21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 311/3532/18
провадження № 51 - 8596 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року щодо нього,
встановив:
За вироком Василівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Прийнято рішення щодо долі речових доказів.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року вирок місцевого суду змінено.
Виключено зі вступної та мотивувальної частини вироку посилання на судимості ОСОБА_4 за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 26 жовтня 1998 року та вироком Василівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2000 року.
Також виключено з мотивувальної частини вироку суду посилання як на доказ вини ОСОБА_4 на показання свідка ОСОБА_5 в наступній частині: «на запитання свідка, хто наніс йому поранення, чоловік відповів «ОСОБА_4». Свідок перепитав чоловіка, на що той повторив « ОСОБА_4 ».
В решті вирок залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями засуджений ОСОБА_4 повторно, поза межами строку на касаційне оскарження (17 червня 2025 року) звернувся із касаційною скаргою, у якій просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження вищевказаних судових рішень.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Крім того, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
У даному випадку ухвалу Запорізького апеляційного суду постановлено 15 липня 2021 року. Таким чином, строк для звернення до суду касаційної інстанції для засудженого сплив 18 жовтня 2021 року (з урахуванням вихідних днів).
Натомість засуджений ОСОБА_4 подав касаційну скаргу 17 червня 2025 року, тобто з пропуском процесуального строку, який становить майже чотири роки.
У клопотанні про поновлення строку ОСОБА_4 посилається на наявність у нього ряду захворювань, що, на його думку, перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
До скарги засуджений долучив довідки з медичної частини. Втім, надані документи не підтверджують наявності в нього такого стану здоров'я, який би об'єктивно унеможливлював вчинення процесуальних дій протягом усього періоду пропуску строку. Вони не містять даних про тривалу повну недієздатність або інші непереборні обставини, що унеможливили подання касаційної скарги у межах передбаченого законом строку.
Крім того, судом встановлено, що засуджений вже звертався до суду касаційної інстанції зі скаргами на вирок Василівського районного суду від 11 вересня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року як у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 426 КПК, так і після його спливу.
Це свідчить про те, що нього була реальна можливість реалізувати право на касаційне оскарження у встановлений строк, чим він не скористався належним чином.
Також суд ураховує, що тримісячний строк для звернення з касаційною скаргою є достатнім для підготовки та подання такої скарги. Особа, яка бажає скористатися правом на касаційне оскарження, повинна діяти сумлінно та своєчасно.
На переконання колегії суддів, обставини, викладені в клопотанні, не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження. Засудженим не наведено обґрунтованих доводів і не надано належних доказів на підтвердження того, що саме стан здоров'я перешкоджав йому звернутися до суду у межах установленого строку.
Отже, суд не вбачає об'єктивних підстав для поновлення пропущеного строку, які б відповідали вимогам ст. 117 КПК.
Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст.429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Василівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2020 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2021 року щодо нього.
Повернути касаційну скаргу засудженому ОСОБА_4 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3