термінів/строків погашення заборгованості за кредитом, встановлених умовами кредитного договору, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором, позичальник сплачує банку проценти від суми простроченої заборгованості за кредитом в наступних розмірах:
- у період з 26.12.2022 по 31.12.2022 (включно) за ставкою 0,0001% річних;
- починаючи з 01.01.2023 за ставкою % річних, починаючи з 1-го дня прострочення.
3.3. Нарахування процентів та їх сплата позичальником здійснюється на умовах, як це визначено кредитним договором, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.
3.4. Комісія за управління фінансовим кредитом банком не нараховується, та позичальником не сплачується.
3.5. Сторони узгодили, що банк має право, на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за договором, відступивши від положень договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов'язань за договором.
4. Заборгованість позичальника за кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 25.12.2022 (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з графіком погашення заборгованості.
В матеріалах справи наявна довідка АТ КБ «Приватбанк» вих.№б-н від 08.05.2025 про розміри встановлених кредитних лімітів Дзюбак Василь Васильович, відповідно до якої відповідачу встановлено такі кредитні ліміти на поточний рахунок НОМЕР_3 та дати їх зміни:
02.10.2020 - 40000 грн.
28.05.2021 - 15000 грн.
13.07.2021 - 50000 грн.
16.10.2021 - 100000 грн.
25.01.2022 - 10000 грн.
17.06.2022 - 0,00 грн.
Факт користування кредитом відповідачем підтверджено виписками з рахунку ФОП Дзюбак В.В. НОМЕР_3 за період з 02.10.2020 по 20.05.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б-н від 02.10.2020, укладеного між Приватбанком та ФОП Дзюбак В.В., загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 51093,53 грн, загальний залишок заборгованості за процентами (в т. ч. за простроченими процентами) - 10716,26 грн.
Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до Господарського суду Закарпатської області.
Правове обґрунтування і оцінка суду
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитним договору.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у справі №907/579/25 - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім клієнтам, споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Суд зазначає, що відповідач, підписавши 02.10.2020 заявку на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», заяву-анкету від 28.06.2022 про зміну умов договору кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020 та заяву-анкету від 29.11.2022 про зміну умов договору Кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020 погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms, визначеними тарифами, відповідно взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №923/760/18 від 08.07.2019.
Заявка відповідача на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», заява-анкету від 28.06.2022 про зміну умов договору кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020 та заява-анкету від 29.11.2022 про зміну умов договору Кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020, а також Умови та Правила надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що умови та правила послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», до яких приєднався відповідача, підписавши заяву на отримання послуг від 02.10.2020, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем від позивача кредитних коштів в межах кредитного ліміту, які відповідач повинен був повернути АТ КБ «Приватбанк» згідно умов кредитного договору, що підтверджується виписками з рахунку ФОП Дзюбак В.В. НОМЕР_3 за період з 02.10.2020 по 20.05.2025 та розрахунком заборгованості.
У той же час, підписавши шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 29.11.2022 Заяву-анкету про зміну умов договору Кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020 про реструктуризацію кредитної угоди, відповідач погодився з пропозицією про зміну банком істотних умов договору кредитування (встановлено кінцевий термін повернення кредиту - до 01.01.2025) та визнав суму заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по кредитному договору в розмірі 87396,74 грн.
Однак, погашення відповідачем сум в межах кредитної заборгованості відбувалось з порушенням встановленого графіку, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за кредитом, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення наявної заборгованості станом на 19.05.2025 у загальному розмірі 61809,79 грн, з яких: 51093,53 грн - заборгованість за кредитом, 10716,26 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідачем не спростоване фактичне користування кредитними коштами, що підтверджується виписками за його рахунками, яка міститься в матеріалах та є належним доказом наявності заборгованості відповідача за тілом кредиту, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі N 200/5647/18-ц, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі N 759/11453/20.
Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач частково здійснював погашення кредиту та процентів, що свідчить про його обізнаність з умовами договору та прийняття і згоду з ними.
Відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу 51093,53 грн - заборгованості за кредитом та сплату 10716,26 грн відсотків за користування кредитом, тобто відповідачем не спростований означений розмір заборгованості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом взятих на себе відповідачем зобов'язань, викладених у заявці на отримання послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», разом зі змінами зазначеними у заяві-анкеті від 28.06.2022 про зміну умов договору кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020 та заяві-анкеті від 29.11.2022 про зміну умов договору Кредитний ліміт «Підприємницький» б/н від 02.10.2020, за користування кредитом позичальник сплачує проценти, починаючи з 01.01.2023 за ставкою 25% річних, кінцевий термін повернення кредиту - до 01.01.2025 (включно).
Отже, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором є таким, що настав.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 51093,53 грн є правомірною та обґрунтованою, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 10716,26 грн - заборгованості за процентами, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, враховуючи умови укладеного договору та приписи ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України. Отже, такі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Зокрема, здійсненою судом перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором, помилок не встановлено і такий розрахунок виконаний позивачем з урахуванням умов кредитного договору та фактичних обставин справи.
Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також судом враховане таке.
27.02.2025 відповідачем припинено підприємницьку діяльність, про що внесений відповідний запис №2003190060004003503 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 202-208 ГК України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати.
Зазначений висновок підтверджений постановами Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №335/4675/19 та від 17.02.2021 у справі №265/6586/19.
Якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).
Таким чином, зобов'язання фізичної особи-підприємця Дзюбак Василя Васильовича за кредитним договором від 02.10.2020 залишились за відповідачем як за фізичною особою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Дзюбак Василя Васильовича заборгованості за кредитним договором від 02.10.2020 в загальному розмірі 61809,79 грн є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо обґрунтованості рішення
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями ст. ст. 13 - 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд у справі, не подав своїх заперечень проти позовних вимог та наведених позивачем обставин справи, не надав доказів на спростування викладених позивачем обставин, а також не надав доказів оплати суми заборгованості.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Згідно платіжної інструкції №BOJ61B4ANS від 21.05.2025 при подачі позову про стягнення з відповідача 61809,79 грн заборгованості позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.
З положень ч. 1, п.п.1, п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява у справі подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Отже, встановивши наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, суд, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Дзюбак Василя Васильовича (РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження - 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) 61809,79 грн (шістдесят одну тисячу вісімсот дев'ять гривень 79 копійок) заборгованості за кредитним договором згідно послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» від 02.10.2020, з яких: 51093,53 грн (п'ятдесят одна тисяча дев'яносто три гривні 53 копійки) - заборгованість за кредитом та 10716,26 грн (десять тисяч сімсот шістнадцять гривень 26 копійок) - заборгованість за відсотками, а також стягнути 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя С.В.Сисин