Номер провадження 3/754/2622/25
Справа №754/9472/25
Іменем України
18 липня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Шмигельський Д.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 2730 від 10.06.2004 року, при проведенні фактичної перевірки ресторану за адресою: м. Київ, просп. Романа Шухевича, 1-Т, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Пекарь» (код ЄДРПОУ 42475290), встановлено, що директор ТОВ «Пекарь» ОСОБА_2 допустив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: встановлено непроведення розрахункової операції через РРО (ПРРО), чим порушено вимоги п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судом, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП, до протоколу додано Акт фактичної перевірки № 50282/Ж5/26/15/07/42475290 (бланк 015282) від 10.06.2025, в якому зазначено, що в ході перевірки ресторану за адресою: м. Київ, просп. Романа Шухевича, 1-Т, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Пекарь» (код ЄДРПОУ 42475290), директором якого є ОСОБА_2 , встановлено непроведення розрахункової операції через РРО (ПРРО).
Разом з тим, у статті 252 КУпАП акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно із п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява № 926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Окрім того, допущено і порушення процесуальних вимог під час складення протоколу.
За приписами ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому зокрема, зазначаються: дата і місце його складання, посада та прізвище особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі, який підписується особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1551 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій закупівлі-продажу іноземної валюти.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1551 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу.
На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 1551 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, суд оцінює критично та не приймає до уваги додану до протоколу про адміністративне правопорушення фотокопію чеку на суму 1 601,25 грн., оскільки відображена у ньому фінансова операція поведена 11.06.2025 року, тобто, наступного дня за днем проведення 10.06.2025 року фактичної перевірки ТОВ «Пекарь».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1551 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1551 КУпАП, - закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.І. Шмигельський