21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 759/16936/24
провадження № 61-8918ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради, про негайне відібрання дитини,
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про негайне відібрання дитини.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про негайне відібрання дитини залишено без розгляду.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року задоволено. Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про негайне відібрання дитини відмовлено.
14 липня 2025 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі № 759/16936/24.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями
від 14 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
17 липня 2025 року через підсистему Електронний суд до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
Заява мотивована, тим що зазначена колегія суддів ухвалила рішення у справі № 761/44907/24 з розгляду справи за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, тому на переконання ОСОБА_1 , існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. при розгляді його касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. зводяться до незгоди із судовим рішенням ухваленим колегією суддів, до якої входили, зокрема, Осіян О. М., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю. ухваленим 28 травня 2025 року у справі № 761/44907/24.
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2025 року в складі колегії суддів
Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 14 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року у справі № 761/44907/24 за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
При цьому, касаційна скарга ОСОБА_1 подана 14 липня 2025 року, на судові рішення, якими вирішено питання розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про негайне відібрання дитини, яку ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року залишено без розгляду, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Осіян О. М., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу суддів Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара