16.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5292/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Індюкова Т.В.
від відповідача: Скороход А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025р.
(суддя Ярошенко В.І., м. Дніпро)
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот фільтр", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Патріот фільтр" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БЗФД20/07 від 20.07.2021 у розмірі 442 543 грн, з яких: основний борг у розмірі 300 000 грн, інфляційні втрати у розмірі 118 617, 29 грн, штрафні санкції у розмірі 23 925, 96 грн та за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № БЗФД-040121 від 04.01.2021 в розмірі 532 369 грн, з яких: основний борг у розмірі 428 000 грн, інфляційні втрати у розмірі 77 129, 80 грн, штрафні санкції у розмірі 27 239, 46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором відступлення права вимоги №2 - 14/10/22 від 14.10.2022 в частині своєчасного повернення боржником безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на підставі договорів № БЗДФ-040121 від 04.01.2021 та № БЗФД20/07 від 20.07.2021.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025р. у справі № 904/5292/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот фільтр" основну заборгованість, у розмірі 728 000 грн., 3% річних, у розмірі 51165, 42 грн., інфляційні втрати, у розмірі 195 747, 09грн. та судовий збір, у розмірі 14 623, 68 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025р. у справі № 904/5292/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот фільтр" основну заборгованість, у розмірі 728 000 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник послався на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи Відповідача про те, що сторони не укладали у письмовій формі Договори про надання поворотної фінансової допомоги, і враховуючи те, що Відповідач зазначає про підробку Позивачем цих договорів, в т.ч. і підпису керівника і печатки Товариства, то інший спосіб як розгляд справи в порядку загального позовного провадження не буде ефективний.
Скаржник вважає, що враховуючи неукладення сторонами у письмовій формі вказаних договорів, строк повернення ним позики не настав, оскільки Позивач не направляв Відповідачеві такої вимоги. Вимога про повернення коштів була направлена новим кредитором тільки 10.10.2024 і вручена Відповідачеві 05.11.2024, тобто строк на добровільне повернення суми наданої поворотної допомоги настав би 05.12.2024, між тим, вже 04.12.2024 було відкрито провадження у справі 904/5292/24. Таким чином, на думку Скаржника, на дату відкриття провадження у справі строк добровільного повернення Відповідачем позики ще не настав , тому нарахування інфляційних втрат і 3 % річних за період з січня 2022 по вересень 2024 є безпідставним
За доводами скаржника, суд першої інстанції, в ухвалі від 30.12.2024, не досліджуючи оригінали документів, які Відповідач вважає підробленими, не маючи висновки експертів, визнав договори про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД-040121 від 04.01.2021 та № БЗФД20/07 від 20.07.2021 такими, що не мають ознак підробки, при цьому безпідставно відмовив у призначенні експертизи.
На переконання Апелянта, на підставі підроблених договорів, первісним кредитором, новий кредитор - Позивач, безпідставно намагається додатково стягнути інфляційні втрати і 3% річних у розмірі 195 747,09 грн. і у розмірі 51 165,42 грн. відповідно.
Також Скаржник вважає, що у разі задоволення судом позову у справі №904/5704/24, Позивач у справі №904/5292/24 (ТОВ «Патріот Фільтр») втратить право вимоги до нього, а тому це слід вважати як обставини, що прямо впливають на докази у цій справі і мають преюдиційне значення. Прийняття рішення у справі №904/5292/24 до набрання рішенням суду у справі №904/5704/24 законної сили, може суттєво і негативно вплинути на подальшу господарську діяльність ТОВ «Імпорт Логістік Груп».
16.07.2025 Скаржником подано клопотання, в якому просить долучити до матеріалів справи №904/5292/24 примірник рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5704/24 від 10.06.2025, яке набрало законної сили, з посиланням на те, що у вказаній справі встановлені обставини, які мають значення для справи, що розглядається.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5292/24.
Матеріали справи № 904/5292/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2025р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025р. у справі № 904/5292/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судове засідання на 16.07.2025.
16.07.2025 представники сторін надали пояснення у справі.
У судовому засіданні 16.07.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Оланво» (позикодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" (позичальником) укладено договори про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗДФ-040121 від 04.01.2021 та № БЗФД20/07 від 20.07.2021, відповідно до п. 1.1 яких позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути безвідсоткову поворотну фінансову допомогу позикодавцю, в порядку та на умовах визначених цим договором.
У п.1.2 договорів передбачено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (згідно п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).
Згідно з п. 2.1 договорів розмір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка надається позичальником позикодавцю за даними договорами становлять:
- 300 000 грн без ПДВ (за договором № БЗДФ-040121 від 04.01.2021)
- 428 000 грн без ПДВ (за договором № БЗФД20/07 від 20.07.2021).
Умовами розділу 3 договорів передбачений порядок надання та повернення фінансової допомоги, а саме:
п.3.1 Позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, у визначеному пункті 2.1 даних договорів розмірі в національній валюті, частинами протягом 6 (шести) місяців, з моменту підписання сторонами даних договорів .
п.3.2 Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається позикодавцем позичальнику, у безготівковому порядку, шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів на поточний рахунок позичальника.
п.3.3 Кошти вважаються переданими позивальнику в момент їх зарахування на його поточний рахунок .
п. 3.4 Строк надання грошових коштів:
- до 04.07.2021 (за договором № БЗДФ-040121 від 04.01.2021);
- до 20.01.2022 (за договором № БЗФД20/07 від 20.07.2021).
Відповідно до п. 4.1 договорів, строк повернення коштів:
- до 04.01.2022 (за договором № БЗДФ-040121 від 04.01.2021);
- до 20.07.2022 (за договором № БЗФД20/07 від 20.07.2021).
Позичальник зобов'язаний достроково повернути всю фактично отриману суму коштів або їх частину протягом трьох днів з дня отримання письмової вимоги від позикодавця (п. 4.3 договору).
Поворотну безвідсоткова фінансова допомога вважається поверненою позикодавцю позичальником після сплати усієї суми отриманої позичальником, вказаної в пункті 2.1 договорів (п. 4.4 договорів).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором. Договір може бути розірвано за домовленістю сторін або за рішенням суду (п.7.1 договорів).
На виконання вказаних договорів ТОВ"Торгівельна група "Оланво" надано ТОВ"Імпорт Логістік Груп" безвідсотковоу поворотну фінансової допомогу:
- за договором №БЗФД-040121 від 04.01.2021, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 300 000 грн: № 101 від 22.06.2021 на суму 50 000 грн, № 169 від 30.04.2021 на суму 50 000 грн, № 20 від 06.01.21 р. на суму 100 000 грн, № 19 від 04.01.2021 на суму 100 000 грн;
- за договором №БЗФД20/07 від 20.07.2021, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 428 000 грн: № 377 від 30.11.2021 на суму 100 000 грн, №348 від 11.11.2021 на суму 50 000 грн, № 336 від 08.11.2021 на суму 50 000 грн, № 229 від 06.09.202 на суму 20 000 грн, № 228 від 06.09.21 р. на суму 100 000 грн, № 227 від 06.09.2021 на суму 100 000 грн, № 267 від 01.09.2021 на суму 8 000 грн.
14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Патріот Фільтр" (новим кредитором) укладено договір відступлення права вимоги № 2-14/10/22 від 14.10.2022, згідно з п.1.1 якого за цим договором первісний кредитор відступив, а новий кредитор повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і став кредитором за договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД-040121 від 04.01.2021 та договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД20/07 від 20.07.2021 укладеними між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" (далі - боржник).
У п.1.2 договору відступлення права вимоги передбачено, що за цими договорами новий кредитор повністю одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основними договорами у загальній сумі 728 000 грн, що становить за: договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД-040121 від 04.01.2021 у сумі 300 000 гривень та за договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД20/07 від 20.07.2021 року у сумі 428 000 гривень (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору, загальна сума відступлених прав вимоги становить 728 000 гривень.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами його зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору).
14.10.2022 сторонами підписано акт прийому-передачі документів боржника.
З огляду на те, що строк повернення наданої фінансової допомоги за договорами про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД-040121 від 04.01.2021 та № БЗФД20/07 від 20.07.2021 сплинув 04.01.2022 та 20.07.2022 (відповідно), а позичальником кошти новому кредитору не повернуто, Товариством з обмеженою відповідальністю «Патріот Фільтр» надіслано боржнику вимоги про повернення боргу б/н від 10.10.2024.
На час прийняття рішення судом, доказів повернення коштів у сумі 728 000,00 грн до матеріалів справи не надано.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договорів у частині повернення основного боргу, Позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 195 747, 09 грн та 3 % річних у розмірі 51 165, 42 грн.
Неоплата Відповідачем вказаних вище сум боргу, процентів річних та інфляційних втрат стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За результатами розгляду позову місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке обґрунтовано настанням строку повернення грошових коштів за спірними договорами фінансової допомоги та ненаданням Відповідачем доказів сплати заборгованості новому кредитору.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині задоволених позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 195 747, 09 грн та 3 % річних у розмірі 51165, 42 грн., тому відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ"Торгівельна група "Оланво" та ТОВ"Імпорт Логістік Груп" договорів поворотної фінансової допомоги БЗФД-040121 від 04.01.2021, та №БЗФД20/07 від 20.07.2021.
Строк повернення коштів за цими договорами - до 04.01.2022 та до 20.07.2022.
Господарським судом встановлено і не заперечується сторонами, що на виконання вказаних договорів ТОВ"Торгівельна група "Оланво" перерахувало Відповідачу 728 000,00 грн. фінансової допомоги.
Докази повернення коштів відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Кодексу кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У даному випадку, за договором відступлення права вимоги від 14.10.2022 № 2-14/10/22. первісний кредитор - ТОВ "Торгівельна група "Оланво" відступив новому кредитору - ТОВ «Патріот Фільтр», який є Позивачем у даній справі, право вимоги за вказаними вище договорами безвідсоткової фінансової допомоги.
Положеннями ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У частині 1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.
Щодо досліджуваної справи, то з урахування положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме підтверджений факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язання за договорами поворотної фінансової допомоги БЗФД-040121 від 04.01.2021 та №БЗФД20/07 від 20.07.2021 у частині повернення переданих за цими договорами коштів, що фактично не заперечується Відповідачем в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що у Позивача, як у нового кредитора, виникло право для нарахування сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Заперечення саме щодо правильності розрахунків Позивача, Відповідачем не надані.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи Скаржника щодо ненастання строку оплати за договорами поворотної допомоги, оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні ним норм чинного законодавства України та умов договорів.
Так, з п.4.3 договорів фінансової допомоги вбачається, що вимога кредитора щодо повернення коштів передбачена лише у разі дострокового повернення отриманої суми допомоги, що не має місце у даному випадку, оскільки докази укладення додаткових угод на виконання п.4.2 договору у справі відсутні.
Доводи скарги про неукладення у письмовій формі Договорів про надання поворотної фінансової допомоги з посиланням на непідписання їх з боку ТОВ"Імпорт Логістік Груп, без підтвердження належними доказами, мають декларативний характер.
Зокрема, на зазначених договорах міститься відтиск печатки товариства Відповідача, якою завірено підпис особи, що їх уклала від імені ТОВ"Імпорт Логістік Груп" (керівника ОСОБА_1.). У порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України докази втрати печатки, незаконного її використання будь-якими іншими особами Відповідачем не надані. Докази на підтвердження підробки підпису керівника товариства на цих договорах, або звернення до правоохоронних органів з питання підроблення документів тощо, також не надані.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з відмовою судом першої інстанції у задоволенні клопотань Відповідача про перехід із спрощеного позовного провадження до загального, а також про витребування доказів та призначення експертизи з підстав, що наведені судом в ухвалі від 30.12.2024.
Так, суд встановив, що при зверненні з клопотанням про витребування доказів, Відповідачем не виконано вимоги ч. 2 ст. 81 ГПК України, а саме не додано докази того, що він вживав заходи для самостійного отримання витребуваних доказів.
Стосовно клопотання про перехід до загального провадження, суд встановив відсутність доказів на підтвердження такої необхідності. Крім того Відповідач не був позбавлений можливості надавати докази, заперечення та пояснення на підтвердження своєї позиції у письмовому вигляді.
Щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, то ТОВ "Імпорт логістік груп" не надано належного обґрунтування щодо необхідності встановлення факту виконання підпису на первинних документах не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Доводи, наведені у клопотаннях, без підтвердження будь-якими доказами, є лише припущеннями Відповідача щодо несправжності доданих до позову копій договорів про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу № БЗФД-040121 від 04.01.2021 та № БЗФД20/07 від 20.07.2021 та підроблення підписів.
У цьому зв'язку слід зазначити, що у силу приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України саме суд вирішує, які докази входять у предмет доказування у справі; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тому, правом встановити доцільність призначення судової експертизи і визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасниками справи), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.
При цьому Скаржник, як учасник провадження у справі, не був позбавлений права та можливості самостійно замовити та надати суду висновок експерта з ініційованих ним питань у порядку ст.ст.74, 101 ГПК України, між тим Відповідач своїм процесуальним правом не скористався.
Також колегія суддів звертає увагу, що доводи Апелянта про неукладення договорів фінансової допомоги, ненастання строку їх виконання та, одночасне погодження Відповідача з вимогами Позивача щодо повернення основного боргу, мають суперечливий характер.
Розглядаючи клопотання Відповідача, поданого під час апеляційного перегляду справи, про долучення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2025 у справі №904/5704/24, колегія суддів враховує, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У розумінні положень вказаної статті апеляційний суд не наділений правом надавати оцінку доказам, які не подавалися до суду першої інстанції і не розглядалися цим судом.
Одночасно слід зазначити, що у постанові від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 Верховний Суд вказав, що така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування. Тому у прийняті вказаних доказів суд відмовляє.
Таким чином, рішення у справі №904/5704/24, якого не існувало на час ухвалення оскаржуваного рішення, не може бути враховано під час апеляційного перегляду справи №904/5292/24.
Колегія суддів звертає увагу на те, що хоча надане Апелянтом рішення у справі 904/5704/24 не може бути прийнято та враховано судом апеляційної інстанції, між тим, при ухваленні позитивного рішення у зазначеній справі, Відповідач має право звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у справі, що розглядається, за нововиявленими обставинами, про що обґрунтовано було зазначено місцевим господарським судом в ухвалі від 13.01.2025. Таким чином, право Відповідача не було порушено.
Викладене, у тому числі, спростовує доводи Скаржника про безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №904/5704/24.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Логістік Груп" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025р. у справі №904/5292/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.07.2025
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін