Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1776/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/689/25
Категорія ст.74 КК Доповідач ОСОБА_2
10 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі матеріали судового провадження №279/1776/25 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2025,
зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні заява засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання на підставі ст.74 КК України.
В поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну. При цьому, зазначає, що відбуває покарання в колонії з 17.12.2024, фактично відбував призначене покарання в тюрмі, хоча йому не призначали відбуття покарання у тюрмі, в якій він перебував 3.5 роки. Звертає увагу, що з 27.08.2020 він повинен був відбувати покарання у виправній колонії. Звертає увагу, що прибувши у колонію він відразу почав працювати до того часу коли у нього відбувся інсульт. Наголошує, що його тримали по іншій справі за 2012 року в тюрмі, в 2024 році цю справу закрили, а його направили до Коростенської ВК. Звертає увагу, що в цій справі він перебував в умовах попереднього ув'язнення. Наголошує, що строк його перебування у тюрмі (4 роки 4 місяці) слід перерахувати з розрахунку одного дня попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Звертає увагу, що санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає максимальне покарання 8 років позбавлення волі, а йому призначили до відбуття 10 років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
На переконання апеляційного суду, вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повній мірі.
Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно до ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно ж до ч.3 ст.74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 засуджено вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.05.2020 за ч.1 ст.121 КК України до 6-и років позбавлення волі. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано попереднє ув'язнення з 03.07.2018 р. по 24.01.2019 р., з 25.03.2020 р. по 26.07.2020 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 27.07.2020 (а.п.10-13).
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 22.06.2023 визначено початок відбуття покарання ОСОБА_7 з дня набрання вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.05.2020 законної сили з 27.08.2020 (а.п.14-15)
Початок строку - 27.08.2020, кінець строку - 04.09.2025.
На даний час засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в ДУ «Коростенська ВК (№71)» (а.п.8).
При цьому, матеріли провадження №279/1776/25 не містять жодних доказів щодо перебування засудженого ОСОБА_7 в умовах попереднього ув'язнення в інших кримінальних провадженнях, ніж ті періоди котрі зараховані на підставі ч.5 ст.72 КК України вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.05.2020. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що зарахування попереднього ув'язнення, застосоване в інших кримінальних справах, у відбуте покарання за вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.05.2020 (коли не було застосовано положень ч.4 ст.70, ст.71 КК України) є безпідставним, кримінальним законом не передбаченим.
Також, в даному випадку відсутні підстави для застосування норм ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII (один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі), як то вважає засуджений, за відсутності і підстав для застосування норм ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII визначені правовим висновком Верховного Суду, викладеному в постанові від 29 серпня 2018 року (провадження № 13-31кс18), відносно вчинення особою злочину до 20 червня 2017 року (включно) (кримінальне правопорушення скоєно - 02.07.2018) і продовження щодо неї застосовування заходів попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року.
Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України за скоєння його засуджено ОСОБА_7 вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.05.2020 не декриміналізовано відповідними нормами Закону (караність його законом не усунена), тому застосування в даному випадку норм ч.2 ст.74 КК України, а саме звільнення від покарання та його відбування, є не відповідними кримінальному законодавству.
Таким чином, доводи засудженого викладені в апеляційній скарзі з приводу не врахування йому в строк відбутого покарання перебування в умовах попереднього ув'язнення, у тому числі у іншому провадженні, є безпідставними.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 . Посилання в мотивувальній частині оскарженої ухвали про засудження ОСОБА_7 вироком Богунського районного суду м.Житомира від 04.05.2020 на 10 років позбавлення волі, на переконання апеляційного суду, є очевидною опискою, яка не впливає на суть прийнятого рішення та в разі необхідності може бути виправлена в порядку ст.379 КПК України.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі засудженого - відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05.05.2025, якою відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання на підставі ст.74 КК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :