вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.07.2025м. ДніпроСправа № 904/3024/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "ТОВАРИСТВО ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ ДІЕКС", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 77 137, 80 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "ТОВАРИСТВО ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ ДІЕКС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 77 137, 80 грн., з яких 48 000,00 грн. основного боргу, 24 443,01 грн. інфляційних втрат, 4 694,79 грн. 3 % річних.
Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №1280 від 08.07.2021 року в частині оплати за виконані роботи.
Ухвалою суду від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі №904/3024/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечив, посилаючись на те, що в нього не виник обов'язок зі здійснення оплати по Договором, оскільки Позивачем не направлено рахунок-фактуру на адресу Відповідача, як то передбачено Договором.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог Відповідач посилався на неможливість виконання своїх договірних зобов'язань через дію форс-мажорних обставини, що викликані введенням в Україна воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року.
Позивач у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
08.07.2021 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено договір №1280 (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з проведення обстеження стану охорони праці та безпеки промислового виробництва ПрАТ «СУХА БАЛКА» для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 та «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 р. № 77, а саме:
- підземна геологорозвідка, геолого-маркшейдерські роботи;
- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.
(Код 71,20 послуги відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 ).
В результаті проведення обстеження Замовник отримує висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва.
Додаткові роботи, що виникли при виконанні умов Договору, оплачуються Замовником окремо та виконуються за додатковою угодою до цього Договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість робіт складає 48 000,00 грн. з ПДВ.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату наданих послуг за цим Договором за фактом виконання робіт протягом 60 календарних днів після підписання Замовником Акту приймання-передачі виконаних робіт, надання виконавцем оригіналу рахунку-фактури та при умові складання і реєстрації Виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у відповідності до вимог п.п. 2.1.16-2.1.17 Договору, якщо інше не передбачено відповідною Додатковою угодою до цього Договору.
На виконання умов Договору Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується Актом здачі-прийняття послуг № 1 від 24.12.2021 року на суму 48 000,00 грн., який підписаний Замовником (Відповідачем) без зауважень (а.с.16). Крім того, на суму наданих послуг Позивач склав та зареєстрував податкову накладну (а.с. 17, 18) та виставив Відповідачу для оплати рахунок № 1012-21-ЕК від 24.12.2021 року (а.с. 19).
З урахуванням умов п. 3.2. Договору, Відповідач мав здійснити оплату наданих послуг в строк до 22.02.2022 року включно.
Відповідач отримані послуги у визначений договором строк не оплатив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 48 000,00 грн.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми матеріального закону, позивач вимагає стягнення з відповідача трьох процентів річних за період прострочення з 23.02.2022 року по 28.05.2025 року в розмірі 4 694,79 грн. та інфляційних втрат розмірі 24 443,01 грн. за період з березня 2022 року по квітень 2025 року.
Враховуючи вищевикладене, невиконання відповідачем зобов'язань за договором є підставою для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 48 000,00 грн., трьох процентів річних у розмірі 4 694,79 грн., інфляційних втрат у розмірі 24 443,01 грн.
Заперечення Відповідача з посиланням на те, що Позивачем не надано рахунків на оплату наданих послуг, за відсутності яких у замовника не виник обов'язок щодо здійснення їх оплати, що відповідно виключає підстави для нарахування заявлених в позові вимог, суд вважає безпідставними, адже рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора згідно зі ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури у відповідача не звільняє останнього від обов'язку оплати надані послуги та не виключають відповідальність боржника за порушення цього зобов'язання.
Посилання Відповідача на дію форс-мажора, як підстави для звільнення від сплати відсотків річних та інфляційних втрат, судом до уваги не приймаються, адже форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми (Постанова Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22).
У складі судових витрат Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу, розмір яких за попереднім (орієнтованим) розрахунком, що наведений в позовній заяві, становить 13 000,00 грн.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн., Позивачем подано до матеріалів справи додаткову угоду № 22 від 26.12.2024 року до договору №0201 про надання правової допомоги від 02.01.2024 року, рахунок-фактури №РФ-2613 від 26.12.2024 року, платіжну інструкцію № 382 від 10.03.2025 року, ордер про надання правничої допомоги серія АЕ №13446027 від 26.12.2024 року, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №2053 від 01.09.2009 року.
Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він сплатив у зв'язку з розглядом даної справи.
В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги не надав, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що сума відповідних витрат підлягає відшкодуванню за рахунок Відповідача в заявленому та доведеному розмірі.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СУХА БАЛКА" (50029, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Конституційна, буд. 5, код ЄДРПОУ 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "ТОВАРИСТВО ТЕХНІЧНОГО НАГЛЯДУ ДІЕКС" (49040, місто Дніпро, пров. Джинчарадзе, будинок 8, код ЄДРПОУ 32349901) 48 000,00 грн. основного боргу, 24 443,01 грн. інфляційних втрат, 4 694,79 грн. 3 % річних, 3 028,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ліпинський