16 липня 2025 року
м. Київ
справа № 455/338/20
провадження № 51-4482км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілих
адвоката ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілої
ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3
встановив:
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 лютого 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 червня 2024 року передано на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: судді-доповідача ОСОБА_1 , суддів
ОСОБА_2 , ОСОБА_3
Верховний Суд постановою від 27 листопада 2024 року скасував ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у кримінальному провадженні та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 13 березня 2025 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, захисник звернувся з касаційною скаргою, яку згідно з протоколом від 13 травня 2025 року було передано раніше визначеному в цьому кримінальному провадженні складу суду.
До початку розгляду касаційної скарги представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав заяву про відвід колегії суддів.
На обґрунтування заяви вказує, що судді, які входять до складу колегії у кримінальному провадженні, не можуть переглядати рішення суду апеляційної інстанції за касаційною скаргою сторони захисту, оскільки це є порушенням процесуального закону, а також, скасовуючи попереднє рішення апеляційного суду від 27 червня
2024 року, колегія суддів уже сформувала думку у справі й що викликає сумнів у неупередженості суддів.
У судовому засіданні представник потерпілої підтримав заяву, просив її задовольнити, прокурор, захисник та засуджений не підтримали заяви, просили її відхилити.
Колегія суддів, з'ясувавши думку учасників судового провадження, дійшла висновку, що заява представника потерпілої не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема, об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов'язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (першої чи апеляційної інстанції, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду) строком на 1 рік.
Якщо розгляд кримінального провадження відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді із складу постійної колегії суддів, до якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) суддя-доповідач та судді, визначені зборами суддів суду, в якому відбувається розгляд провадження.
Суддею-доповідачем у справі є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час автоматизованого розподілу матеріалів кримінального провадження.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, розроблені з урахуванням вимог процесуального законодавства, норм Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39.
Рішенням зборів суддів Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2025 року № 6 затверджено Особливості автоматизованого розподілу скарг, заяв, клопотань, судових справ та визначення складу суду в Касаційному кримінальному суді.
Пунктом 2.1 рішення передбачено, що визначення судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється під час реєстрації в АСДС відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації і рівномірного навантаження на кожного суддю. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій на момент автоматизованого розподілу (без урахування п. 1.7 Особливостей).
Згідно з п. 2.2 кримінальне провадження в обов'язковому порядку розглядається постійною колегією суддів Касаційного кримінального суду, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач.
Пунктом 2.4 визначено, що відповідно до пунктів 2.3.39, 2.3.40 Положення у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги, заяви, після закінчення касаційного розгляду справи така касаційна скарга передається раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду). Усі скарги, подані в межах одного єдиного унікального номера кримінального провадження (справи) (далі - ЄУН), у тому числі на різні судові рішення, передаються раніше визначеному судді-доповідачу без урахування пункту 1.7 цих Особливостей. Касаційні скарги, що надійшли від різних учасників судового розгляду в межах одного ЄУН, передаються судді-доповідачу, визначеному раніше.
У разі надходження до касаційного суду як суду касаційної інстанції скарги (справи) після нового її розгляду судом першої або апеляційної інстанції в межах одного ЄУН кримінального провадження (справи), засобами АСДС така скарга (справа) передається раніше визначеній колегії суддів.
Таким чином, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , з урахуванням згаданого вище рішення зборів Касаційного кримінального суду, після нового розгляду судом апеляційної інстанції в межах одного ЄУН було передано для розгляду раніше визначеній колегії суддів.
Відповідно до ст. 75 КПК суддя не може брати участі у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
- за наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості;
- у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Суд звертає увагу, що доводи представника потерпілої про упередженість колегії суддів, яка виражається у вже сформованій позиції щодо результатів розгляду цього кримінального провадження, є безпідставними, оскільки, скасовуючи попередню ухвалу апеляційного суду, колегія суддів установила неповноту апеляційного розгляду щодо перевірки доводів апеляційної скарги сторони захисту, тобто недотримання приписів ст. 419 КПК. Будь-яких висновків стосовно винуватості або невинуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в постанові зроблено не було.
Обставин у цьому провадженні, які б указували на порушення під час передання кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на розгляд колегії суддів Верховного Суду у складі судді - доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не встановлено. Інші беззаперечні підстави або обставини, які будуть або можуть перешкоджати розгляду цього кримінального провадження колегією суддів у раніше визначеному складі, відсутні й таких не наводить представник потерпілої.
Керуючись статтями 75, 76, 81, 441 КПК, Суд
постановив:
Заяву представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3