21 липня 2025 року м. Харків Справа № 905/84/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Россолов В.В.;
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у письмовому проваджені апеляційну скаргу (вх.№1113Д/2) відповідача - ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2025 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Сковородіною О.М. у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, повний текст складено 21.04.2025) у справі №905/84/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро,
до ОСОБА_1 , м.Покровськ Донецької області,
про стягнення 31943,53 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 30466,33 грн заборгованості з оплати поставленої у травні 2024 року електроенергії за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 №284 та нараховані на вказану заборгованість 3% річних у сумі 274,70 грн та інфляційні втрати у сумі 1202,50 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальної послуги №284.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.04.2025 у справі №905/84/25 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» основну заборгованість у сумі 30466,33 грн, 3% річних у сумі 274,70 грн, інфляційні втрати в сумі 1202,50 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд, керуючись частиною 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, частиною 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії», пунктами 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії, дійшов висновку про те, що відповідачем не надано суду доказів оплати спожитої електроенергії у травні 2024 року в сумі 30466,33 грн, тому задовольнив дану позовну вимогу. Щодо заявлених до стягнення 3% річних у сумі 274,70 грн та інфляційних втрат у сумі 1202,50 грн, господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вони є арифметично правильними, нараховані відповідно до норм чинного законодавства, відтак підлягають задоволенню.
Відповідач- ОСОБА_1 , подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки господарського суду не відповідають матеріалам справи та є наслідком неправильної оцінки доказів, грошові кошти стягнуті з відповідача безпідставно. Позивач підтверджує споживання відповідачем у травні 2024 року електричної енергії у розмірі 7040 кВТ документом, який ним складено в односторонньому порядку, і зміст якого не відповідає показникам приладів обліку споживання електроенергії. Позивач не надає будь-яких належних доказів того, що показники приладів обліку споживання електроенергії були саме такі. Об'єкт, на якому відповідачем до 2024 року споживалася електроенергія, знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Покровськ, вул.Шосейна, 127. У зв'язку з тим, що м.Покровськ Донецької області є територією активних бойових дій, що підтверджується наказом Мінреінтеграції України №309 від 22.11.2022, відповідач не користувався зазначеними приміщеннями та з квітня 2024 року не використовував електроенергію. Останні показники приладів споживання електроенергії, які надавалися до травня 2024 року відповідачем позивачу були такі - 130437,0. Станом на травень 2024 року у позивача рахувалась переплата з боку відповідача за електроенергію у сумі 15003,76 грн, що визнається позивачем у позові. Факти активних бойових дій, руйнувань внаслідок обстрілів з боку РФ, загибелі людей, припинення роботи пошти та перебої з електропостачанням та Інтернетом на території міста Покровськ Донецької області у 2024 році є загальновідомими. З цих причин відповідач не отримував і не міг отримувати повідомлення про судовий процес у справі №905/84/25, не отримував будь-яких телефонограм, рахунки та претензію, про які згадується у позові та в оскаржуваному рішенні суду, не міг надати відзив на позов, не міг сфотографувати показники приладів обліку споживання електроенергії та не міг запросити представника позивача у м.Покровськ для складання відповідного акту, яким би були зафіксовані такі показники. Також відповідач має сумнів про те, що сам позивач після травня 2024 року мав можливість перевірити у відповідача показники приладів обліку споживання електричної енергії з використанням яких він обчислює суму заборгованості відповідача. Апелянт вважає, що у разі, якщо позивач дійсно мав би відомості про споживану у травні 2024 року відповідачем електроенергію, він міг би надати суду фотографії приладів обліку споживачння електроенергії, або якісь акти, які складені особами, яких можна було б викликати в суд як свідків, але позивач цього не зробив. Також відповідач стверджує, що не споживає електричну енергію з квітня 2024 року, а відсутність доказів з боку відповідача не означає, що позивач може в односторонньому порядку визначити обсяги «спожитої» відповідачем електроенергії.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 , м. Покровськ Донецької області (вх.№1113Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2025 у справі №905/84/25 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено, що наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2025 у складі колегії суддів: головуючого судді Тарасової І.В., судді Білоусової Я.О., судді Крестьянінова О.О., витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/84/25.
21.05.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 у зв'язку зі знаходженням на навчанні судді Крестьянінова О.О для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - ОСОБА_1 , м.Покровськ Донецької області (вх.№1113Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2025 у справі № 905/84/25 без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк до 15.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання відповідачу. Встановлено сторонам строк до 15.06.2025 для подання заяв, клопотань, тощо з доказами їх надсилання іншій стороні.
12.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» через підсистему «Електронний суд» подано відзив (вх.№7303) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що згідно з чинним законодавством станом на час виникнення спірних правовідносин комерційний облік електроенергії забезпечує оператор системи розподілу та визначає обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача. Оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від оператора системи розподілу даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію. Доказ обсягу спожитої електричної енергії відповідачем подано позивачем разом з позовною заявою у формі електронного документа. На підставі отриманих від оператора системи розподілу даних щодо фактичних обсягів споживання електроенергії у травні 2024 року, позивачем виставлено рахунок на оплату вартості електричної енергії у сумі 30466,33 грн, до позовних вимог позивач не включив вже оплачену суму електричної енергії у сумі 15003,76 грн, а просив стягнути виключно несплачений залишок. Щодо припинення користування електричною енергією відповідачем у даному випадку скаржник не надав жодних доказів, які б підтверджували факт припинення користування електроенергією з квітня 2024 року. Також позивач вважає, що господарський суд у межах розгляду даної справи вжив усіх передбачених діючим законодавством заходів щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, відтак твердження апелянта щодо неотримання інформації про судовий процес є безпідставними та необґрунтованими.
Сторони повідомлені про відкриття апеляційного провадження щодо поданої у справі апеляційної скарги у порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду в електронному вигляді до електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а також відповідача - ОСОБА_1., поштовою кореспонденцією.
Таким чином, судом апеляційної інстанції вчинено усі належні та допустимі заходи, направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справ та встановлено господарським судом, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам (а.с.39-40).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - постачальник), яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом 4 пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).
Згідно з пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до пункту 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з частиною 4 ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до абзацу 5 пункту 13 Розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Як убачається з матеріалів справи, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) та Тарасенком Вадимом Вікторовичем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №284, шляхом підписання споживачем заяви приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна».
Відповідно до пункту 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього договору.
Згідно з пунктом 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку до цього договору.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (пункт 3.4 договору).
Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору (пункт 5.1 договору).
Відповідно до пункту 5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору та відповідно до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої регулятором.
Згідно з пунктом 5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У пункті 5.10 договору сторони погодили, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Усі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (пункт 5.11 договору).
Відповідно до пункту 5.15 договору порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до вказаної комерційної пропозиції, обраної споживачем.
Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1 договору).
Відповідно до пункту 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
Як додаток №2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, між сторонами укладено Комерційну пропозицію «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів (а.с.16-18).
У розділі 5 комерційної пропозиції визначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому. У разі відсутності інформації про рівень тарифів постачальник розраховує суму попередньої оплати за тарифами, що діють на час надання рахунку.
Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Рахунок формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних. В таких випадках рахунок споживач отримує у відповідному центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше наступного дня після закінчення розрахункового періоду.
У разі не отримання споживачем рахунку в центрі обслуговування клієнтів, або у сервісі «Особистий кабінет» з зазначені строки постачальник направляє рахунок на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (у такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору постачальником у травні 2024 року на користь споживача поставлено електричну енергію в розмірі 7040 кВт/год, що встановлено актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).
Позивачем виставлений рахунок на оплату спожитої електроенергії №284 від 31.05.2024 на суму 30466,33 грн (з урахуванням залишку оплати у розмірі 15003,76 грн).
Акт та рахунок за вказаний період підписані та скріплені печаткою з боку підприємства позивача (а.с.21, а.с.21 на звороті).
На підтвердження направлення цих документів відповідачу позивачем надано супровідний лист №1/12343 від 15.07.2024 та список №18/07/24 від 18.07.2024 АТ «Укрпошта» згрупованих відправлень «рекомендований лист», зокрема, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22 на звороті-а.с.23).
Також позивачем на вказану поштову адресу відповідача направлено претензію про сплату заборгованості за спожиту електроенергію за травень 2024 року на загальну суму 30466,33 грн та нарахованих на вказану суму штрафних санкцій, всього: 30641,14 грн (а.с.32 на звороті- а.с.33), що також підтверджується супровідним листом за вих.№24/14185 від 19.08.2024 та списком №23/08/24 2 від 23.08.2024 АТ «Укрпошта» згрупованих відправлень «рекомендований лист», зокрема, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34 на звороті-а.с.35).
Несплата відповідачем суми поставленої електричної енергії стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
За змістом ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності такої сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до частини 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частиною 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ст.526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Згідно з пунктами 4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі-Правила) оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).
Пунктом 2.3.13 Правил передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.
Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів (пункт 4.1 Правил).
Відповідно до пункту 4.3 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з пунктом 4.12 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Положеннями пункту 9.1.1 Розділу ХІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Згідно з пунктом 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Пунктом 12.4.4. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.
Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин, комерційний облік електричної енергії забезпечує оператор системи розподілу та визначає обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.
Оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від оператора системи розподілу даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.
Згідно з пунктом 8.6.15 Кодексу комерційного обліку електричної енергії дані, отримані від споживача при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет, ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу поставлено електричної енергії за договором за травень 2024 року в об'ємі 7040 кВт/год. на суму 45470,09 грн з ПДВ, що підтверджується інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за відповідними точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, Що приєднані до електричних мереж або відносяться територій ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДЕТЕК Донецькі електромережі» (а.с.19).
Ураховуючи вищевикладене, позивач, як постачальник електричної енергії не визначає самостійно обсяги споживання електричної енергії, тому одержані від оператора системи розподілу дані є належним і допустимим доказом, що підтверджує обсяг спожитої електричної енергії споживачем.
Також позивачем сформовано рахунок за спожиту електричну енергію на суму 45470,09 грн з ПДВ за травень 2024 року.
Отже, факт споживання електроенергії відповідачем у спірний період підтверджено належними та допустимими доказами, що узгоджується з умовами комерційної пропозиції між сторонами, дотримання яких є обов'язковим згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України.
Вищезазначеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач підтверджує споживання відповідачем у травні 2024 року електричної енергії у розмірі 7040 кВТ документом, який ним складено в односторонньому порядку і зміст якого не відповідає показникам приладів обліку споживання електроенергії.
Також апелянт стверджує, що останні показники приладів споживання електроенергії, які надавалися до травня 2024 року відповідачем позивачу були - 130437,0. Станом на травень 2024 року у позивача рахувалась переплата з боку відповідача за електроенергію у сумі 15003,76 грн, що визнається позивачем у позові.
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що показники приладів споживання електричної енергії станом на травень 2024 року (спірний період) становили саме 130437,0. Щодо переплати за електроенергію у сумі 15003,76 грн, то вона врахована позивачем при розрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення.
Таким чином, обставини отримання послуг з постачання електричної енергії в об'ємі 7040 кВт/год за спірний період відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
Щодо посилання відповідача на те, що об'єкт, на якому відповідачем до 2024 року споживалася електроенергія, знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Покровськ, вул.Шосейна, 127, у зв'язку з чим м.Покровськ Донецької області є територією активних бойових дій, тому відповідач не користувався зазначеними приміщеннями та з квітня 2024 року не використовував електроенергію, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється у частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Ураховуючи зазначене, відповідач не надав жодних доказів (зокрема, заяву про розірвання договору з доказами її надіслання/повідомлення електропостачальника та оператора системи) на підтвердження факту припинення користування електричною енергією з квітня 2024 року, тоді як встановлений факт споживання у травні 2024 року за даними оператора системи розподілу, що виконує функції адміністратора комерційного обліку, як уже зазначалося, апелянтом не спростований.
Крім того, колегія суддів зазначає, що лише факт розташування об'єкта відповідача на території бойових дій сам по собі не звільняє скаржника від обов'язку сплачувати вартість фактично спожитої електричної енергії, адже договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є дійсним (доказів зворотного матеріали справи не містять), а чинне законодавство не передбачає автоматичного звільнення від виконання зобов'язань за договором у такому випадку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник апеляційної скарги зазначає, що факти активних бойових дій, руйнувань внаслідок обстрілів з боку РФ, загибелі людей, припинення роботи пошти та перебої з електропостачанням та Інтернетом на території міста Покровськ Донецької області у 2024 році є загальновідомими. З цих причин відповідач не отримував і не міг отримувати повідомлення про судовий процес у справі №905/84/25, не отримував будь-яких телефонограм, рахунки та претензію, про які згадується у позові та в оскаржуваному рішенні суду, не міг надати відзив на позов тощо.
Такі твердження апелянта спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження та хід розгляду даної справи, адже поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу, вказану Міністерством соціальної політики України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 17.02.2025, а саме: м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, буд.7, кв.112, однак поштова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, є належним повідомленням, оскільки направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для належного повідомлення, оскільки контроль за його отриманням виходить за межі повноважень суду.
Також господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області та передачі телефонограми, однак відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву і не спростував у суді першої інстанції жодних з наведених у позові обставин, на яких ґрунтувалися задоволені судом позовні вимоги, а також не поставив під сумнів достовірність доказів, що підтверджують ці обставини.
Встановлені господарським судом обставини не спростовані й в апеляційній скарзі - відповідач, висловлюючи незгоду з оскаржуваним рішенням, не надав жодних доказів відсутності факту споживання електричної енергії у спірний період або належного виконання ним зобов'язання щодо оплати відповідного обсягу електроенергії.
Умовами договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Таким чином, не надання всупереч положень ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України відповідачем доказів оплати спожитої електроенергії у травні 2024 року у сумі 30466,33 грн, а також доказів припинення відповідного грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії у межах договірних правовідносин з позивачем, зумовлює висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 30466,33 грн та нарахованих 3% річних у розмірі 274,70 грн за період з 05.08.2024 по 22.11.2024 та інфляційних втрат у розмірі 1202,50 грн за період з 01.08.2024 по 31.10.2024 (які є арифметично правильними), що відповідає частині 2 ст.625 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують встановлені господарським судом обставини, заявник апеляційної скарги не обґрунтував та не довів порушення застосування господарським судом норм матеріального чи процесуального права.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частин 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, ухвалене рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2025 у справі №905/84/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.07.2025.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Россолов