вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
"18" липня 2025 р. Cправа № 902/905/25
Суддя господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши матеріали заяви (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід судді у справі
за позовом: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )
до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 )
до: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )
до: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 )
до: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 )
про: визнання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі дійсними, визнання недійсними договорів дарування та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витребування частки статутного капіталу, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №б/н від 02.07.2025 ОСОБА_4 до гр. ОСОБА_2 , до гр. ОСОБА_1 , до гр. ОСОБА_3 , до гр. ОСОБА_5 , до гр. ОСОБА_6 , до гр. ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі дійсними, визнання недійсними договорів дарування та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, витребування частки статутного капіталу, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.07.2025 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року відкрито провадження у справі №902/905/25, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, пПідготовче засідання у справі призначено на 08.09.2025.
16.07.2025 до Господарського суду Вінницької області від надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25.
Ухвалою суду від 17.07.2025 року визнано подану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25 необґрунтованою.
Передано матеріали справи для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід судді відповідно до положень статті 32 ГПК України.
18.07.2025 року здійснено автоматизований розподіл, за результатами якого матеріали справи передано Судді Господарського суду Вінницької області Міліціанову Р.В.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За загальним правилом, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 39 ГПК України).
З метою дотримання вимог ст. 39 ГПК України, судом невідкладно розглянуто заяву про відвід без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25 судом встановлено, що в обґрунтування підстав відводу визначено вимоги п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Заява про відвід мотивована грубим, на думку заявників, порушення суддею норм чинного законодавства шляхом прийняття неправомірних процесуальних документів, що вказує на необ'єктивність та упередженість.
За подання позовної заяви позивач мав сплатити 29 068,30 грн, однак при зверненні до суду не доплачено судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
Невірна оплата судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху, однак Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В. не встановив, що розмір судового збору оплачено в меншому розмірі, передчасно постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, з процесуальним порушенням.
Також, судом відкрито провадження у справі між тими самими сторонами та з тим самим предметом позову, що вже розглянутий.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.11.2024 у справі №902/1557/23, що залишене без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 року.
Це свідчить про порушення норм процесуального права.
Крім того, у додатках до позовної заяви зазначено, що подаються копії документів, які належним чином засвідчені. Водночас, жодна копія документів не засвідчена належним чином, неправильно засвідчені або не засвідчені копії документів не вважаються належними доказами і можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху, або для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного вище, заявники просять задовольнити заяву про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25 та передати справу на розгляд іншого судді Господарського суду Вінницької області.
Надавши правову оцінку відповідним доводам заяви про відвід, суд зазначає наступне.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2016, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Рішення ЄСПЛ від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.
За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Щодо об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Імперативними положеннями частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
В силу ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування обґрунтованості заявленого відводу покладено на відповідну особу, яка заявила відвід судді.
Суд констатує, що усі доводи заяви про відвід мотивовані не згодою з постановленим суддею процесуальним рішенням (ухвалою) про відкриття провадження у справі та допущеними, на думку заявників, процесуальними порушеннями.
Визначені підставі підпадають під імперативну заборону щодо відсутності підстав для відводу.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
При цьому, згідно вимог ч. 4 ст. 124 ГПК України, суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Тобто, належна сума судового збору може бути визначена та розподілена судом за результатами розгляду справи.
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, постановлення процесуальних рішень у інших судових справах не становить для суду імперативного обов'язку вчинення аналогічних дій.
Заслуховування уточнення позовних вимог та заперечень проти них; роз'яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясування, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі здійснюються судом на стадії підготовчого засідання (ст. 182 ГПК України).
З дати надходження позову до суду (02.07.2025 року) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (10.07.2025 року), матеріали справи не містили процесуальних рішень у справах №902/1557/23, №902/488/25, оцінка дій позивача стосовно добросовісного виконання процесуальних обов'язків може бути надана судом на інших стадіях судового процесу.
Крім того, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч. 11 ст. 176 ГПК України).
Тобто, суд не позбавлений можливості встановити наявність недоліків позовної заяви після відкриття провадження у справі, а заявники не позбавлені процесуальної можливості клопотати про вчинення відповідних дій.
Встановлення обставин, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, може мати наслідком закриття провадження у господарській справі в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, зокрема у підготовчому судовому засіданні (ч. 2 ст. 185 ГПК України).
Відповідно до ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
Отже, оцінка належності та допустимості доказів, надається судом на стадії розгляду по суті, а не стадії відкриття провадження у справі.
Обґрунтування заяви про відвід в частині можливості суду надати таку оцінку на стадії відкриття провадження у справі є передчасними, оскільки заявники не позбавлені можливості звертати увагу суду стосовно неналежності та не допустимості засобів доказування на інших стадіях судового процесу.
Таким чином, викладені у заяві про відвід обставини суперечать вимогам ст. ст. 35, 124, 176, 182, 185, 210, 236 ГПК України.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
З приводу посилання заявників на вчинення суддею дисциплінарного правопорушення та направлення скарги до Вищої Ради Правосуддя суд зазначає, що такі дії не можуть бути підставою для відводу.
На суддю не повинні чинити зовнішній вплив сторони судового провадження. Вимога незалежності розглядається поряд із вимогою процесуальної рівноправності сторін.
Зловживання процесуальними правами може виражатися у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах (Постанова КЦС ВС від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18).
Довіру та повагу до суду повинні демонструвати також сторони та учасники провадження, незмінність складу суду діє впродовж усього судового розгляду - починаючи з його відкриття, під час з'ясування обставин та перевірки їх доказами і, завершуючи проголошенням судового рішення; судовий розгляд від його початку і до закінчення повинен відбуватися за участі судді, визначеного для розгляду та вирішення справи, а заміна судді може відбутися винятково у встановленому законом порядку.
У справі «Мушта проти України» (рішення від 18.11.2010 року, заява №8863/06) Європейський суд з прав людини акцентував увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Таким чином, вибір складу суду або вимога про зміну складу суду одним з учасників справи підпадає під нормативні обмеження, котрі узгоджуються з положеннями національного законодавства, змістом Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини.
Оцінивши наведені доводи у сукупності, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 18, 32-40, 73-80, 124, 176, 182, 185, 210, 232-236, 255, 256, 326 ГПК України, суд
1. Прийняти до провадження справу №902/905/25 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25.
2. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (вх. № канц. 01-47/18/2025 від 16.07.2025) про відвід Судді Господарського суду Вінницької області Маслія І.В. у справі №902/905/25.
3. Матеріали справи № 902/905/25 повернути попередньо визначеному складу суду.
4. Примірник ухвали надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.07.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу 1 (АДРЕСА_2)
3- відповідачу 2 (АДРЕСА_3)
4 - відповідачу 3 (АДРЕСА_4)
5 - відповідачу 4 (АДРЕСА_5)
6 - відповідачу 5 (АДРЕСА_6)
7 - відповідачу 6 ( АДРЕСА_7 )