Справа № 373/521/25
17 липня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Хасанової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Шинкаренко А.О.,
представника позивача - адвоката Бойка Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по накладення адміністративного стягнення, -
Представник позивача - адвокат Бойко Є.В. 28.02.2025 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову № 976, 977 від 06.12.2024, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн; закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; поновити строк на оскарження постанови № 976, 977 від 06.12.2024, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Також просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн та судовий збір у розмірі 605,60 грн, а всього разом 7 605,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.12.2024 ОСОБА_1 був зупинений в м. Переяславі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вимогою пред'явити документ, що посвідчує особу та документ про перебування на військовому обліку. ОСОБА_1 на вимогу надав водійське посвідчення а також пояснив, що документа про перебування на військовому обліку не має при собі, оскільки він самостійно звернувся до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби та подав усі необхідні документи, в тому числі і військово-обліковий документ. Однак, працівники ТЦК таку інформацію до уваги не взяли та вказану ним обставину не перевірили. Після цього, його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Того ж дня, в ІНФОРМАЦІЯ_5 на ОСОБА_1 було складено протоколи № 976 та 977 про адміністративні правопорушення та вручено йому другий примірник протоколів. Протоколи містили інформацію про розгляд справ про адміністративні правопорушення 14.12.20214 о 11:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому письмові пояснення від ОСОБА_1 при складанні протоколів не відбирались. Тоді ж, на ім'я ОСОБА_1 було виписано повістку про проходження 07.12.2024 о 08:30 військово-лікарської комісії за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, 09.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 за раніше поданими документами було проведено огляд ОСОБА_1 та визнано придатним до військової служби. Також ним було подано заяву про видачу військово-облікового документу нового зразка. З 09.12.2024 по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . В наступному, після блокування рахунків та із застосунку «Дія» ОСОБА_3 дізнався, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності. 31.01.2025 ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до адвокатського бюро «Євгена Бойка». Ним як адвокатом 03.02.2025 та 12.02.2025 було скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатські запити про надання інформації та копій матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Витребувана інформація частково надійшла 24.02.2025. У зв'язку із цим він звернувся до суду з адміністративним позовом тільки 28.02.2025. Вказує, що строк звернення до суду з позовом пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи 06.12.2024, постанова йому не направлялась, відомості про отримання копії постанови у матеріалах справи відсутні, з 09.12.2024 він призваний на військову службу. Просив поновити строк на оскарження постанови.
Вказуючи на порушення, допущені при розгляді справи зауважив, що протоколи про адміністративні правопорушення та постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності винесені в один день, хоча він був повідомлений про розгляд справи 14.12.2024 об 11:00. Отже, розгляд справи відбувся без його участі, і це позбавило його можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.
Постанова № 976, 977 від 06.12.2024 носить поверхневий і загальний характер, в ній відсутнє викладення суті адміністративного правопорушення, не містить жодної інформації про обставини, місце і час вчинення правопорушення, а також не містить інформації про зібрані докази, на підставі яких уповноважена особа дійшла висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові не зазначено причин перекваліфікації дій ОСОБА_1 із ст. 210 КУпАП на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що не відповідає ні змісту протоколів про адміністративні правопорушення № 976 та № 977 від 06.12.2024, а ні інкримінованому правопорушенню, зазначеному у оскаржуваній постанові.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 головуючим суддею визначено Залеську А.О.
Ухвалою судді від 03.03.2025 адміністративний позов було залишено без руху і встановлено представнику позивача строк - 10 днів з дня отримання цієї ухвали, для подання заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, врахувавши недоліки, на які вказав суд, або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою судді від 13.03.2025 у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бойка Є.В. про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернуто без розгляду особі, яка її подала.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13.03.2925 скасовано та направлено справу до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні, на 14:00 30.05.2025.
26.05.2025 від представника позивача - адвоката Бойка Є.В. надійшла заява про відвід судді Залеської А.О. від розгляду даної адміністративної справи.
Ухвалою судді від 27.05.2025 заяву представника позивача - адвоката Бойка Є.В. про відвід судді задоволено. Суддю Залеську А.О. відведено від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 головуючою суддею визначено Хасанову В.В.
Ухвалою суду від 30.05.2025 прийнято до розгляду зазначений адміністративний позов. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання 06.06.2025. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Також ухвалою про прийняття до розгляду від 30.05.2025 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази: копії матеріалів справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 згідно з постановами № 976, 977 від 06.12.2024; інформацію та докази щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення, згідно з постановами № 976, 977 від 06.12.2024; копію повідомлення на ім'я ОСОБА_1 щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, згідно з протоколами № 976, 977 від 06.12.2024 з вказівкою на дату, час та порядок/спосіб його відправлення.
06.06.2025 розгляд справи відкладено до 16.06.2025, та в наступному до 19.06.2025, до 14.07.2025 в зв'язку із відсутністю інформації про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та невиконанням ухвали суду від 30.05.2025.
Копію ухвали суду від 30.05.2025, позовну заяву з додатками відповідачем отримано 21.06.2025, про що свідчить підпис уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
09.07.2025 від відповідача на виконання ухвали суду від 30.05.2025 надійшли витребувані матеріали. а саме: копії матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за постановою № 976, 977 від 06.12.2024 та матеріали відеофіксації про повідомлення ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справ про адміністративні правопорушення.
У встановлений судом строк від відповідача відзиву на позовну заяву не надійшло.
Представник позивача - адвокат Бойко Є.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд поновити строк на оскарження постанови, позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, позов не визнав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги позовної заяви, перевіривши їх доказами, що містяться у матеріалах справи, дійшов наступного висновку.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтями 278, 279 КУпАП встановлені загальні вимоги до розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 279 КУпАП встановлює порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, відповідно до ст. 280 КУпАП уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Отже, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Перевіряючи оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, суд встановив наступне.
Як вбачається з долучених до позову документів, 06.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 капітаном ОСОБА_4 складено протокол № 976 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про порушення ним пункту 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 25 Постанови КМУ № 560 від 16.04.2024, а саме: не мав при собі військово-облікового документу на час проведення мобілізації та не пред'явив його на вимогу уповноваженої особи. Посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, в протоколі відсутній. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 14.12.2024 о 11:15 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що засвідчено його підписом.
Також 06.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 капітаном ОСОБА_4 складено протокол № 977 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про порушення ним абзацу 1 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 6 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 22 Постанови КМУ № 560 від 16.04.2024, а саме: не оновив персональні дані протягом 60 діб з 18.05.2024, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 14.12.2024 о 11:15 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що засвідчено його підписом.
06.12.2024 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 976, 977, якою об'єднано справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за № 976 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та за № 977 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в одне провадження, присвоєно спільний № 977. Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 25 500,00 грн.
Із долученого представником позивача відеозапису, що був наданий відповідачем на адвокатський запит вбачається, що він містить два файли. Файли датовані 06.12.2024, та фіксують період часу з 21:32:00 до 21:35:15 та з 21:42:36 до 21:44:48, і містять оголошення змісту протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , роз'яснення змісту ст. 63 Конституції України, а також прав і обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та повідомленням про розгляд справи 14.12.2024 об 11:15 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також на відео зафіксовано, що копії протоколів були вручені ОСОБА_1 .
Матеріали справи також містять повістку № 5910 від 06.12.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім'я ОСОБА_1 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження військово-лікарської комісії на 07.12.2024 о 08:30 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 4/6701 від 09.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_9 проведено огляд солдата ОСОБА_1 та визнано придатним до військової служби.
З витягу з наказу № 118 від 09.12.2024 командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, 09.12.2024 прибув та приступив до виконання службових обов'язків.
За змістом довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2025 за № 1616 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 09.12.2024 по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Згідно приписів ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, поміж іншим, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Як вбачається з долучених представником позивача протоколів про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 протоколи означеним вимогам закону не відповідають.
Так, протоколи не містять викладу суті вчиненого ОСОБА_1 правопорушення із зазначенням місця, часу, обставин їх вчинення; дії ОСОБА_1 суб'єктом складення протоколів не кваліфіковані.
Водночас, примірники протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , направлені відповідачем на виконання ухвали суду від 30.05.2025 за змістом відрізняються від тих, які долучені представником позивача до адміністративного позову.
З матеріалів адміністративної справи, направлених відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів слідує, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 06.12.2024 складено відносно ОСОБА_1 протоколи № 976 та № 977 про адміністративні правопорушення. Дії ОСОБА_1 в обох протоколах кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Протокол № 976 підпису ОСОБА_1 не містить. Крім того, протокол № 976 містить виправлення в частині місця та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначена Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом МОУ № 3 від 01.01.2024.
Пунктом 2 розділу І цієї Інструкції визначено, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП складаються уповноваженими посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів.
Також Інструкцією визначено, що закреслення чи виправлення записів, що вносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, щодо якої він складений, не допускаються. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідного наказу керівника на підтвердження повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 на складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП не надано, що ставить під сумнів повноважність особи щодо складення протоколів, до того ж, протоколи за своїм змістом не відповідають вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, а внесення виправлень та додаткових записів до протоколів після вручення їх особі, щодо якої їх складено протирічить визначеній законом процедурі оформлення адміністративного матеріалу.
Статтею ст. 283КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлено матеріалами справи, оскаржувана постанова винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 06.12.2024, тобто в день складення щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення та за відсутності останнього під час розгляду справи.
При цьому, як з протоколів про адміністративні правопорушення, так і з відео, долученого представником позивача до позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 14.12.2024.
Розгляд справи в інший день і час, ніж ті, що були повідомлені ОСОБА_1 свідчать про недотримання суб'єктом владних повноважень вимог статті 268 КУпАП та про порушення прав особи під час притягнення до адміністративної відповідальності, гарантованих законом.
Крім того, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 2101 КУпАП при тому, що правова кваліфікація дій ОСОБА_1 у протоколах про адміністративне правопорушення відсутня.
Водночас, оскаржувана постанова не містить детального опису обставин справи, зокрема часу та місця скоєння адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, а також посилання на докази, на підставі яких уповноважена особа дійшла висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом МО України 06.08.2024 № 532, уповноважені представники ТЦК та СП під час перевірки військо-облікових документів, фіксування порушень мають застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації. Під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відереєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку.
Такі докази в матеріалах справи відсутні.
Наявний в матеріалах справи диск, направлений ІНФОРМАЦІЯ_3 взагалі будь-якої відео інформації не містить.
Натомість, відео, долучене стороною позивача містить відеозапис, яким зафіксовано оголошення ОСОБА_1 змісту протоколів про адміністративні правопорушення, роз'яснення йому прав, а також повідомлення про дату розгляду справи.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні відносно суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.7 КпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
ІНФОРМАЦІЯ_11 як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАСУ покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що під час розгляду адміністративної справи щодо ОСОБА_5 відповідач допустив істотні процедурні порушення, суд не знаходить підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення, і вважає, що справу слід направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
В разі пропуску такого строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В клопотанні про поновлення пропущеного строку представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про винесення постанови 06.12.2024, вказана постанова після її винесення особисто йому не вручалась. ОСОБА_1 дізнався про наявність постанови із застосунку «Дія» не раніше 31.01.2025, після того як було відкрито виконавче провадження на підставі оскаржуваної постанови, коли він не зміг розрахуватись банківською карткою в магазині. Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 09.12.2024 перебуває на військовій службі по теперішній час. Після звернення за правничою допомогою та скерування адвокатських запитів 03.02.2025 та 12.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням надати належним чином завірену копію постанови, запитувана постанова так і не надійшла.
Вказані обставини представником відповідача не спростовані.
Враховуючи встановленні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на оскарження постанови за № 976, 977 від 06.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, що врегульовано ст. 132 КАС України.
Позивачем при оскарженні до суду постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності сплачено судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 605,60 грн (3 028,00 грн х 0,2).
Частиною 1 ст. 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).
Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 59 КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги ? це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України врегульовано, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З правових позицій Верховного Суду, викладених додатковій постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 685/487/22, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищевикладене, відсутність будь-яких заперечень, заяв чи клопотань зі сторони відповідача, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимим доказами та підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3 500, 00 грн.
З врахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог також судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Керуючись ст. 243 - 246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 976, 977 від 06.11.2024 винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 976, 977 від 06.11.2024, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн.
Справу за протоколами про адміністративне правопорушення № 976 та № 977 від 06.12.2024 щодо ОСОБА_1 направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 3 802 (три тисячі вісімсот дві) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя В.В.Хасанова