16 липня 2025 року
м. Київ
справа № 369/12450/21
провадження № 61-12334св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»,
розглянув заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про припинення трудових правовідносин, стягнення сум, належних при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки та заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору,
У вересні 2024 року АТ «ТАСКОМБАНК» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині оскаржуваних в касаційній скарзі позовних вимог та розподілу судових витрат і передати в цій частині справу на новий розгляд.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 23 квітня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення, касаційну скаргу АТ «ТАСКОМБАНК» задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року скасовано, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 2024 року залишено в силі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 5 448,00 грн. Компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, АТ «ТАСКОМБАНК» судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 17 017,82 грн.
У травні 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду від 23 квітня 2025 року, яку мотивує тим, що їй не зрозуміло наслідки рішення для її стану прав та обов'язків стосовно відповідача. Крім того, їй не зрозуміло, які наслідки для неї мають висновки Верховного Суду стосовно права звернутися до суду за вирішенням трудового спору про звільнення з роботи.
У травні 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про повернення надмірно сплаченого судового збору. Заява мотивована тим, що судовий збір у розмірі 2 053,64 грн за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, передбаченого статтею 117 КЗпП України, вона сплатила помилково, оскільки постанову суду апеляційної інстанції в цій частині не оскаржувала до суду касаційної інстанції, тому просила повернути як надмірно сплачений.
У травні 2025 року матеріали цивільної справи № 369/12450/21 надійшли до Верховного Суду.
Щодо роз'яснення судового рішення
Відповідно до частин першої-другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Постанова Верховного Суду, про роз'яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою і зрозумілою, висновки суду є однозначними, а тому постанова не підлягає роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України.
У контексті наведеного колегія суддів Верховного Суду зауважує, що питання, на яке ОСОБА_1 хоче отримати роз'яснення у порядку статті 271 ЦПК України, поставлено у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового обґрунтування вже прийнятої ним постанови, що чинним законодавством України не передбачено і є неприпустимим.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що постанова Верховного Суду від 23 квітня 2025 року є цілком зрозумілою та не містить недоліків, що ускладнюють реалізацію цього судового рішення. Постанова Верховного Суду у тій частині, про роз'яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення висновків суду, ця постанова є мотивованою і зрозумілою, тому не підлягає роз'ясненню.
Водночас Верховний Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року, про роз'яснення якої подано заяву, не є тим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні частини другої статті 271 ЦПК України.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 23 квітня 2025 року необхідно відмовити.
Щодо повернення надмірно сплаченого судового збору
Встановлено, що за подання касаційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 816,00 грн (вимога про припинення трудових правовідносин), натомість ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 3 869,64 грн (платіжна інструкція від 12 вересня 2024 року № ТМВ6-АКАО-39ВТ-9С12 на суму 3 869,64 грн).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Ураховуючи викладене, у зв'язку з внесенням позивачкою ОСОБА_1 судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, поверненню підлягає надмірно сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 053,64 грн.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про припинення трудових правовідносин, стягнення сум, належних при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки.
Заяву ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору задовольнити.
Зобов'язати ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102 повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2 053,64 грн (дві тисячі п'ятдесят три гривні 64 коп.), що внесений згідно з платіжною інструкцією від 12 вересня 2024 року № ТМВ6-АКАО-39ВТ-9С12 на розрахунковий рахунок UA67899980000031219207026007, банк отримувача - Казначейство України; код банку отримувача (МФО) - 37993783, платник - ОСОБА_1
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець