21.07.2025 Справа № 756/2613/25
Справа пр. № 2-др/756/112/25
ун. № 756/2613/25
21 липня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
учасники справи:
представника відповідача - адвокат Штундер Я.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву представника позивача адвоката Богдан Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, -
30 червня 2025 року представник позивача адвокат Богдан О.О. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 756/2613/25, мотивуючи це тим, що судом не вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, а саме: не стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 16000,00 грн пропорційно до задоволених вимог, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги.
З цих підстав заявник просила суд ухвалити додаткове рішення у справі.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просила суд розглянути справу за її відсутності та відсутності її довірителя.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити позивачеві у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з мотивів, викладених у клопотанні про зменшенні розміру витрат на професійну правничу допомогу. Адвокат Штундер Я.Г. у судовому засіданні зазначив, що позовна вимога про визнання батьківства була визнана відповідачем, а відповідач у ході розгляду справи не заперечував проти визначення походження дитини від батька відповідно до ст. 126 СК України. Також представник відповідача вказав на те, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів не були задоволені у повному обсязі, позов в частині стягнення аліментів у сумі 3500,00 грн на місяць були визнані відповідачем. Також представник відповідача наголосив, що заробітна плата його довірителя становить 25000,00 грн, а тому, ураховуючи його фінансовий стан, стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16000,00 грн буде надмірним тягарем для ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
За положеннями ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року у справі
№ 756/2613/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів задоволено частково, визнано ОСОБА_2 батьком малолітньої ОСОБА_3 та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
За положеннями абз. абз. 1-2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
У судовому засіданні 16 червня 2025 року представником позивача адвокатом
Богдан О.О. зроблено заяву про те, що протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення нею буде подано докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. 26 червня 2025 року Оболонським районним судом міста Києва проголошено рішення у справі, а 30 червня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу, до якої було долучено докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат:
1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. До інших видів правничої допомоги законодавець відніс види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. п. 2, 6
ч. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Захист клієнта, представництво його інтересів та інші види правничої допомоги адвокат здійснює на підставі договору про надання правничої допомоги (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі
№ 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отож при вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості процесуального закону, має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам процесуального законодавства (ст. ст. 134, 137 ЦПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (додаткова постанова Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги
від 30 січня 2025 року № 8, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Богдан О.О., з додатковою угодою від 30 січня 2025 року № 1, акт приймання-передавання наданих послуг з правничої допомоги від 29 червня 2025 року № 1 з розрахунком розміру винагороди за договором про надання правової допомоги від 30 січня 2025 року № 8 та квитанції від 03 лютого 2025 року та від 28 червня 2025 року, що засвідчує оплату позивачем правничої допомоги у сумі 16000,00 грн. (а. с. 91-96, 98).
Проаналізувавши подані позивачем докази, суд вважає підтвердженими такі послуги, надані адвокатом Богдан О.О.: консультація (1000,00 грн), підготовка позовної заяви з додатками (5000,00 грн), участь у підготовчому судовому засіданні (2000,00 грн) та судовому засіданні з розгляду справи по суті (4000,00 грн). Запит адвоката до поліклініки чи відповіді, де було б вказано, що це саме відповідь на адвокатський запит, відсутні в матеріалах справи, результат опрацювання відзиву - відповідь на відзив адвокатом Богдан О.О. поданий не був. Складення заяви про компенсацію витрат на правову допомогу не є самостійною послугою, а включається до послуги з підготовки позову, позаяк саме у позовній заяві зазначається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн (1000,00 грн + 5000,00 грн + 2000,00 грн + 4000,00 грн = 12000,00 грн) підтверджені належними доказами.
Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення
не становить надмірний тягар для іншої сторони, виходячи з розміру доходів відповідача
(а. с. 62).
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Отже, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у сумі 8000,00 грн (10000,00 грн / 15000,00 грн х 12000,00 грн = 8000,00 грн).
Керуючись ст. ст. 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Богдан Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення додаткового рішення суду апеляційної скарги.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК