21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 642/4365/21
провадження № 61-8553ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хільковець Тетяни Василівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерства юстиції України, треті особи: Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Друга Харківська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кривошеїна Ірина Миколаївна, про встановлення факту не вчинення (неукладеності) договору дарування, про скасування запису проведеної державної реєстрації права власності та витребування квартири з чужого незаконного володіння,
У липні 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю.
Разом із касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2025 року, посилаючись на те, що повний текст постанови отримано ним через підсистему «Електронний суд» 05 червня 2025 року, тому останнім днем на касаційне оскарження є 06 липня 2025 року, що є вихідним днем.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Ураховуючи наведені заявником обставини, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.
Проте, касаційна скарга не може бути прийнята та вирішено питання про відкриття провадження, з урахуванням наступного.
Всупереч пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено,
що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні
до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2021 році, який неодноразово уточнювала. Востаннє заяву про зміну предмета позову подано до суду 05 лютого 2024 року, в якій заявлено 3 позовні вимоги немайнового характеру (встановити факт неукладеності (невчинення) договору дарування квартири; скасувати у Державному реєстрі прав: 1) запис про право власності № 32610476; 2) внесення змін до запису про право власності № 24872041 та позовну вимогу майнового характеру (про витребування з володіння ОСОБА_4 квартиру ).
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн).
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
При цьому, заявницею зазначено, що оціночна вартість спірної квартири становить 149 257,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, судовий збір за подання касаційної скарги становить 6 746,51 грн (1 492,57 + 908,00 х 3) х 200 % х 0,8).
До касаційної скарги представником заявника додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 567,31 грн.
Отже, доплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 179,20 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185,390, 392, 393 ЦПК України Верховний Суд
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2024 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 червня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков