16.07.2025 м. Харків Справа № 917/1291/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
за участю представників учасників справи:
прокурор - Трофіменко О.О. (в залі суду) - на підставі службового посвідчення №072979 від 01.03.2023,
від відповідача - Кутько Г.С. (в залі суду) - на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1154837 від 25.10.2023,
від інших учасників справи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" (вх. №407П/2)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 (суддя Погрібна С.В., повне рішення складено 09.04.2024)
у справі №917/1291/23,
за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств", с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область,
про стягнення 2 009 133,23 грн,
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" про стягнення 3% річних у сумі 285 970,45 грн за період з 01.01.2021 по 11.07.2023, 1 723 162,78 грн - інфляційних нарахувань за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 за договором про пайову участь (внесок) № 02-49/49 від 06.05.2019.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що, враховуючи факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Щербані у розмірі 3 773 652,16 грн в обумовлений договором строк, стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на користь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району 252 472,83 грн пені за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 на підставі судового рішення у справі № 917/1854/21, ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" має сплатити на користь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району 3% річних за період з 01.01.2021 по 11.07.2023 в сумі 285 970,45 грн та інфляційні нарахування за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 в сумі 1 723 162,78 грн (всього до стягнення підлягає 2 009 133,23 грн).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1291/23 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на користь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 41856395) 285 970,45 грн. - 3% річних та 1 723 162,78 грн. - інфляційних нарахувань.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
05.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача та відповідача найшло спільне клопотання про затвердження мирової угоди.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 клопотання позивача та відповідача про затвердження мирової угоди у справі №917/1291/23 (вх.№11561 від 05.09.2024) задоволено; затверджено мирову угоду у справі №917/1291/23, укладену між Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" у відповідній редакції; рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1291/23 визнано нечинним; провадження у справі №917/1291/23 закрито; справу № 917/1291/23 повернуто до Господарського суду Полтавської області.
Постановою Верховного Суду від 05.02.2025 у справі касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задоволено; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі №917/1291/23 скасовано; справу №917/1291/23 передано до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі №917/1291/23 та передаючи справу до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду, Верховним Судом, окрім іншого, зазначено на таке.
Суд вважає помилковими висновки апеляційного суду стосовно того, що затвердження мирової угоди у такій редакції не суперечить законодавству та не порушує інтересів держави, так як поетапне (протягом майже 3 років) виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, які заявлені прокурором до стягнення через тривале невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, не сприяє захисту інтересів територіальної громади, зокрема, через знецінення грошових коштів за зобов'язаннями відповідача, які він належно не виконував, а надає лише останньому, на відміну від позивача, на користь якого мирова угода не передбачає жодних поступок, переваги у вигляді поетапного виконання грошових зобов'язань; апеляційний суд належним чином не дослідив умови затвердженої мирової угоди, а формально підійшов до цього питання, затвердивши погоджені позивачем та відповідачем умови, які (1) не містять поступок на користь позивача, (2) суперечать інтересам держави, за захистом яких прокурор звернувся з цим позовом до суду, (3) можуть неоднозначно трактуватись, а також (4) містять ряд очевидних помилок, що в сукупності є підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2025, сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024 року, у зв'язку виявленням очевидних помилок в налаштуваннях автоматизованої системи діловодства суду сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025, з урахуванням ухвали від 10.03.2025, задоволено заяву судді Плахова О.В. про самовідвід у справі №917/1291/23; матеріали справи №917/1291/23 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 задоволено заяву судді Слободіна М.М. про самовідвід у справі №917/1291/23; матеріали справи №917/1291/23 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 прийнято справу №917/1291/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на рішення господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 року у справі до провадження для продовження розгляду; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати письмові пояснення в обґрунтування своїх правових позицій.
07.03.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх.№ 2938), яке долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2025 призначено справу №917/1291/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі до розгляду на "30" квітня 2025 р. о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №117.
На підставі розпорядження керівника апарату суду Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді Терещенко О.І., відповідно до пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/1291/23 (провадження №407 П/1).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 для розгляду справи №917/1291/23 визначено новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду, а саме: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 справу №917/1291/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 прийнято до провадження; повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи № 917/1291/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 відбудеться "04" червня 2025 р. о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105.
24.04.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" повторно подано клопотання про зупинення розгляду справи (вх.№ 5154), в якому відповідач просить зупинити провадження у справі № 917/1291/23 - до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судової справи №917/141/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1291/23 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/141/24 та оприлюднення повного тексту постанови; зобов'язано сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
З огляду на усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1291/23; призначено справу до розгляду на "16" липня 2025 р. о 14:30 год., за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 105.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи №917/1291/23 визначено новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду, а саме: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Представник прокуратури в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про затвердження мирової угоди. Представник відповідача підтримав клопотання про затвердження мирової угоди у справі та просив його задовольнити.
Розглянувши подане клопотання про затвердження мирової угоди, з урахуванням вказівок Верховного Суду, наданих в постанові від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23, колегія суддів вбачає підстави для їх задоволення та затвердження мирової угоди з огляду на наступне.
Одним із визначальних принципів господарського судочинства є принцип диспозитивної, закріплений в статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Такий принцип полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 14 ГПК України).
За змістом ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть примиритися, у тому числі, шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. 3, 4 ст. 192 ГПК України).
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін. У такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов'язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов'язанням з метою врегулювання такого спору (постанова Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №911/427/19).
Мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі, на стадії виконання судового рішення. На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/661/20).
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов'язані із захистом порушених прав за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін. Надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов'язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 185/8179/22 щодо застосування ст. 207 ЦПК України, яка за змістом є аналогічною статті 192 ГПК України, зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що за своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом:
1) сторони справи укладають мирову угоду;
2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це;
3) суд роз'яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди;
4) суд перевіряє:
- чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди;
- чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок;
- чи стосується мирова угода лише прав та обов'язків сторін;
- якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб;
5) суд постановляє ухвалу, якою:
-затверджує мирову угоду;
- вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету;
- закриває провадження у справі.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 911/918/15 зазначив, що для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв'язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
Отже, надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов'язковим і для учасників правовідносин, і для суду. Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.
При цьому, частиною 2 ст. 274 ГПК України, яка регулює питання укладення мирової угоди на стадії апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції, визначено, що якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Як встановлено колегією суддів, спільну заяву позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, а також саму мирову угоду, підписано уповноваженою особою Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в особі Сільського голови І.С. Процика та директором відповідача С.В. Іващенко, що діє на підставі Статуту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до умов преамбули проекту мирової угоди сторони дійшли згоди, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент укладання цієї мирової угоди становить: 1 723 162,78 грн інфляційних нарахувань за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 про стягнення 3% річних у сумі 285 970,45 грн за період з 01.01.2021 по 11.07.2023, за договором про пайову участь (внесок) № 02-49/49 від 06.05.2019, загальна сума 2 009 133,23грн.
У відповідності до п.1 проекту мирової угоди відповідач сплачує:
- протягом 10 робочих днів з моменту затвердження Мирової угоди судом суму судового збору 30 137,00 грн. на рахунок Полтавської обласної прокуратури;
- щомісячно протягом 12 (дванадцяти місяців) з місяця наступного за тим в якому затверджено Мирову угоду -70 000 (сімдесят тисяч) гривень. Сума за 12 місяців 840 000 вісімсот сорок тисяч) гривень.
- щомісячно протягом наступних 12 (дванадцяти місяців) після здійснення останнього платежу у розмірі 70 000 грн. сплачувати суму 60 000 (шістдесят тисяч) гривень в місяць. Сума за 12 місяців 720 000 (сімсот двадцять тисяч) гривень в місяць.
- щомісячно протягом наступних 11 (одинадцять місяців) після здійснення останнього платежу у розмірі 60 000 грн. сплачувати суму по 40000 (сорок тисяч) гривень, сума за 11 місяців 440 000 грн.
- остаточний платіж у наступний місяць після закінчення одинадцятого місяця платіж у розмірі 9 133,23 грн.
Отже, наведені умови проекту мирової угоди свідчать про те, що відповідачем буде сплачений весь обсяг заборгованості, який становить предмет спору у справі №917/1291/23, перед позивачем, а також про те, що сторони дійшли згоди як про компенсацію відповідачем органу прокуратури сплаченого судового збору за подання позовної заяви, так і про поетапний порядок погашення заборгованості у загальній сумі 2 009 133,23грн.
Згідно зі статтею 192 ГПК України сторони можуть врегулювати будь-які питання, що не суперечать законодавству, у тому числі порядок сплати заборгованості.
Закон допускає погодження графіка виконання зобов'язань у вигляді мирової угоди, яка після затвердження судом набуває обов'язкової сили для виконання.
Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що у мировій угоді сторони можуть передбачити поетапний порядок погашення заборгованості, що передбачає укладення графіка оплати, де вказуються суми, дати або інші умови, за яких боржник зобов'язується поступово виплачувати борг.
Такий підхід дозволяє сторонам гнучко врегулювати питання заборгованості та уникнути додаткових судових спорів у майбутньому, а тому наведене спростовує заперечення прокуратури щодо порушення вказаним інтересів держави.
Судова колегія зазначає про те, що прокурором пред'явлено позов в інтересах виконавчого органу місцевого самоврядування, а висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Міська рада погодилася з порядком поетапної оплати відповідачем суми заборгованості, яка становила предмет позову у цій справі.
Протягом дії мирової угоди відповідач зобов'язується здійснювати щомісячні платежі відповідно до узгодженого графіка, що забезпечує стабільне надходження коштів до бюджету та відповідає інтересам держави.
Слід зазначити, що запропонована поетапна сплата заборгованості спрямована на забезпечення виконання зобов'язань без ризику припинення діяльності відповідача, що має важливе значення для збереження надходжень від його діяльності та подальшого забезпечення інтересів держави.
З приводу доводів прокурора, що подана мирова угода фактично є розстрочкою виконання судового рішення на три роки, що суперечить вимогам ст. 331 ГПК України, а також не призводить до своєчасного надходження відповідних коштів до місцевого бюджету Щербанівської територіальної громади, чим порушуються економічні інтереси держави та територіальної громади, слід зазначити таке.
Положення ч. 1 ст. 331 ГПК України визначають, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Частина 5 вказаної статті передбачає, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 виснувала, що розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
З наведеного вбачається висновок, що положення ст. 331 ГПК України застосовується до судового рішення, яким вже вирішено спір між сторонами та яке набрало законної сили й підлягає обов'язковому виконанню. На користь такого свідчить також розміщення законодавцем цієї норми саме в розділі V ГПК України, присвяченому процесуальним питанням, пов'язаним з виконанням судових рішень у господарських справах. При цьому, розстрочення виконання рішення ініціюється стороною одноосібно, зазвичай боржником. Фактично у цьому випадку мова йде про наявність субординаційних відносин між боржником та судом, який, на стадії виконання судового рішення, має право дозволити відповідне розстрочення або відстрочення.
В свою чергу, аналіз положень ч. 1 ст. 192 ГПК свідчить, що мирова угода - це результат дискреційних повноважень сторін спору координаційного (договірного) характеру з метою припинити спір, виражений в укладеному ними та поданому на затвердження суду правочині - мировій угоді, яка набирає чинності з моменту її затвердження судом.
Слід зазначити, що взаємними поступками є добровільна відмова кожної із сторін від чого-небудь (певних вигод, умов, намірів тощо) або послаблення своїх вимог на користь врегулювання конфлікту. Узгодження взаємних поступок є виключним правом сторін, яким вони користуються на власний розсуд, виходячи із власної оцінки комерційної доцільності, господарських, цивільних чи ділових взаємовідносин із контрагентом, майнових або немайнових інтересів тощо. Сутність поступок може носити кількісний (прощення боргу у певній частині тощо) або якісний характер (розстрочення боргу на певний строк). Втручання суду в оцінку взаємних поступок обмежене підставами для відмови у затвердженні мирової угоди, визначеними ч. 5 ст. 192 ГПК України.
Можливість встановлення графіку платежів, у тому числі поза межами річного строку, не заборонено ГПК України як умови для затвердження мирової угоди та є виявленням взаємоузгодженої волі сторін на підставі взаємних поступок, виходячи з їх власних інтересів. А тому помилковим є ототожнення узгодження сторонами мирової угоди умови про розстрочення платежів (ст. 192 ГПК України) та розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили (ст. 331 ГПК України).
Отже, погодження сторонами у цій справі № 917/1291/23 (виконавчим комітетом сільської ради та ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств") в мировій угоді поетапного погашення всього обсягу заявленої позивачем заборгованості з використанням фактичного розстрочення погашення боргу на строк, що перевищує один рік, не є порушенням ст. 192 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 06.06.2025 у справі № 917/141/24.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України та ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Колегія суддів зауважує, що однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно, судова колегія у справі, що розглядається, застосовує правові висновки об'єднаної палати Верховного Суду, наданих в постанові від 06.06.2025 у справі №917/141/24, які є релевантними до спірних правовідносин.
У цьому розрізі точка зору прокурора, який звертається до суду, в даному випадку, в інтересах виконавчого органу щодо порушення прав територіальної громади може не співпадати з інтересами самої територіальної громади, що вимагає від прокурора надання суду своїх переконливих міркувань у кожному окремому випадку, що, на переконання суду, у даному випадку з боку прокурора доведено не було.
Відповідно до п. 1.3 затвердженої судом мирової угоди у цій справі, після укладання цієї мирової угоди, настання відповідних правових наслідків за нею в порядку та на умовах, визначених цією мировою угодою, а також виконання цієї мирової угоди, кожна зі Сторін втрачає право вимагати від іншої сторони сплати будь-яких інших грошових сум, а така інша сторона звільняється від відповідного обов'язку їх сплати.
Пунктом 2 мирової угоди визначено, що сторони заявляють, що після належного виконання цієї мирової угоди, вони не матимуть жодних майнових претензій одна до одної, включаючи застосування додаткових штрафних санкцій одна до одної, та відповідальності, яка передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судова колегія вказує, що такі погоджені сторонами у цій справі умови мирової угоди відповідають взаємним поступкам та узгоджуються із правом сторін вийти за межі предмета спору.
За умовами п. 4 мирової угоди сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи не своєчасне виконання умов цієї мирової угоди у випадку настання обставин непереборної сили, які виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, тривале знеструмлення електричних мереж, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, військові дії на території Полтавської області тощо).
З приводу редакції даного пункту мирової угоди судова колегія зазначає, що, затверджуючи мирову угоду, суд не має давати визначення обставинам непереборної сили та наводити перелік доказової базу у випадку їх ймовірного настання. При цьому, звільнення від відповідальності особи, яка порушила зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили відповідає положенням ст. 617 Цивільного кодексу України, отже така умова мирової угоди не суперечить закону.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що в постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 Суд вказав, що за своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов'язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання. Тому стаття 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов'язання (див. Постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 757/58385/16-ц (провадження № 61-17601свп18)).
У справі № 686/16312/22 Касаційний цивільний суд також виснував, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.
За умовами мирової угоди (п. 1.1) передбачено компенсацію судового збору за подання позовної заяви саме органу, що сплатив його - Полтавській обласній прокуратурі, а не органу місцевого самоврядування, що в даному випадку узгоджується з вимогами статей 130, 192 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд вважає, що затвердження мирової угоди у такій редакції не суперечить законодавству та не порушує інтересів держави, оскільки передбачає ефективне та поетапне виконання зобов'язань зі сплати на користь державного органу, а зазначені умови відповідають принципу процесуальної економії та сприяють реальному виконанню судового рішення.
Враховуючи вищенаведене та дослідивши умови мирової угоди, поданої сторонами на затвердження до Східного апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених вищенаведеними нормами ст. 191, 192 ГПК України, для відмови у її затвердженні, оскільки відповідні процесуальні дії сторін вчинені їх повноважними представниками, відповідають їх волевиявленню та нормам чинного законодавства.
Разом з тим, з тексту складеного сторонами проекту мирової угоди вбачається наявність технічних описок, що стосуються: правильності визначення в преамбулі мирової угоди назви господарського суду, в провадженні якого перебуває справа № 917/1291/23, а саме Східного Апеляційного Господарського суду Харківської області, замість вірної назви Східного апеляційного господарського суду; назви господарського суду, яким затверджується мирова угода (п. 1.7 мирової угоди), а саме Господарського суду Харківської області, замість вірної назви Східного апеляційного господарського суду; назви господарського суду, яким оригінал мирової угоди має бути залучено до матеріалів справи №917/1291/23 (п. 5 мирової угоди), а саме Східного Апеляційного Господарського суду Харківської області, замість вірної назви Східного апеляційного господарського суду; правильності визначення черговості порядкових номерів умов мирової угоди, а саме, зазначення п. 10.2 мирової угоди, замість вірного п. 6.2, зазначення п. 6.2 мирової угоди, замість вірного п.7.
Водночас вказані описки мають технічний характер, не зачіпають суті умов мирової угоди, якими врегульовано спірні правовідносини між сторонами, не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, у зв'язку з чим не є підставою для відмови у затвердженні мирової угоди судом відповідно до ч. 5 ст. 192 ГПК України. Враховуючи, що дана ухвала є виконавчим документом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне викласти в резолютивній частині ухвали суду затверджені умови мирової угоди з урахуванням виправлених технічних описок.
Отже, подане клопотання позивача та відповідача про затвердження мирової угоди у справі №917/1291/23 підлягає задоволенню із застосуванням відповідних процесуальних наслідків, передбачених нормами ГПК України. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказує про наявність підстав для визнання судового рішення суду першої інстанції нечинним та закриття провадження у справі на підставі ст. 274 ГПК України.
Керуючись ст. 46, 130, 192, 231, 234, 274 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Клопотання позивача та відповідача про затвердження мирової угоди у справі №917/1291/23 (вх.№11561 від 05.09.2024) задовольнити.
2. Затвердити мирову угоду у справі №917/1291/23, укладену між Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" в наступній редакції:
"Мирова угода
по справі №917/1291/23
Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (надалі за текстом прокурор), що діє в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств"
Місто Полтава 30 серпня 2024 року
Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в межах справи № 917/1291/23 та надалі іменований Позивач, в особі Сільського голови І.С. Процика з однієї сторони та
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" (надалі за текстом ТОВ "БК "КОМБІНАТ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ" - Відповідач, в межах справи № 917/1291/23 та надалі іменований Відповідач, в особі директора С.В. Іващенко, що діє на підставі Статуту, з другої сторони
які є сторонами справи № 917/1291/23, що перебуває в провадженні Східного апеляційного господарського суду, у відповідності до приписів статей 46, 192, 193 Господарського процесуального кодексу України, домовились про укладення цієї мирової угоди (надалі іменується Мирова угода) на нижчезазначених умовах:
Сторони, з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, враховуючи складність правовідносин, що є предметом розгляду справи № 917/1291/23, усвідомлюючи можливість тривалого розгляду справи та не менш тривалого здійснення виконавчого провадження, що може призвести до понесення Сторонами значних додаткових витрат, з метою захисту майнових інтересів обох Сторін, дійшли згоди про укладення цієї мирової Угоди у справі № 917/1291/23 про викладене нижче:
Сторони дійшли згоди, що заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент укладання цієї Мирової угоди становить: 1 723 162,78 грн інфляційних нарахувань за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 про стягнення 3% річних у сумі 285 970,45 грн за період з 01.01.2021 по 11.07.2023, за Договором про пайову участь (внесок) № 02-49/49 від 06.05.2019, загальна сума 2 009 133,23грн. Позивачем також понесені судові витрати 30 137,00 гривень сплаченого судового збору.
1. Відповідач сплачує:
- протягом 10 робочих днів з моменту затвердження Мирової угоди судом суму судового збору 30 137,00 грн. на рахунок Полтавської обласної прокуратури;
- щомісячно протягом 12 (дванадцяти місяців) з місяця наступного за тим в якому затверджено Мирову угоду -70 000 (сімдесят тисяч) гривень. Сума за 12 місяців 840 000 вісімсот сорок тисяч) гривень.
- щомісячно протягом наступних 12 (дванадцяти місяців) після здійснення останнього платежу у розмірі 70 000 грн. сплачувати суму 60 000 (шістдесят тисяч) гривень в місяць. Сума за 12 місяців 720 000 (сімсот двадцять тисяч) гривень в місяць.
- щомісячно протягом наступних 11 (одинадцять місяців) після здійснення останнього платежу у розмірі 60 000 грн. сплачувати суму по 40000 (сорок тисяч) гривень, сума за 11 місяців 440 000 грн.
- остаточний платіж у наступний місяць після закінчення одинадцятого місяця платіж у розмірі 9 133,23 грн.
1.1. Сплата існуючої заборгованості (або її частин) здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Позивача, за реквізитами: _____________________, призначення платежу: "Оплата згідно мирової угоди по справі №917/1291/23, із зазначенням про оподаткування ПДВ відповідно до вимог ГПК України.
1.2. Датою отримання платежу вважається дата зарахування безготівкових коштів на поточний рахунок Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
1.3. Після укладання цієї Мирової угоди, настання відповідних правових наслідків за нею в порядку та на умовах, визначених цією Мировою угодою, а також виконання цієї Мирової угоди, кожна зі Сторін втрачає право вимагати від іншої Сторони сплати будь-яких інших грошових сум, а така інша Сторона звільняється від відповідного обов'язку їх сплати.
1.4. Відповідач має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.
1.5. Усі спори, що виникають з цієї Мирової угоди або пов'язані із нею, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.
1.6. Сторони зобов'язуються завчасно повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, платіжних реквізитів, реорганізацію, припинення і т. ін.
1.7. Ця Мирова угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами, скріплення її печатками Сторін та затвердження Східним апеляційним господарським судом.
1.8. Ухвала про затвердження Мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
1.9. У разі невиконання затвердженої судом цієї Мирової угоди ухвала суду про затвердження цієї Мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
2. Сторони заявляють, що після належного виконання цієї Мирової угоди, вони не матимуть жодних майнових претензій одна до одної, включаючи застосування додаткових штрафних санкцій одна до одної, та відповідальності, яка передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
3. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
4. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи не своєчасне виконання умов цієї Мирової угоди у випадку настання обставин непереборної сили, які виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, тривале знеструмлення електричних мереж, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, військові дії на території Полтавської області тощо).
5. Ця Угода складена українською мовою на 2 (Двох) сторінках у 3 (Трьох) екземплярах, які мають однакову юридичну силу по одному для кожної Сторони після її затвердження судом та один екземпляр для залучення Східним апеляційним господарським судом до матеріалів справи № 917/1291/23.
6. Відомості про сторони:
6.1. Позивач:
Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. 38750, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Щербані, вул. Центральна, буд. 2, Код ЄДРПОУ 24565876; Тел. НОМЕР_2, НОМЕР_2; Електронна пошта: silrada_sherbani@ukr.net.
6.2. Відповідач:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств"
Місцезнаходження: 38762, с. Терешки, Полтавського району, вул. Шевченка 18. Код за ЄДРПОУ 01284778 Тел. 0532-55-30-40, 0532-55-30-41
За участі:
Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
Місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, буд. 7. Код ЄДРПОУ 02910060. Тел. (0532) 56-21-16
7. Підписи Сторін:
Від Позивача:
Сільський голова
Виконавчий комітет Щербанівської
сільської ради Полтавського району
Полтавськой області
"Підпис" "Печатка" І.С. ПРОЦИК
_____ серпня 2024 року
Від Відповідача:
Директор
Товариство з обмеженою відповідальністю
"Будівельна компанія "Комбінат
виробничих підприємств"
"Підпис" "Печатка" С.В. Іващенко
_____ серпня 2024 року".
3.Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1291/23 визнати нечинним.
4.Провадження у справі № 917/1291/23 закрити.
5.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств"(38762, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01284778) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у сумі 18 082,20 грн.
6.Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та набирає законної сили з моменту її оголошення - 16.07.2025. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання - до 16.07.2028 включно.
Стягувачі: 1. Полтавська обласна прокуратура (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7; код ЄДРПОУ 02910060) виключно за судовим збором за подання позовної заяви у розмірі 30 137,00 грн;
2. Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (38750, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, вул. Центральна, буд. 2, код ЄДРПОУ 24565876).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" (38762, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, вул.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01284778).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 21.07.2025.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов