майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"08" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/410/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна"
про стягнення 164 040,71 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 164 040,71 грн. заборгованості, з яких: 131 374,07 грн. заборгованості по тілу кредиту та 32 666,64 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позичальник Фізична особа ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором № 59 від 22.09.2021 в частині повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконує. Разом з тим, виконання зобов'язання за кредитним договором № 59 від 22.09.2021 забезпечене договором поруки від 04.11.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна", що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
30.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про неможливість подати доказ. З даної заяви вбачається, що у позивача відсутній оригінал або копія договору поруки від 04.11.2021. Зазначений доказ, на думку позивача, наявний у відповідача.
Також 30.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: копії договору поруки від 04.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит", ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна", який підтверджує майнові зобов'язання відповідача ТОВ "Ель Меліна" перед позивачем ТОВ "Лакі Кредит" щодо виконання кредитного договору № 59 від 22.09.2021, укладеного між ТОВ "Лакі Кредит", ОСОБА_2 .
За результатом розгляду даного клопотання господарський суд ухвалою від 08.05.2025 в ході підготовчого засідання витребував в порядку ст. 81 ГПК України у ТОВ "Ель Меліна" згаданий вище договір поруки від 04.11.2021.
Слід відзначити, що примірник ухвали Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 повернувся до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Вимоги ухвали відповідач не виконав.
Ухвалою суду від 27.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 01.04.2025, 08.05.2025, 27.05.2025, які належним чином направлялися на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/410/25 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.
За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останньої в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на те, що неявка в засідання суду стороні у справі не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит" (кредитор/позивач) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Кредитний договір № 59 (а.с. 14-18), відповідно до якого кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п.п. 1.1. договору).
Згідно п.п. 1.2. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 155 555,56 грн. Тип кредиту - кредит.
Пунктом 1.3. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредиту 8 місяців, з днем остаточного повернення 22 травня 2022 р. (включно). Детальні терміни повернення кредиту, та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього Договору (далі - Графік платежів).
Мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.п. 1.5. Кредитного договору).
Відповідно до п.п. 1.9.1. Кредитного договору належне виконання позичальником зобов'язань за цим договором (з урахуванням всіх змін) забезпечується:
- заставою транспортного засобу: марка BMW, модель Х5, Легковий, об'єм двигуна 2926, колір чорний, 2003 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний державний № НОМЕР_2 (надалі - Предмет застави). Застава вказаного транспортного засобу оформлюються Договором застави транспортного засобу, що укладається одночасно з цим Договором або після його укладення. Внесення плати за нотаріальне посвідчення Договору застави (в разі необхідності) та за державну реєстрацію обтяження майна заставою здійснюється за рахунок кредитора, якщо інше не буде передбачено Договором застави транспортного засобу.
Пунктом 2 Кредитного договору сторони визначили:
2.1. Кошти кредиту надаються за реквізитами, зазначеними в п. 2.2 Договору лише після виконання усіх наступних умов:
- укладений і набув чинності Договір застави транспортного засобу, що вказаний в п.п. 1.9.1. п.1.9. Договору;
- зареєстровано обтяження рухомого майна, зазначеного в п.п. 1.9.1. п. 1.9. Договору, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, при цьому така реєстрація повинна встановлювати вищий пріоритет прав кредитора як обтяжувана відносно пріоритету інших обтяжувачів на отримання задоволення своїх прав та вимог щодо рухомого майна, яке передається в заставу в забезпечення позичальника зобов'язань за цим договором;
- на предмет застави встановлено GPS навігацію таабо інший протиугінний пристрій, що належить кредитору, з метою забезпечення контролю місцезнаходження предмету застави.
Пунктом 2.2. Кредитного договору сторони погодили, що за умови виконання позичальником зобов'язань передбачених в п.п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання):
- у розмірі 140 000,00 грн. на поточний рахунок Позичальника № IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ "Приват Банк", код банку 305299 або на інший поточний рахунок позичальника та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го,-ої) позичальник надав кредитору в будь-який спосіб;
- у розмірі 15 555,56 грн. на користь кредитора з метою виконання зобов'язань з оплати першого проценту, відповідно до 3.3 Договору.
Згідно п.п. 1.3. Кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується кредитором протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення цього Договору.
Пункт 3.1. Кредитного договору передбачає, що нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у п. 1.3 Договору, на початкову суму кредиту, тобто незалежно від суми заборгованості за кредитом, проценти нараховуються на початкову суму кредиту, визначену в п. 1.2. Договору за всіма видами процентних ставок, протягом строку визначеного Договором.
Цей Договір складено в 2 (двох) оригінальних примірниках (українською мовою, кожну сторінку обох примірників Договору підписано сторонами та скріплено печаткою кредитора), які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін (п.п. 10.1. Кредитного договору).
Відповідно до п.п. 10.2. Кредитного договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати, вказаної у п. 1.3. цього Договору, а в частині виконання зобов'язань та нарахування неустойки (пені, штрафів), а також інших платежів - до повного виконання позичальником зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 10.10. Кредитного договору сторони визначили, що підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що свій примірник укладеного Договору він отримав.
Також 22.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит" (заставодержатель/позивач) та ОСОБА_2 (заставодавець) украдено Договір застави транспортного засобу (а.с. 21-24), відповідно до якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань, передбачених п.п. 1.2 цього договору, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, рухоме майно, зазначене в п. 2.1 цього договору, що надалі іменується - "Предмет застави", та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця, якщо інше не встановлено законом (п.п. 1.1. Договору застави).
Згідно п.п. 2.1. Договору застави предметом застави за цим договором є:
рухоме майно - транспортний засіб: марка BMW, модель Х5, Легковий, об'єм двигуна 2926, колір чорний, 2003 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний державний номер НОМЕР_2 .
Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданим ТСЦ ТСЦ 1843 30.04.2021.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, його нотаріального посвідчення та скріплення відбитком печатки заставодержателя і діє до повного виконання основного зобов'язання (п.п. 6.2. Договору застави).
22.09.2021 відомості щодо обтяження предмета застави, зазначеного в п.п. 1.9.1. п. 1.9. Договору застави транспортного засобу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 25).
Також 22.09.2021 позивач перерахував 140 000,00 грн. на поточний рахунок позичальника (а.с. 20).
Разом з тим, позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна" (відповідач) є поручителем ОСОБА_2 (позичальник) за зобов'язанням по Кредитному договору № 59 від 22.09.2021.
Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання фізичною особою ОСОБА_2 усіх грошових зобов'язань перед кредитором у повному обсязі, в тому числі і в частині компенсації можливих збитків та сплати можливих штрафних санкцій, комісій (винагород), додаткових платежів, що виникли або виникнуть в майбутньому із Кредитного договору №59, укладеного між кредитором і боржником ( ОСОБА_2 ) 22.09.2021, включаючи всі додатки, зміни та доповнення до нього/них, в т.ч. ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, а саме:
з повернення суми кредиту у розмірі 155 555,56 грн. у строк до 22.05.2022 (включно) згідно графіку платежів, визначеного умовами Кредитним договором, сплати процентів за користування кредитними коштами виходячи із процентної ставки за перший день у розмірі 10 % за день (3 650,00% річних) від початкової суми кредиту (загального розміру) та процентів за наступні дні користування кредитом починаючи з другого дня (включно) до кінця строку надання кредиту - 3,5 % в місяць (42 % річних) у строки, що визначені Кредитним договором. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на день укладення Кредитного договору 167,86% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Кредитного договору складає 214 485,16 грн.
Згідно із п.п. 1.3. Договору поруки від 04.11.2021 поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі за відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені Кредитним договором та передбачені законодавством України.
Пунктом 1.4. Договору поруки визначено, що відповідальність поручителя та боржника є солідарною.
Відповідно до п.п. 1.5. Договору поруки причини невиконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором в жодному разі не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за цим Договором.
Згідно з положеннями п.п. 2.2. Договору поруки поручитель повинен виконати свої зобов'язання на користь кредитора протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту пред'явлення кредитором вимог, забезпечених порукою згідно з цим Договором, шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної у вимозі, на поточний рахунок кредитора, зазначений у розділі 5 цього Договору, або інший рахунок, реквізити якого кредитор надасть поручителю.
Цей Договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами (п.п. 3.1. Договору поруки).
Проте, до позовної заяви позивачем долучено примірник Договору поруки, датований 04.11.2021, але не підписаний сторонами.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 30.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про неможливість подати доказ. З даної заяви вбачається, що у позивача відсутній оригінал або копія договору поруки від 04.11.2021. Зазначений доказ, на думку позивача, наявний у відповідача.
30.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: копії договору поруки від 04.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит", ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна", який підтверджує майнові зобов'язання відповідача ТОВ "Ель Меліна" перед позивачем ТОВ "Лакі Кредит" щодо виконання кредитного договору № 59 від 22.09.2021, укладеного між ТОВ "Лакі Кредит", ОСОБА_2 .
За результатом розгляду даного клопотання господарський суд ухвалою від 08.05.2025 в ході підготовчого засідання витребував в порядку ст. 81 ГПК України у ТОВ "Ель Меліна" згаданий вище договір поруки від 04.11.2021.
Примірник ухвали Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025, що направлявся на адресу відповідача, повернувся до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Вимоги ухвали відповідач не виконав.
Тобто підписаний примірник Договору поруки, датований 04.11.2021, матеріали справи не містять.
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору, 14.11.2022 на поштову та електронну адресу позичальника направлялась вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань шляхом сплати повної суми заборгованості (а.с. 27-31). Згідно даної вимоги ТОВ "Лакі Кредит" вимагало протягом 30 днів з дня пред'явлення цієї вимоги виконати зобов'язання по Кредитному договору № 59 від 22.09.2021, а саме повернути несплачений залишок кредиту, сплатити прострочені проценти за користування коштами.
Водночас, позичальника повідомлено про те, що розпочато процедуру звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави транспортного засобу.
Також 20.02.2025 позичальник скерував відповідачу повідомлення (а.с. 34-38), згідно якого вимагав сплатити непогашену заборгованість за Кредитним договором № 59 від 22.09.2021, посилаючись на норми Договору поруки від 04.11.2021.
Однак, на момент подачі цього позову, як уже було зазначено, заборгованість за кредитним договором залишається не погашеною, тому позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Відповідно до приписів частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як зазначалося раніше, позивач відзначає, що за Кредитним договором № 59 від 22.09.2021 у позичальника ОСОБА_2 наявна заборгованість в сумі 164 040,71 грн. заборгованості, з яких: 131 374,07 грн. заборгованості по тілу кредиту та 32 666,64 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Виконання даного зобов'язання на думку позивача забезпечено Договором поруки від 04.11.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна".
Відносно Договору поруки, датованого 04.11.2021, господарський суд вважає зазначити наступне.
Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
За умовами статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя.
Разом з тим, слід зазначити, що діюче законодавство передбачає ряд вимог щодо порядку та форми укладення договорів.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також пункт 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачає, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Також слід відзначити, що відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.1). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч.3).
Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами (п. 1).
Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Водночас статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2).
З урахуванням наведеного, господарський суд відзначає, що договір поруки має бути укладений у письмовій формі.
Зважаючи на подані позивачем матеріали справи та відсутність в останніх підписаного примірника договору поруки від 04.11.2021, суд дійшов висновку, що ТОВ "Лакі Кредит" та ТОВ "Ель Меліна" не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Такий договір не підписано сторонами, тобто останній не укладений сторонами у справі, що виключає можливість задоволення даного позову щодо виконання зобов'язання за кредитним договором № 59 від 22.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ель Меліна" на підставі Договору поруки від 04.11.2021.
Твердження позивача щодо зберігання Договору поруки від 04.11.2021 у відповідача суд оцінює критично, оскільки таке не підтверджено жодним доказом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.07.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - адвокату Лисенко Д.В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу (рек.)