Рівненський апеляційний суд
16 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 559/3646/24
Провадження № 33/4815/401/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
захисників - адвокатів Шевчука В.М, Рідченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука В.М. на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року, -
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення.
З постанови суду слідує, що 20 вересня 2024 року о 16 год. 40 хв. на автодорозі О-180403 Дубно-Семидуби-Кліпець 4 км 300 м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Megane, д.н. з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись рівнозначною дорогою, при маневрі повороту ліворуч не надав переваги в русі т/з Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушив п. 2.3 б, п. 16.13 ПДР.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук В.М. вважає постанову суду першої інстанції незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводить, що наданий ОСОБА_2 до суду відеозапис не може бути належним доказом по справі, оскільки не містить цифрового підпису, як автора, так і особи уповноваженої на виготовлення даних копій. Висновок суду про те, що саме дії водія ОСОБА_1 є причиною ДТП, оскільки він, здійснюючи маневр повороту, не пропустив зустрічний транспортний засіб та не завершив вчасно вказаний маневр, є необгрунтованим і не підтверджується належними доказами. Наполягає на тому, що лише проведення інженерно-транспортної експертизи надасть можливість отримати обгрунтовану оцінку діям обох водіїв під час ДТП.
Просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши доводи адвоката Шевчука В.М. на підтримання апеляційної скарги, доводи адвоката Рідченко М.В, яка вважає постанову суду законною та просить залишити її без змін, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Вказані вимоги закону при розгляді справи було дотримано.
Згідно ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року в справі №559/3645/24закрито провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 28 травня 2025 року в справі №559/3645/24апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука В.М. залишено без задоволення, а постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Апеляційним судом у зазначеній постанові від 28 травня 2025 року судом зроблено наступні висновки: «Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адже не вбачається порушення ним п.п. 2.3б, 12.1. ПДР України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 рухався у своїй смузі руху, напрямку такого руху він не змінював, що представником ОСОБА_1 не заперечується.
Натомість, ОСОБА_1 на ділянці дороги із доброю оглядовістю, виконуючи маневр повороту ліворуч, не надав переваги у русі ОСОБА_2 , який рухався йому назустріч, чим створив останньому перешкоду в русі, що стало наслідком ДТП.
Реагуючи на дану дорожню обстановку, ОСОБА_2 були застосовані заходи екстреного гальмування, що свідчить про дотримання ним п. 2.3б ПДР України.
При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_2 швидкісного режиму на ділянці дороги, де сталося зіткнення, яке, згідно фабули протоколу, знаходиться не у населеному пункті.
ОСОБА_2 , як водій, не міг передбачити раптових намірів ОСОБА_1 здійснити маневр повороту ліворуч без надання йому переваги в русі, але він вправі був розраховувати, що останній буде дотримуватися правил дорожнього руху та перед виконанням цього маневру надасть йому перевагу в русі.
Дані обставини підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості. Зокрема, схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками ДТП без зауважень, характером пошкоджень транспортних засобів, механікою їх виникнення, письмовими поясненнями учасників ДТП.
За таких обставин при перегляді справи відносно ОСОБА_2 апеляційний суд не вбачав підстав для висновку, що ним було порушено п.п. 2.3б, 12.1. ПДР України, що перебувало б у прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненнями ДТП, у зв'язку з чим його дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.».
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.3.б, 16.3 ПДР України.
Пунктом 2.3. б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч (п. 16.13 ПДР України).
Згідно схеми місця ДТП від 20 вересня 2024 року, складеної за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дорожньо - транспортна пригода мала місцена автодорозі О-180403 Дубно-Семидуби-Кліпець 4 км 300 м. Дана ділянка дороги має по одній смузі руху в кожному напрямку, які розділені між собою горизонтальною розміткою 1.1 - суцільною лінією, що підтверджується й наявними у справі фотоматеріалами.
Зі схеми слідує, що водій ОСОБА_1 , рухаючись транспортним засобом Renault Megane д.н. з. НОМЕР_1 по головній дорозі, намагався здійснити маневр повороту ліворуч на другорядну дорогу, перетинаючи при цьому зустрічну смугу руху.
Разом з цим, відповідно до схеми, водій ОСОБА_2 рухався у своїй смузі руху, напрямку такого руху він не змінював, що сторонами, згідно судового рішення у справі №559/3645/24,не заперечується.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 20 вересня 2024 року, він їхав головною дорогою з безпечною швидкістю, побачивши зустрічний автомобіль, що здійснює поворот, перетинаючи його смугу руху, почав гальмувати, проте не встиг зупинитися вчасно і два транспортні засоби зіткнулися (а.с. 5).
У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що на відрізку дороги навпроти повороту він зменшив швидкість, включив лівий поворот, пересвідчився, що назустріч немає автомобілів і почав маневр повороту. В цей момент він почув звук гальмування іншого транспортного засобу, який рухався з великою швидкістю в його напрямку. Закінчуючи маневр повороту, він відчув сильний удар в праву частину автомобіля в районі задньої дверки, і від удару його автомобіль відкинуло на проїжджу частину, де його транспортний засіб вперся в автомобіль Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с. 6).
Оскільки апеляційним судом у постанові від 28 травня 2025 року встановлено факт відсутності порушення ПДРводієм ОСОБА_2 , то апеляційний суд бере до уваги письмові пояснення водія ОСОБА_2 , які повністю узгоджуються з матеріалами даної справи.
Разом з цим, матеріали даної справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 здійснював маневр повороту ліворуч з дотриманням вимог п. 16.13 ПДР України, тобто, надавши перевагу в русі транспортному засобу Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 , чим створив перешкоду в русі автомобілю Hyundai Tucson.
Твердження адвоката Шевчука В.М. про те, що причиною ДТП є значне перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 , що, на його думку, підтверджується гальмівним шляхом автомобіля Hyundai Tucson, є непереконливими, оскільки матеріали справи не містять належних доказів порушення швидкісного режиму водієм ОСОБА_2 .
Відтак, з огляду на наявні у справі докази, які повністю узгоджуються між собою, зокрема, схему дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками ДТП без зауважень, характер пошкоджень транспортних засобів, письмові пояснення учасників ДТП та фотоматеріали, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, оскільки саме його дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням аварійної ситуації.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Шевчука В. М. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська