про залишення апеляційної скарги без руху
21 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/151/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Тарасової І.В.:
розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача - Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (вх.№1535П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2025 у справі №917/151/25 (повний текст рішення складено та підписано 21.05.2025 суддею Тимощенко О.М. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,
до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради, м. Гребінка, Лубенський район, Полтавська область,
про стягнення 75 363,44 грн,
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача Виконавчого комітету Гребінківської міської ради про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ у розмірі 75 363,44 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.05.2025 у справі №917/151/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач - АТ«Полтаваобленерго», подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути з Виконавчого комітету Гребінківської міської ради на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" вартість необлікованої електричної енергії в сумі 75 363,44 грн.
Дослідивши апеляційну скаргу, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір»).
Апеляційна скарга подана через систему "Електронний суд" в електронному вигляді.
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів , передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов у даній справі подано у 2025 році.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня - 3028 грн.
Враховуючи наведені норми, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 3633,60 грн.
Згідно з ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).
До апеляційної скарги позивач в якості доказу сплати судового збору додав копію платіжної інструкції від 13.06.2025 № 1182206 на перерахування на належний рахунок отримувача ГУК Харків обл/мХар Шевченк/2203010-UA758999980313151206082020653 суми 4542 грн, зазначивши у реквізиті "Призначення платежу" 6101 Судовий збір за апеляц. скаргою АТ "Полтаваобленерго", Східний апеляційний господарський суд" , з чого вбачається, що зазначений реквізит не містить відомостей щодо оскаржуваного судового рішення, за подання апеляційної скарги на яке сплачено судовий збір.
Відповідно до абз. 54 ст 1 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Статтею 40 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються в договорі між користувачем та надавачем платіжних послуг, якщо інше не передбачено законодавством.
Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем.
Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов'язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.
Пункт 37 Інструкції, серед обов'язкових реквізитів платіжної інструкції, оформленої платником в електронній або паперовій формі визначає призначення платежу;
Пунктом 41 Інструкції передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
Платіжна інструкція, в якій не вказано у призначенні платежу щодо сплати судового збору реквізити оскаржуваного рішення, не може вважатися належним доказом сплати. Це підтверджується судовою практикою, де відсутність чіткого призначення платежу у платіжному документі розцінюється як неможливість ідентифікації платежу як судового збору за подання апеляційної скарги на певне судове рішення.
Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18 від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18.
Отже, відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що скаржником не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 21.05.2025, а тому строк на її апеляційне оскарження закінчився 10.06.2025, проте апеляційну скаргу на неї відповідачем подано через систему "Елекронний суд" 03.07.2024, тобто з пропуском встановленого строку на 43 дні.
В апеляційній скарзі міститься заява позивача про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, в обгрунтування якої він посилається на наявнісь поважних причин пропуску цього строку, які, за його твердженням, полягали в тому, що момент підготовки та подання апеляційної скарги припав на наймасовіщі ракетні обстріли Полтавщини з початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну, у зв'язку з чим через постійні повітряні тривоги у зв'язку з ракетними обстрілами, прямий доступ до документів АТ "Полтаваобленерго", необхідних для підготовки апеляційної скарги, був обмежений або повністю відсутній.
Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів не знаходить поважних причин пропуску скаржником строку на подання апеляційної скарги.
Так, частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до ч. 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
За сталою практикою Верховного Суду поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку, нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник отримав оскаржуване рішення через електронний кабінет датою його ухвалення - 21.05.2025, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу.
Відповідно до пункту 2 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 пункту 5 частини 6 ст.242
Господарського процесуального кодексу України).
З вищевказаної довідки убачається, що документ доставлений до електронного кабінету скаржника 21.05.2025 о 19:39 годині.
За таких підстав, днем вручення позивачу оскаржуваного рішення є 22.05.2025.
У даному випадку скаржником не доведено, що повітряні тривоги, які мали місце у зв'язку з ракетними обстрілами військами рф території місцезнаходження позивача, створили об'єктивні перешкоди для підготовки апеляційної скарги протягом всього встановленого 20 денного строку після отримання 22.05.2025 копії оскаржуваного рішення через електронний кабінет, і в нього була об'єктивна можливість вчинення відповідної процесуальної дії лише на 42 -й день після зазначеної дати отримання копії оскаржуваного рішення. Зокрема, відсутні докази зупинення діяльності позивача у період як з 22.05.2025 по 10.06.2025, так із 10.06.2025 по 02.07.2025, відсутності у позивача протягом всього періоду електропостачання та інше.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2025 у справі № 990/102/25 звернула увагу на те, що повітряні тривоги не можуть розглядатися як основна та поважна причина для поновлення строку звернення до суду, оскільки вони не мають постійного, безперервного характеру та не свідчать про фактичну неможливість подання заяви по суті справи протягом усього строку, встановленого процесуальним законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 №559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що воєнний
стан на території України оголошено 24.02.2022, і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських
установ, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і, оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого заявника.
Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що скаржник об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Отже, скаржник не довів, що обставини, на які він посилається, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З метою усунення зазначених в даній ухвалі недоліків заявник має у десятиденний строк з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення, та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, суд,
1. Апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (вх.№1535П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2025 у справі №917/151/25 залишити без руху.
2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом наведення інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені ним в заяві про його поновлення, та надання належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.05.2025 у справі №917/151/25 в сумі 3633,60 грн.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Тарасова