Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4072/25
Номер провадження2-а/711/59/25
01 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого - судді Демчика Р.В., за участю секретаря судового засідання Бутовської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представника - адвокат Василенко Катерини Олегівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Василенко К.О. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із адміністративним позовом, в якому просив поновити строк для звернення до суду із позовом та скасувати постанову № 183/М/2025 від 17.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210-1 КУпАП ,складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 19550,00грн-акрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 183/М/2025 від 17.01.2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито вчинене адміністративне порушення, передбачене за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 19550 грн. (за відсутність і не пред'явлення військово-облікового документа на вимогу уповноваженого представника ТЦК СП). Із зазначеною постановою він не погоджуюся, вважає притягнення до адміністративної відповідальності безпідставним, повісток про виклик не отримував, про необхідність прибуття до відповідного ТЦК та СП не повідомлявся, про дату, час та місце проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся.
Зазначає, що вдень, 12.01.2025, біля дому, де проживає позивач, його було зупинено представниками ТЦК та СП для перевірки документів та відомостей. У результаті чого ОСОБА_1 попросили прослідкувати з вищевказаними особами до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 з невідомих причин, оскільки будь-яких повісток він не отримував, в розшуку не перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вже в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 працівники почали агресивно себе поводити та здійснювати моральний і психологічний тиск на позивача, залякуючи швидкою мобілізацією. В ході спілкування, він намагався пояснити, що у нього є відношення до конкретної військової частини та наразі чекаю дооформлення деяких документів, необхідних для несення військової служби. На вищевказане працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 відреагували негативно. ОСОБА_1 примусово, без законних на це підстав, разом з іншими чоловіками, протримали в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 до 22:00 год. 12.01.2025р., в кімнаті, де були відсутні нормальні умови для перебування. Після чого склали протокол, а в кінцевому результаті постанову про адміністративне правопорушення про розгляд якої його не було повідомлено належним способом.
Також, позивач звернув увагу суду на той факт, що з 15.01.2025 року він є військовослужбовцем та проходжу військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому навіть не зміг би з'явитися до приміщення ТЦК СП для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Про факт призову позивача до військової служби у військову частину НОМЕР_1 відповідачу було відомо, оскільки представник зазначеної військової частини неодноразово особисто з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для приведення моїх документів як військовослужбовця у відповідність до вимог чинного законодавства України. Командиром військової частини НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_3 , на адресу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено Рекомендаційний лист, в якому йшлося про те, що ОСОБА_1 відібрано як кандидата на проходження військової служби за контрактом на посаду водія-лінійного наглядача лінійно-кабельної групи взводу зв'язку роти зв'язку командного пункту військової частин НОМЕР_1 . Крім того, 13.01.2025 року Командиром військової частини НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_3 було видане Направлення солдату запасу ОСОБА_1 на проходження ВЛК.
Звернув увагу суду на той факт, що проходження військово-лікарської комісії відбувається за наявності конкретно визначного переліку документів, серед яких є і ВОД (військово - обліковий документ).
Також, 15.01.2025 року військова частина НОМЕР_1 передала засобами ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлення про те, що солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Тобто, на момент винесення оскаржуваної Постанови відповідач достеменно знав про статус військовослужбовця.
Крім того, позивача ОСОБА_1 належним чином не було оповіщено про факт притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, як і належним чином не було повідомлено про складання вказаної постанови, що в свою чергу порушило його право на повний та всебічний розгляд справи, право на правову допомогу, право на судове оскарження, оскільки через такий факт з вини відповідача він пропустив 10-денний термін на оскарження постанови до Придніпровського районного суду м.Черкаси, або сплату протягом 15-денного терміну накладеного на нього стягнення у виді штрафу, що стало причиною подвоєння суму штрафу та накладення арешту на його рахунки, як боржника, під час проходження військової служби.
Про наявність Постанови позивачу стало відомо тільки після того, як 15.04.2025 року в застосунку «ДІЯ» прийшло сповіщення про відкриття відносно нього виконавчого провадження (виконавче провадження № 77811403 від 15.04.2025). В цьому ж за стосунку він отримав копію постанови про арешт коштів боржника та дізнався, що за прострочення штрафу в розмірі 19550 грн. за Постановою № 183/ М/2025 у справі про адміністративне правопорушення від 17.01.2025 року штраф подвоївся та становить вже 39100 грн. Стягувачем у виконавчому провадженні є ІНФОРМАЦІЯ_6 , а боржником ОСОБА_1 . Також, 15 квітня 2025 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прядком Олегом Ігоровичем винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 43290,75 грн
Отже, з огляду на викладене відповідачем не були забезпечені процесуальні гарантії прав позивача, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчику Р.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2025 року позов залишено без руху х наданням терміну для усунення недоліків.
02.06.2025 року позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду із позовом та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Василенко К.О. не з'явилися.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються позовні вимоги у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № 183/М/2025 від 17.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 19550,00 грн.
Згідно з вказаною постановою, 17.01.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу військовозобов'язаного та не пред'явлення його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є порушенням вимоги частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацу 3 підпункту 101 пункту 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки на момент розгляду справи (17.01.2025) він вже був військовослужбовцем. Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю через відсутність події адміністративного правопорушення.
Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 2101 КУпАП.
Відповідно до статтей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 07.08.2025.
Також, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Верховною Радою України, оголошено загальну мобілізацію в Україні, строк якої неодноразово продовжувався.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно із статтею 1 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Відповідно до підпункту 101 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_1 від 20 березня 2025 року №43, солдат ОСОБА_1 дійсно проходить дійсно проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 15 січня 2025 року по теперішній час. Вказана довідка засвідчена ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .
Згідно з Направленням від 15 січня 2025 року №1362381 від військової частини НОМЕР_1 , солдат запасу ОСОБА_1 , направлений для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров» я в сили територіальної оборони у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Медичний огляд військовозобов'язаного (резервіста) провести у період з 14 січня 2025 року по 19 січня 2025 року.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.
Згідно зі статтею 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Системний аналіз норм КУпАП, теорії та практики правозастосування дає підстави для висновку, що провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з таких стадій: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення по справі постанови; 3) оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та виконання постанови.
Таким чином, розгляд судом скарги на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є стадією провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто вказане провадження розпочато, але на час розгляду справи в суді не закінчено.
Законом України № 4316-IX від 13.03.2025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено зміни до статті 247 КУпАП, зокрема статтю доповнено пунктом 10, згідно з яким проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Провадження у такій справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Вказана норма законодавства набрала законної сили з 17.04.2025.
Оскільки процесуальна дія - розгляд скарги на постанову № 183/М/2025 від 17.01.2025, здійснюється судом після набрання чинності новою редакцією статті 247 КУпАП, ця норма застосовується до спірних правовідносин.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 № 17 від 15.01.2025 ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022, та призначений на посаду солдата резерву взводу резерву 319 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , за штатом воєнного часу, та присвоєно військове звання «Солдат». Підстава: Довідка (постанова) ВЛК № 7168 від 14.01.2025 за № 212.
ёТаким чином, оскільки на час розгляду справи про адміністративне правопорушення (17.01.2025) ОСОБА_1 проходив військову службу, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови № 183/М/2025 від 17.01.2025 та закриття провадження у справі на підставі пункту 10 статті 247 КУпАП.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. ст. 8, 2101, 245, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 3, 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , який діє в особі представника Василенко Катерини Олегівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 № 183/М/2025 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 2101 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 19550.00 грн. - скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі пункту 10 статті 247 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик