Справа № 761/3962/24
Провадження № 2-др/761/30/25
(додаткове)
29 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на майнові права, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на майнові права, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59580117 від 30.07.2021.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4822 (Чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 96 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22000 (Двадцять дві тисячі) грн. 00 коп.
Представник ОСОБА_1 14.11.2024 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 27 000,00 грн.
Положеннями ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, як свідчать матеріали справи судом було розглянуто питання про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 000,00 грн.
Разом з тим, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем 14.11.2024 до суду подано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу в розмірі 27 000,00 грн.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, що визначено ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
В судове засідання призначене на 29 квітня 2025 року о 10 год. 30 хв. учасники справи не з'явились, про день та час його проведення повідомлялись належним чином.
Згідно з ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи положення вищенаведених норм процесуального права, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
При поданні позовної заяви позивач наводив попередній (орієнтовний) розрахунок позовних вимог, отже позивачем дотримано вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Разом з ти, відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.
Суд зауважує, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем в порядку частини п'ятої статті 137 ЦПК України до суду не подавалось.
До позову долучено договір про надання правової допомоги про надання професійної правничої (правової) допомоги № 14/03/23, укладений між позивачем та адвокатом Шкред А.О.
Як вже зазначалось 14.11.2024 в адресу суду надійшла заява про долучення доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Так представником ОСОБА_1 долучено до заяви детальний опис послуг, наданих за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги № 14/03/23 від 14.03.2023 в справі № 761/3962/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на майнові права, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, з детальним описом виконаних робіт та платіжна інструкція, які свідчать про сплату позивачем представнику грошових коштів у загальному розмірі 27 000,00 грн. розмірі.
Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за можливе ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 таких витрат у розмірі 5 000, 00 грн., з огляду на те, що сума у розмірі 22 000,00 грн. була стягнута судом на користь позивача при ухваленні заочного рішення
Керуючись ст. ст. 270, 353 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі № 761/3962/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на майнові права, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомо, АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: