ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6003/25
провадження № 3/753/2925/25
"15" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Цибульського В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
09 березня 2025 року о 00 годин 55 хвилин в м. Києві просп. Григоренка, 41 ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надаючи пояснення суду ОСОБА_1 зазначив, що того вечора в нього був тяжкий емоційний стан, він дізнався що у нього помер його дідусь, і це негативно вплинуло на його комунікацію з поліцейськими. Він сидів з дівчиною в автомобілі, не запускаючи двигуна і чекав товариша.
Водночас, захисник Цибульський В.В. надав суду письмові пояснення (заперечення на протокол про адміністративне правопорушення від 09.03.2025) ОСОБА_1 . З їх узагальненого змісту вбачається, що підставами для висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: не повідомлення працівником поліції ознак сп'яніння; невідповідності ознак адміністративного правопорушення зазначених в протоколі ознакам визначених диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП чим порушено приписи ст. 256 КУпАП, оскільки відсутня суть правопорушення; некоректне зазначення місця скоєння адміністративного правопорушення; відсутність безперервної фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом; п. 10 Інструкції та відсутності акту огляду на стан сп'яніння; відсутність двох свідків чим порушено п. 6 Розділу 2 Наказу № 1452/735; не було видано жодного направлення до медичного закладу; не було відсторонено від керування транспортним засобом; відсутні докази керування транспортним засобом; не було підстав для зупинки автомобіля, а тому всі подальші дії і процесуальні документи оформлені за їх наслідками є недопустимими доказами; зазначає про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.08.2024 серії ЕНА № 2919526.
В судовому засіданні інспектор Управління патрульної поліції м. Києва Якимчук В.Ю. суду пояснив, що співробітники ТОРУ зупинили автомобіль за порушення правил дорожньої розмітки та виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння. Він складав матеріали за даним фактом, не виключає що по часу можливі помилки. Про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 йому відомо зі слів колеги. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не відсторонювали, бо він близько живе, і пішов додому.
Крім того, в судовому засіданні був досліджений відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського з якого вбачається, що відео розпочинається з вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 пред'явити документи на автомобіль та запитання до ОСОБА_1 чи вживав він алкоголь. На 03 хв. 00 с. працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер або у лікаря нарколога. В подальшому, ОСОБА_1 запитує, а якщо я відмовлюсь. На що працівник поліції повідомляє про те, що за відмову також є адміністративна відповідальність і роз'яснює положення п. 2.5 ПДР та ст. 130 КУпАП. На 05 хв. 18 с. працівник поліції повідомляє, що вбачає в ОСОБА_1 такі ознаки алкогольного сп'яніння як запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, а на 05 хв. 45 с. роз'яснює права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, порядок оскарження та строк сплати штрафу за адміністративне правопорушення. На 04 хв. 12 с. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. В подальшому, на 10 хв. працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що йому заборонено сьогодні керувати транспортним засобом, на що останній повідомляє я його тут кидаю. На 44 хв. 37 с. поліцейський повідомляє про можливість сплатити штраф за порушення суцільної лінії в сумі 340 грн на місці, а на 47 хв. 36 с. ОСОБА_1 сплачує штраф, а працівник поліції відправляє йому квитанцію на телефон.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , захисника, свідка, переглянувши відеозапис, який суд вважає належним та допустимим доказом, отриманим у встановленому законом порядку, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки згідно встановлених норм закону держави Україна.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 09 березня 2025 року о 00 годин 55 хвилин в м. Києві просп. Григоренка, 41 ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Доводи захисту щодо невідповідності окремих ознак адміністративного правопорушення зазначених в протоколі ознакам визначених диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, є слушними. В той же час, диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП однією з альтернативних форм об'єктивної сторони передбачає відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, і саме це зазначено в протоколі.
Відтак, зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення діяння у формі відмови від проходження огляду з посиланням на п. 2.5 ПДР давало достатні підстави ОСОБА_1 розуміти суть адміністративного правопорушення, його дії та відповідні наслідки.
Даний протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те особою інспектором 1 взводу 1 роти 2 батальйону полку 2 УПП у м. Києві лейтенантом поліції Якимчук В.Ю., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.
Щодо доводів про не повідомлення працівником поліції ознак сп'яніння, то вони є надуманими. Як вбачається з переглянутого відеозапису з бодікамери поліцейського, на 05 хв. 18 с. працівник поліції повідомляє, що вбачає в ОСОБА_1 такі ознаки алкогольного сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, що відповідає приписам п. 3 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015.
Стосовно некоректного зазначення місця скоєння адміністративного правопорушення, оскільки в протоколі зазначено просп. Григоренка, 41 однак дійсна адреса: просп. Григоренка, 44. Адреса місця вчинення адміністративного правопорушення може бути уточнена під час судового розгляду, і встановлення незначних розбіжностей в межах однієї вулиці не може спростовувати факту вчинення адміністративного правопорушення.
Не можуть бути прийнятними доводи про відсутність безперервної фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню що дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи щодо відсутності двох свідків та порушення п. 6 Розділу 2 Наказу № 1452/735, не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на те, що приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З огляду на те, що під час оформлення матеріалів у цьому провадженні здійснювалась безперервна фіксація, наявність свідків не є обов'язковою.
Посилання на п. 10 Інструкції та відсутності акту огляду на стан сп'яніння, суд відкидає, враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, а означена норма передбачає, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Такими, що спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення є доводи щодо відсутності направлення ОСОБА_1 на огляд, оскільки таке направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння від 09.03.2025 до КМП «Соціотерапія», наявне в матеріалах справи.
Суд, вважає необґрунтованими доводи сторони захисту з приводу того, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху не було вручено ОСОБА_1 та є порушенням.
Так, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 не передбачено вручення такого направлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Направлення яке міститься в матеріалах справи дійсно містить заповнену графу, що особу доставлено на огляд у заклад охорони здоров'я та в ній внесені дані працівника поліції. Одночасно, вище заповнено графи, що огляд не проводився, а в графі результати огляду зазначено відмовився.
З огляду на те, що на 10 хв. відео працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що йому заборонено сьогодні керувати транспортним засобом на що останній відповідає я його тут кидаю, суд не вбачає це істотним порушенням ст. 266 КУпАП.
Щодо доводів відсутності доказів керування транспортним засобом, відсутності підстав для зупинки автомобіля, то вони спростовуються наявністю в матеріалах справи постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4227721 від 09.03.2025 відповідно до даних якої водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки і на нього накладено штраф у розмірі 340 грн., який він сплатив на місці, що підтверджується даними відео (47 хв. 36 с.). Суд, акцентує увагу, що при цьому ОСОБА_1 не повідомляє про те, що він не керував транспортним засобом та чому його зупинили, а навпаки, погодившись з правопорушенням сплачує штраф.
Щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.08.2024 серії ЕНА № 2919526 та зупинення провадження у цій справі, то суд зазначає, що норми КУпАП не передбачають зупинення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, працівник поліції висунув вимогу водієві пройти огляд на стан сп'яніння, отримував відмову, що чітко зафіксовано на відеозаписі, і почав цю відмову процесуально оформлювати, а саме складати протокол про адміністративне правопорушення. Судом не встановлено істотних порушень працівниками поліції ст. 266 КУпАП та "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", а тому суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба