вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2237/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніка", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш", с. Івано-Яризівка, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 19 981,68 грн., інфляційної складової у розмірі 3652,27 грн., 3% річних у розмірі 950,91 грн., пені у розмірі 1 598,53 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Карніка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш" про стягнення суми основного боргу у розмірі 19 981,68 грн., інфляційної складової у розмірі 3 652,27 грн., 3% річних у розмірі 950,91 грн., пені у розмірі 1 598,53 грн.
Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Справу № 904/2237/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карніка" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 8 від 25.01.2021 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник поставляє, а покупець купує підшипники та іншу промислову продукцію, іменовані надалі "Продукція", по номенклатурі, цінам і в кількості, зазначеній в товарних накладних.
Відповідно до п. 2.1 договору, ціни на продукцію і суми поставок вказуються в рахунках і відвантажувальних накладних.
Позивач стверджує, що на виконання умов договору постачальник виписав покупцю рахунок № 092525 від 25.09.2025.
Позивач вказав, що виконав умови договору, за накладною № 092614 від 26.09.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 19 981,68 грн.
Пунктом 5.1 договору визначено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 100% від суми поставки на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.
Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 5.1 договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару настав 02.10.2023.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Карніка" у розмірі 19 981,68 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань позивачем було нараховано до сплати інфляційну складову у розмірі 3 652,27 грн., 3% річних у розмірі 950,91 грн. та пеню у розмірі 1 598,53 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 8 від 25.01.2021 у розмірі 19 981,68 грн., інфляційної складової у розмірі 3 652,27 грн., 3% річних у розмірі 950,91 грн., пені у розмірі 1 598,53 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карніка" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 8 від 25.01.2021 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з п. 9.5 договору, сторони встановили, що термін дії договору встановлений до 31.12.2023, а в разі неповного або неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань, до повного виконання цих зобов'язань. Якщо жодна зі сторін не зробить повідомлення іншій стороні про припинення строку дії договору, він автоматично продовжується на наступний рік на тих самих умовах.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник поставляє, а покупець купує підшипники та іншу промислову продукцію, іменовані надалі "Продукція", по номенклатурі, цінам і в кількості, зазначеній в товарних накладних.
Відповідно до п. 2.1 договору, ціни на продукцію і суми поставок вказуються в рахунках і відвантажувальних накладних.
На виконання умов договору постачальник виписав покупцю рахунок № 092525 від 25.09.2025.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, за накладною № 092614 від 26.09.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 19 981,68 грн.
Пунктом 5.1 договору визначено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 100% від суми поставки на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.
З урахуванням п. 5.1 договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару настав 02.10.2023.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки.
За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Карніка" у розмірі 19 981,68 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 19 981,68 грн. є обґрунтованими.
Також згідно з п. 6.1. договору, при несвоєчасній оплаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 8 відсотків від суми поставки.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 6.1. договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за період з 03.10.2023 по 05.05.2025 у розмірі 57 946,87 грн.
Разом з цим, оскільки нарахована позивачем сума пені перевищує встановлений договором граничний розмір пені, що може бути нарахований за порушення строку оплати товару (8 відсотків від суми поставки), позивач заявив до стягнення суму пені у розмірі 1 598,53 грн.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені суд встановив, що він не відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, від 08 серпня 2024 року у справі № 910/11038/22.
Крім того, позивачем не було враховано положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до яких штрафні санкції за порушення будь-яких зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між кредитором і боржником щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення зобов'язань за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
За розрахунком суду, пеня на суму заборгованості 19 981,68 грн. за період з 03.10.2023 по 02.04.2024 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період, складає 3 175,95 грн.
При цьому, як було вказано вище, згідно з п. 6.1. договору, при несвоєчасній оплаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більше 8 відсотків від суми поставки.
У даному випадку, 8% від суми поставки 19 981,68 грн. становить 1 598,53 грн.
З урахуванням приписів п. 6.1. договору, граничний розмір пені, що може бути нарахований постачальником за порушення покупцем строку оплати товару, не може перевищувати 1 598,53 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 598,53 грн. є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 950,91 грн. за період з 03.10.2023 по 05.05.2025 та інфляційну складову у розмірі 3 652,27 грн. за період жовтня 2023 року по березень 2025 року.
Розрахунки 3% річних та інфляційної складової виконані позивачем правильно, коректно враховують періоди прострочення та відповідають вимогам чинного законодавства.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 3652,27 грн. та 3% річних у розмірі 950,91 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 8 від 25.01.2021 (том 1 а.с. 12), рахунком (том 1 а.с. 13), накладною (том 1 а.с. 14), податковою накладною (том 1 а.с. 15), претензією з доказами направлення (том 1 а.с. 16 - 17).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Орільмаш" (місцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, с. Івано-Яризівка(з), вул. Робоча, буд. 2а; ідентифікаційний код: 43842389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карніка" (ідентифікаційний код: 19320279; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 15, прим. 5) суму основного боргу у розмірі 19 981,68 грн., інфляційну складову у розмірі 3 652,27 грн., 3% річних у розмірі 950,91 грн., пеню у розмірі 1598,53 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.07.2025.
Суддя М.О. Ніколенко