21 липня 2025 рокуСправа №: 695/3015/25
Номер провадження 3/695/1602/25
21 липня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст.122-4 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373591 від 26.06.2025, 15.06.2025 близько 19 год 30 хв на автодорозі Гельмязів-Коврай ОСОБА_1 , водій транспортного засобу НОМЕР_1 , здійснив з'їзд з місця ДТП, чим порушив п.2.10 а ПДР України, чим порушив п.2.10.а ПДР - Залишення водіями ТЗ, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373591 від 26.06.2025 ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснивши, що внаслідок ДТП отримав тяжкі травми, та відразу був госпіталізований бригадою ШМД до лікувального закладу, на підтвердження чого надав Виписку з історії хвороби стаціонарного хворого №4620.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктивна сторона вказаного діяння виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР) встановлено, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2.10. ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, зокрема негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
З системного аналізу положень ст. 122-4 КУпАП та ПДР вбачається, що суб'єктивна сторона даного правопорушення передбачає як обов'язкову ознаку наявність умислу на вчинення протиправних дій, а саме: дії правопорушника спрямовані на приховання факту ДТП або обставин ДТП та окрім цього, вказані протиправні дії мають наслідком проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримав травми, та відразу був госпіталізований бригадою ШМД до лікувального закладу, що стверджується наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.06.2025, ОСОБА_2 від 15.06.2025 та наданою у судовому засіданні ОСОБА_1 Випискою з історії хвороби стаціонарного хворого №4620.
Як зазначено у Виписці з історії хвороби стаціонарного хворого №4620, ОСОБА_1 перебував на лікуванні у КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради з 15.06.2025 по 20.06.2025 з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом склепіння черепа справа, забій м'яких тканин правої половини обличчя. На момент первинного огляду скарги не висловлював через некритичність до свого стану.
З огляду на викладе вище у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у даній справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП належить закрити, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Керуючись ст. 122-4, 247, 280, 283 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська