Справа № 373/2046/25
Провадження № 3/373/580/25
16 липня 2025 року Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 856258 від 16 липня 2025 року вбачається, що 18 червня 2025 року близько 19 год 00 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , ображав нецензурними словами, виганяв із будинку, чим завдав психологічного болю.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 856259 від 16 липня 2025 року вбачається, що 29 червня 2025 року близько 18 год 00 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , ображав нецензурними словами, вкидався в бійку, чим завдав психологічної травми.
В суді ОСОБА_1 вину не визнав. Зазначив, що він не вчиняв будь-якого насильства (психічного чи фізичного) щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_3 . Він просто робив їй зауваження щодо того, що вона не займається дітьми, не готує та не прибирає у будинку, а тільки «сидить» у соціальних мережах. Після таких зауважень ОСОБА_4 сама кричала, вибігла із будинку та дзвонила у поліцію.
Свідок ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 , показала в суді наступне. Вона проживає разом із донькою ОСОБА_2 , її цивільним чоловіком ОСОБА_1 та онуками. ЇЇ донька останнім часом не займається хатніми справами та не піклується про дітей, весь вільний час проводить за переглядом телефону. Коли зять робить зауваження доньці, вона починає злитися та кричати. Безпосередньо ОСОБА_6 ні 18, ні 29 червня 2025 року не бився і не виганяв свою дружину з будинку. Між ними просто була сварка за те, що вона не займалася дітьми. ОСОБА_6 , звісно, говорив на підвищених тонах, інколи з матюками, але це і все. Натомість, її донька вела себе агресивно, кричала і навіть, вдарила її. За цим епізодом було на ОСОБА_7 складено протокол за ст. 173-1 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Поняття адміністративного правопорушення розкривається шляхом визначення його основних характеристик (склад правопорушення): об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт правопорушення, суб'єктивна сторона.
Стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією) що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Домашнє насильство також важливо відрізняти від конфліктних стосунків:
Людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права й свободи. Тоді як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій - це конфлікт.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, лише факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне насильство в сім'ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 18 та 29 червня 2025 року під час спілкування зі своєю цивільною дружиною умислу на заподіяння шкоди останній (фізичної чи психологічної), порушення її права й свободи, на те, що вони були спрямовані на обмеження її волевиявлення, викликали у неї побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, матеріали справи не містять.
Натомість, свідок ОСОБА_8 підтвердила пояснення ОСОБА_1 щодо наявності між останнім та його цивільною дружиною конфлікту з приводу не зовсім належного виконання її дочкою обов'язків по вихованню дітей.
Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що доказів наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, немає, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП,
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого відповідною статтею.
З врахуванням вищезазначеного, керуючись ст.ст. 9, п. 1 ст. 247 КУпАП,
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Суддя Я. І. Керекеза